Провадження № 22-ц/803/6145/24 Справа № 210/3564/23 Суддя у 1-й інстанції - Прасолов В. М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
09 липня 2024 року м.Кривий Ріг
справа № 210/3564/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Зубакової В.П., Тимченко О.О.
сторони:
позивач - Комунальне підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,
В липні 2023 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, абонентське обслуговування, інфляційних втрат та 3% річних.
Позовна заява мотивована тим, що між КПТМ «Криворіжтепломережа та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір № 11863 від 13 вересня 2020 року купівлі-продажу теплової енергії. Згідно до таблиці 2, яка є невід'ємною частиною Договору об'єктами тепло споживання, на час укладання Договору № 11863, є нежитлове приміщення, вбудоване в житловий будинок, що знаходиться за адресами: АДРЕСА_1 , загальною площею 134, 2 кв.м., корисною площею 129, 7 кв.м. (без врахування тамбуру). Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирними, подання теплоносія до них здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки.
Позивачем належним чином виконано свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення за вищевказаною адресою, тоді як відповідачка, внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо здійснення оплати за спожиту послугу, має заборгованість, за період з 26 жовтня 2021 року по 23 березня 2023 року утворилася заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 112 935, 78 грн а також заборгованість за абонентське обслуговування за період 05 листопада 2021 року - 30 квітня 2023 року в розмірі 354, 25 грн. (згідно приписів законодавства та умов Індивідуального договору).
Тому, позивач звернувся до суду з позовом та просив суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за теплову енергію за період з 26 жовтня 2021 року по 23 березня 2023 року у розмірі 112 935,78 грн., за абонентське обслуговування за період 05 листопада 2021 року по 30 квітня 2023 року у розмірі 354,25 грн, збитки від інфляції в розмірі 16 825,43 грн (з січня 2022 року по травень 2023 року), 3% річних - 2 731,11 грн (з 21 грудня 2021 року по 16 червня 2023 року) та судовий збір в розмірі 2 684 грн.
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа», суму заборгованості за теплову енергію за період з 26 жовтня 2021 року по 23 березня 2023 року в розмірі 112 935,78 грн, інфляційні втрати за період з січня 2022 року по травень 2023 року в сумі 16 825,43 грн та 3% річних за період з 21 грудня 2021 року по 15 червня 2023 року в сумі 2 731,11 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що вона не була повідомлена належним чином про розгляд справи, у зв'язку з чим була позбавлений права надати свої заперечення проти задоволення позовних вимог.
Відповідач зауважує на тому, що в матеріалах справи наявні документи, які свідчать про те, що позивачем надано суду неправомірний розрахунок заборгованості в рамках поданої ним позовної заяви. Розбіжність в співвідношенні обсягу теплової енергії витраченого на загально будинкові потреби опалення будинку, зарахованого відповідачу та загального обсягу теплової енергії, спожитої будинком продовж спірного періоду сягає 1/7 %, в той час як таке співвідношення повинно бути сталим, оскільки площа належного відповідачу приміщення є незмінною, що вказує на порушення позивачем положень Методики розподілу. Таким чином, при винесені оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим позивачем доказам, не перевірив правильність розрахунків, що призвело до стягнення неправильно визначеної суми заборгованості.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду, у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що справу розглянуто судом за її відсутності, без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ж ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення відповідачу судової повістки про призначення справи, що не відповідає ч.5 ч. ст. 128 ЦПК України, згідно якої судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за відсутності відповідача, без обов'язкового належного повідомлення його про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов'язки зазначених учасників відносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII).
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії у вигляді централізованого опалення відповідачці за адресою: вуд, Криворіжсталі, буд. 12 прим. 1
Між КПТМ «Криворіжтепломережа та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 11863 від 13 вересня 2020 року (а.с.5-10)
Згідно таблиці 2, яка є невід'ємною частиною договору, об'єктами теплоспоживання на час укладання Договору № 11863, є нежитлове приміщення, вбудоване в житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 134, 2 кв.м., корисною площею 129, 7 кв.м. (без врахування тамбуру). Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18 травня 2005 року «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
Отже, відповідачка отримує теплову енергію, так як нежитлове приміщення №1 вбудоване та невиокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаних багатоквартирних житлових будинків.
З 05 листопада 2021 року договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, врегульовані індивідуальним договором (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа», режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05 жовтня 2021 року, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII. Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05 жовтня 2021 року.
Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надане визначення: індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка с власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Отже, після 05 листопада 2021 року сторони керуються «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії», від 21 серпня 2019 року № 830. Методикою розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 тощо.
Згідно п. 2.1 Договору № 11863 було передбачено, що облік теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом за їх відсутності.
Згідно п. п. 3.1., 3.2 споживач отримає рахунки та оплачує теплову енергію щомісячно, самостійно до 20-го числа місяця наступного за розрахунком.
З 05 листопада 2021 року договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багаквартирному будинку врегульовані індивідуальними договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05 жовтня 2021 року, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ. Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця (КПТМ «Криворіжтепломережа»). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05 жовтня 2021 року.
Відповідно до п. п. 36, 37 Постанови КМУ № 830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договір про надання послуги з постачання теплової енергії», споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб.
В розумінні ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно п. 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачка не виконала законодавчий та договірний обов'язок, не здійснює розрахунок в повному обсязі. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо здійснення оплати за надані послуги, у відповідачки за період з 26 жовтня 2021 року по 23 березня 2023 року утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 112 935, 78 грн, а також заборгованість за абонентське обслуговування за період 05 листопада 2021 року - 30 квітня 2023 року в розмірі 354, 25 грн.
Позивачем у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань щодо здійснення оплати за надані послуги, відповідачці нараховані збитки від інфляції - 16 825, 43 грн за період з січня 2022 року по травень 2023 року та 3% річних - 2731, 11 грн за період з 21 грудня 2021 року по 15 червня 2023 року.
Відповідачці направлялась претензія на сплату заборгованості № 11863/14243. Дана претензія залишена відповідачкою без реагування (а.с.66).
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляціної скарги відповідача щодо неправильності нарахування позивачем розміру заборгованості, оскільки заборгованість за теплову енергію позивачем розрахована на підставі зафіксованого приладом комерційного обліку обсягу теплової енергії шляхом помноження на тариф, з урахуванням корисної площі приміщення 129,7 кв.м.
Розрахунок заборгованості відповідача за теплову енергію перевірено колегією суддів, та колегія суддів погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості.
На підставі наведеного вище колегія суддів приходить до виснвоку про те, що позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» суми заборгованості за теплову енергію за період з 26 жовтня 2021 року по 23 березня 2023 року в розмірі 112 935 грн. 78 коп, інфляційних втрат за період з січня 2022 року по травень 2023 року в сумі 16 825 грн. 43 коп. та 3% річних за період з 21 грудня 2021 року по 15 червня 2023 року в сумі 2 731 грн. 11 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору, в сумі 2 684 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення по справі.
Позовні вимоги комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, абонентське обслуговування, інфляційних втрат та 3% річних задовольнити.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» суму заборгованості за теплову енергію за період з 26 жовтня 2021 року по 23 березня 2023 року в розмірі 112 935 (сто дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 78 коп, інфляційні втрати за період з січня 2022 року по травень 2023 року в сумі 16 825 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 43 коп. та 3% річних за період з 21 грудня 2021 року по 15 червня 2023 року в сумі 2 731 (дві тисячі сімсот тридцять одна) грн. 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 липня 2024 року.
Головуючий:
Судді: