Справа № 348/2040/22
Провадження № 22-ц/4808/631/24
Головуючий у 1 інстанції Єрмак Н. В.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
27 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,
суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д.,
секретаря Кузнєцова В.В.
за участю апелянта ОСОБА_1 ,
представника апелянта адвоката Семчука А.М.
представника відповідача адвоката Пахара О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29 січня 2024 року в складі судді Єрмак Н. В., ухвалене в м. Яремче Івано-Франківської області, повний текст якого складено 05 лютого 2024 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Самчук А. М., звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу
Позов обґрунтовано тим, що у лютому 2022 року ОСОБА_1 разом із друзями відпочивала у с. Поляниця Івано-Франківської області. 10 лютого 2022 року о 03 год ночі з даху готелю «СПА РЕЗОРТ ГЕРИЧ», власником якого є відповідачка, на капот її транспортного засобу впала брила льоду чи велика бурулька, що завдало пошкодження автомобілю. Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 26 липня 2022 року вартість матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки AUDI Q8, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 176 787,53 грн, а вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 98 859,26 грн.
Враховуючи викладене, з у рахуванням заяви про зменшення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 98 859,26 грн на відшкодування майнової шкоди.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29 січня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не доведено належними і допустимими доказами факт завдання відповідачкою шкоди в результаті падіння криги з даху готелю, власником якого є відповідачка, на автомобіль марки AUDI Q8, д.н.з. НОМЕР_1 . Стороною відповідача в ході розгляду справи спростовано обґрунтування позивача щодо наявності вини відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданими збитками. За відсутності доведеності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданням шкоди автомобілю, належного позивачу по справі, відсутні підстави для задоволення позову та стягнення суми завданої шкоди.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що стороною позивачки було належним чином доведено завданої шкоди відповідачкою, на підтвердження чого суду було надано належні та допустимі відеодокази та письмові докази. Так, з відео, яке знаходиться в матеріалах справи, вбачається брила льоду біля автомобіля, яка по розміру відповідає вм'ятині на капоті автомобіля. Також дані пошкодження були описані оцінювачем у своєму звіті та додатково підтверджуються кольоровими фотографіями. Стороною відповідачки не заперечувався факт її проживання у готелі та факт паркування автомобіля під вікнами готелю.
Також вказує, що суд першої інстанції помилково врахував покази свідка ОСОБА_3 , оскільки такі не були конкретними, вона не перебувала на вулиці о 3 годині ночі. Крім того, вона є найманим працівником відповідачки.
Звертає увагу і на те, що станом на день ухвалення рішення (29 січня 2024 року) суд першої інстанції не постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та ухвалив рішення без визнання позову відповідачкою.
Позиція інших учасників справи
20 травня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Пахар О. А. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на невчасне отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги, просить поновити строк на подання відзиву.
Наведені стороною відповідачки обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на апеляційну скаргу, а тому суд апеляційної інстанції вважає можливим продовжити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та приєднати його до матеріалів справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Пахар О. А. зазначає, що позивачкою не надано доказів неправомірності дій відповідача, причино-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою шкодою, наявність вини відповідача у завданій шкоді. Також вказує, що звіт №12/22 про визначення вартості матеріального збитку, складений 26 липня 2022 року, не є належним та допустимим доказом, який би підтвердив розмір завданих збитків. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заяви (клопотання) учасників справи
У судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 та її представник адвокат Семчук А. М. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Пахар О. А. апеляційну скаргу не визнав, просив її залишити без змін.
Фактичні обставини справи
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 з 09 лютого 2022 року по 12 лютого 2022 року забронювала проживання в готелі «СПА РЕЗОРТ ГЕРИЧ», в який заселилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Власником готелю є відповідачка. Зазначені обставини сторони не заперечували.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є власником автомобіля марки AUDI Q8, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску.
Відповідно до звіту про визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки AUDI Q8, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження, складеного 26 липня 2022 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягає заміні становить 98 859,26 грн.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення.
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).
Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об'єктивний умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Отже, за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків. Відсутність хоча б одного з наведених елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку з їх недоведеністю, так як матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту завдання шкоди в результаті падіння брили льоду на автомобіль марки AUDI Q8, д.н.з. НОМЕР_1 з даху приміщення, яке належить відповідачці на праві власності.
Зокрема, позивачем не представлено жодного доказу, який би підтверджував спричинення шкоди внаслідок саме падіння брили льоду з даху готелю. В матеріалах справи по факту виклику поліції , наявні тільки пояснення, які були відібрані працівниками поліції у позивача та адміністратора готелю. Однак докази щодо результату огляду поліцією місця пригоди та встановлені обставини в матеріалах справи відсутні. Як і будь які інші документи, які б підтверджували таке спричинення внаслідок наведених обставин. На запитання суду, представник апелянта суду повідомив, що звертався з цього приводу до поліції, проте відповіді не отримав. Однак самі по собі пояснення не є достатнім доказом для підтвердження спірного факту.
З відеозапису та фото пошкодженого автомобіля, долученого представником позивача до матеріалів справи, також не вбачається вказаних обставин. Копія рекламної сторінки в мережі інтернет про наявність біля готелю безкоштовної стоянки, також не є визначальним доказом на підтвердження вини відповідачки (а.с.5).
Неналежним є і посилання на Звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля AUDI Q8, д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску від 26 липня 2022 року та доданий до нього протокол огляду транспортного засобу. Фототаблиці та вказівки в протоколі огляду щодо характеру пошкоджень підтверджують лише сам факт пошкодження автомобіля позивачки, однак причина пошкодження цього транспортного засобу в них не визначалася. Крім того, огляд вказаного автомобіля проводився аж 11 квітня 2022 року, а оцінка пошкоджень здійснена станом на 25 липня 2022 року.
Крім того, не спростовано факту пошкодження автомобіля внаслідок попереднього ДТП (протоколи огляду від 23 червня 2021 року та від 17 серпня 2021 року) та наявність пошкоджень в тому числі і капота. У вказаних протоколах зазначено, що КТЗ має сліди відновлювального ремонту капота (а.с.72-76). Однак як вбачається зі змісту Звіту про оцінку від 26 липня 2022 року, вказане пошкодження капота, а також його відновлювальний ремонт не було враховано під час складання звіту оцінювачем.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для відшкодування шкоди є необґрунтованими.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права. Відповідно до протоколу судового засідання від 24 липня 2023 року за результатами підготовчого провадження суд першої інстанції постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження (а.с.101-102), що не вказує на допущення судом порушення, наслідком якого є скасування рішення з процесуальних причин.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 05 липня 2024 року.
Суддя-доповідач Л. В. Василишин
Судді: І. О. Максюта
В. Д. Фединяк