Провадження № 33/803/1405/24 Справа № 187/530/24 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
02 липня 2024 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року, відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, -
за участю:
адвоката - Шавкуна М.Г.,
потерпілого - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілого - адвоката Шутак Ю.В. (в режимі відеоконференції),
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 492661 від 26.03.2024 року за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2024 року о 09-00 год. по автодорозі С-041206 за межами с. Радісне в районі електроопори № 10 водій ОСОБА_2 керував автомобілем ГАЗ 2417, д/н НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi L200, д/н НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. Від дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою ОСОБА_3 визнати винним та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вважає рішення суду передчасним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що судом не було в повному обсязі досліджено матеріали справи.
Вказує, що 26.03.2024 року о 09-00 год. керуючи автомобілем Mitsubishi L200, державний номер НОМЕР_3 , рухався по автодорозі С-041206 за межами с. Радісне. В салоні автомобіля знаходились 3 пасажира: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Вказана автодорога має по одній смузі руху в кожному напрямку. Попереду в попутному напрямку в моїй смузі руху рухались 2 легкових автомобіля: Renault (державний номер мені невідомий), попереду автомобіля Renault рухався автомобіль ГАЗ 2417 державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Вказані автомобілі рухались прямолінійно, не змінюючи напрямок руху. Під час руху, ОСОБА_1 включивши своєчасно показчик лівого повороту, впевнившись що попереду на зустрічній смузі відсутні транспортні засоби, позаду також не було автомобілів, яким міг створити небезпеку в русі, почав спочатку здійснювати обгін автомобіля Renault.
Після завершення обгону вказаного транспортного засобу, впевнившись в безпеці, а саме у відсутності транспортних засобів в зустрічному напрямку, ОСОБА_1 продовжив рух, для обгону вже автомобіля ГАЗ 2417 державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався не змінюючи напрямку руху прямолінійно в своїй смузі руху.
В районі електроопори № 10 водій автомобіля ГАЗ 2417 державний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 , не включивши показчик лівого повороту, не впевнившись безпеці, а саме, що позаду керованого ним автомобіля в стані обгону рухався автомобіль Mitsubishi L200, державний номер НОМЕР_3 ОСОБА, несподівано став виконувати маневр повороту ліворуч, з виїздом на зустрічну смугу руху.
Вказує, що після зіткнення автомобіль ОСОБА_1 знаходячись в некерованому стані став рухатись вправо, в подальшому його відкинуло в кювет, де він декілька разів перевернувся. В результаті автомобілі отримали механічні пошкодження, пасажири ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримали легкі тілесні ушкодження.
На думку апелянта, саме ОСОБА_2 допустив порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого сталась ДТП.
Під час апеляційного суду потерпілий ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шутак Ю.В. підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.
Адвокат Шавкун М.Г. заперечував проти задоволення апеляційної скарги потерпілого, вважав постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
Суд вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне.
Так, зі змісту оскарженої постанови вбачається, що в ході судового розгляду були досліджені: протокол про адміністративне правопорушення від 26.03.2024 року; схема місця ДТП від 26.03.2024 року; фототаблиця; допитаний ОСОБА_2 .
Однак, всупереч вимогам ст.280 КУпАП, суд не в повній мірі з'ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, та прийняв необґрунтоване рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у діях ОСОБА_2 .
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №492661 від 26.03.2024 року, 26.03.2024 року о 09-00 год. по автодорозі С-041206 за межами с. Радісне в районі електроопори № 10 водій ОСОБА_2 керував автомобілем ГАЗ 2417, д/н НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi L200, д/н НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. Від дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Як вбачається з оскарженої постанови, в її основу судом покладені лише заперечення ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні ДТП.
Так, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_2 надав на адресу суд заяву про розгляд справи за його відсутності, останній свою вину не визнав, долучив до матеріалів справи висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-24/14886-ІТ від 16.04.2024 року, відповідно до якого в діях ОСОБА_2 порушень п. 10.1 ПДР України не вбачається.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції, з урахуванням позиції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо заперечення обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не дав оцінки іншим доказам, а лише формально взяв до уваги заперечення ОСОБА_2 , які він надав в своїй заяві, не перевірив їх достовірність та поклав їх в основу оскарженої постанови щодо відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Натомість, суд першої інстанції взагалі не прийняв до уваги наведені письмові пояснення потерпілого ОСОБА_1 , не допитав останнього безпосередньо під час судового розгляду.
Так, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 26.03.2024 року, останній вказував, що керував автомобілем Mitsubishi L200, д/н НОМЕР_2 , рухався по дорозі у правій полосі у бік Полтавського шосе. Попереду рухались два автомобілі “Рено” та “Волга”. Автомобілі попереду рухались зі швидкістю до 50 км/год. Впевнившись, що нічого не перешкоджає, згідно з правилами дорожнього руху, почав виконувати маневр обгону. Увімкнув лівий поворот, пішов на обгін. Обігнавши автомобіль “Рено”, наблизився до автомобіля “Волга”. При цьому водій автомобіля “Волга” не впевнившись у безпеці руху, почав виконувати маневр поворот наліво, не пропустивши автомобіль Mitsubishi L200. ОСОБА_1 зазначив, що ним були прийняті всі міри щоб уникнути зіткнення, однак відстань між автомобілями була маленька та зіткнення уникнути не вдалось. В результаті ДТП пошкоджено автомобілі.
Місцевий суд не звернув уваги на вказані пояснення ОСОБА_1 , не вжив заходів щодо його виклику та допиту в судовому засіданні з метою перевірки зазначеної ним версії подій дорожньо-транспортної пригоди, допустивши таким чином неповноту судового розгляду.
Також місцевий суд в повній мірі не дослідив схему місця ДТП, не надав оцінки розташуванню автомобілів, місцю їх зіткнення та отриманим механічним пошкодженням.
В апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_1 наполягав на тому, що у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення дату та час він рухався на автомобілі Mitsubishi L200, д/н НОМЕР_2 по дорозі у правій полосі у бік Полтавського шосе. Попереду рухались два автомобілі “Рено” та “Волга”. Автомобілі попереду рухались зі швидкістю до 50 км/год. Впевнившись, що нічого не перешкоджає, згідно з правилами дорожнього руху, почав виконувати маневр обгону. Увімкнув лівий поворот, пішов на обгін. Обігнавши автомобіль “Рено”, наблизився до автомобіля “Волга”. При цьому водій автомобіля “Волга” не впевнившись у безпеці руху, почав виконувати маневр поворот наліво, не пропустивши автомобіль Mitsubishi L200. ОСОБА_1 зазначив, що ним були прийняті всі міри щоб уникнути зіткнення, однак відстань між автомобілями була маленька та зіткнення уникнути не вдалось. В результаті ДТП пошкоджено автомобілі. Зазначив, що разом з ним в автомобілі перебували троє пасажирів.
Із зафіксованого на схемі місця ДТП від 26.03.2024 року, вбачається розташування автомобілів на проїзній частині а/д С-041206 за межами с. Радісне в районі електроопори №10.
Відповідно до схеми ДТП, автомобілі внаслідок пригоди отримали механічні пошкодження.
Схема місця ДТП від 26.03.2024 року підписана водіями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 без будь-яких зауважень чи застережень.
Враховуючи місце, де відбулося зіткнення автомобілів на проїжджій частині, перелік пошкоджень, які були отримані кожним із транспортних засобів внаслідок ДТП, апеляційний суд приходить до висновку, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди підтверджує пояснення ОСОБА_1 та спростовує пояснення ОСОБА_2 .
Крім того, Так, під апеляційного перегляду був допитаний потерпілий ОСОБА_1 , який пояснив, що керував автомобілем Mitsubishi L200, д/н НОМЕР_2 , рухався по дорозі у правій полосі у бік Полтавського шосе. Попереду рухались два автомобілі “Рено” та “Волга”. Автомобілі попереду рухались зі швидкістю до 50 км/год. Впевнившись, що нічого не перешкоджає, згідно з правилами дорожнього руху, почав виконувати маневр обгону. Увімкнув лівий поворот, пішов на обгін. Обігнавши автомобіль “Рено”, наблизився до автомобіля “Волга”. При цьому водій автомобіля “Волга” не впевнившись у безпеці руху, почав виконувати маневр поворот наліво, не пропустивши автомобіль Mitsubishi L200. ОСОБА_1 зазначив, що ним були прийняті всі міри щоб уникнути зіткнення, однак відстань між автомобілями була маленька та зіткнення уникнути не вдалось. В результаті ДТП пошкоджено автомобілі. Зазначив, що разом з ним в автомобілі перебували троє пасажирів, два з яких травмовані. Пояснив суду, що він перший почав здійснювати обгін. Висновки експерта, долучені до матеріалів справи не відповідають дійсності.
Під час апеляційного перегляду було задоволено клопотання потерпілого та допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який пояснив суду, що 26.03.2024 року о 09-00 год. їхав на передньому пасажирському сидінні в автомобілі Mitsubishi L200, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Разом з ним на задніх пасажирських сидіннях їхали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Зазначив, що вони направлялись в сторону Полтавського шосе. Перед ними рухались два автомобілі “Рено” та “Волга”. На його думку, автомобілі попереду рухались зі швидкістю до 50-60 км/год. Впевнившись, що нічого не перешкоджає, ОСОБА_1 почав виконувати маневр обгону. Увімкнув лівий поворот, пішов на обгін. Обігнавши автомобіль “Рено”, вони наблизились до автомобіля “Волга”. В цей час, водій автомобіля “Волга” нехтуючи правилами дорожнього руху, увімкнув поворот наліво, почав повертати, не пропустивши автомобіль Mitsubishi L200. Водій ОСОБА_1 прийняв усі міри для уникнення зіткнення, однак, через маленьку відстань між автомобіля, все ж відбулось зіткнення. В результаті ДТП пошкоджено автомобілі.
Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_4 , пояснив, що 26.03.2024 року о 09-00 год. їхав на задньому пасажирському сидінні в автомобілі Mitsubishi L200, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Разом з ним на задніх пасажирських сидіннях їхав ОСОБА_5 , попереду сидів ОСОБА_6 . Зазначив, що вони направлялись в сторону Полтавського шосе. Перед ними рухались два автомобілі “Рено” та “Волга”. На його думку, автомобілі попереду рухались зі швидкістю до 50-60 км/год. Впевнившись, що нічого не перешкоджає, ОСОБА_1 почав виконувати маневр обгону, збільшив швидкість, для того щоб виконати обгін. Увімкнув лівий поворот, пішов на обгін. Обігнавши автомобіль “Рено”, вони наблизились до автомобіля “Волга”. В цей час, водій автомобіля “Волга” нехтуючи правилами дорожнього руху, увімкнув поворот наліво, почав повертати, не пропустивши автомобіль Mitsubishi L200. Водій ОСОБА_1 прийняв усі міри для уникнення зіткнення, однак, через маленьку відстань між автомобіля, все ж відбулось зіткнення. В результаті ДТП пошкоджено автомобілі.
Допитаний під апеляційного перегляду свідок ОСОБА_5 надав аналогічні пояснення. Також пояснив, що вважає, що ОСОБА_1 діяв в межах правил дорожнього руху. Їм нічого не заважало виконати маневр обгону. Однак, водій автомобіля “Волга” нехтуючи правилами дорожнього руху перед їх автомобілем почав повертати наліво.
Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, пояснення ОСОБА_1 визнаються апеляційним судом логічними, послідовними та такими, що ґрунтуються на даних, які містяться в матеріалах справи.
При цьому, пояснення ОСОБА_1 та досліджені апеляційним судом докази повністю спростовують версію ОСОБА_2 щодо розвитку події ДТП та висновки місцевого суду щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційний суд враховує те, що п.1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Таким чином, кожний учасник дорожнього руху має дотримуватися ПДР і може розраховувати на дотримання цих Правил будь-якою іншою особою, яка бере участь у русі.
Апеляційний суд не погоджується із висновками місцевого суду про те, що водій автомобіля «ГАЗ 2417» ОСОБА_2 рухався з дотриманням Правил дорожнього руху України, а також стосовно того, що дії водія ОСОБА_1 не відповідали положенням п.10.1 ПДР України та знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП.
Так, Апеляційним судом встановлено, що рухаючись в прямому напрямку а/д С-041206 за межами с. Радісне в бік Полтавського шосе, здійснюючи обгін транспортних засобів, перебуваючи вже на зустрічній смузі для руху, ОСОБА_1 , у відповідності до вимог п.1.4 ПДР України, мав право розраховувати на те, що й інші учасники, виконують ці Правила, у тому числі й інший учасник ДТП ОСОБА_2 , який в свою чергу, як було встановлено судом, не переконався в безпечності виконуваного маневру, не впевнившись в тому, що в смузі зустрічного руху, на яку він мав намір виїхати для повороту відсутні як зустрічні транспортні засоби, так і транспортні засоби, які вже здійснюють рух по зустрічній смузі в попутному напрямку виконуючи маневр обгону, з недотриманням правил дорожнього руху, а саме п.10.1 ПДР, почав змінювати напрямок руху керованого ним автомобіля та допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Апеляційний суд критично оцінює наданий ОСОБА_2 та його захисником висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-24/14886-ІТ, оскільки даний висновок складався за заявою правопорушника та на підставі вихідних даних та пояснень, наданих саме ОСОБА_2 , без врахування всіх обставин справи, які були встановлені в судовому засіданні, та без врахування пояснень іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_1 .
Більш того, в дорожній ситуації, яка мала місце в даній справі, водій ОСОБА_2 мав беззаперечно виконати вимоги п.10.1 ПДР, тобто перед зміною напрямку руху повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, зокрема і водіям які вже рухаються по зустрічній смузі в попутному напрямку та здійснюють маневр обгону автомобілів, що ним не було виконано.
Апеляційний суд звертає увагу, що об'їзд, обгін, чи будь-яка інша зміна напрямку руху має виконуватись із суворим дотриманням Правил дорожнього руху України.
У даній конкретній ситуації фактично і водій ОСОБА_1 , і водій ОСОБА_2 здійснювали певні маневри, а саме обгін та поворот наліво відповідно.
Однак, ключовою обставиною в даній справі є те, на якій саме стадії виконуваного маневру перебували водії.
Суд звертає увагу, що автомобіль Mitsubishi L200, д/н НОМЕР_2 , вже виконував маневр обгону автомобілів по зустрічній смузі, а автомобіль «ГАЗ2417», державний номерний знак НОМЕР_1 , лише розпочинав маневр повороту.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що водій ОСОБА_2 , в порушення вимог п.10.1 ПДР України, які зобов'язують перед зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, 26.03.2024 року, о 09:00 год., керуючи автомобілем марки «ГАЗ2417», державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Mitsubishi L200, д/н НОМЕР_2 , який здійснював обгін, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Таким чином, сукупність досліджених апеляційним судом доказів, є достатньою для висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Водночас, п. 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП мало місце 26.03.2024 року, тобто на день розгляду справи апеляційним судом з дня вчинення правопорушення пройшло більш ніж три місяці.
За таких обставин адміністративне стягнення за порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху не може бути накладено на останнього, а тому з урахуванням вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року, якою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, - скасувати.
Постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрити, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили негайно, після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ю. Іванченко