Провадження № 11-кп/803/2399/24 Справа № 185/3002/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 липня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строків на апеляційне оскарження вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 , -
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року ОСОБА_8 засуджено до покарання: за ч. 2 ст. 437 КК України у виді позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією всього особистого майна; ч. 1 ст. 258-3 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією всього особистого майна.
Строк відбування ОСОБА_8 покарання ухвалено обчислювати з дати його затримання на виконання вироку.
Залишено без зміни до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_8 , обраний 18 травня 2022 року, у вигляді тримання під вартою.
26 червня 2024 року суддею-доповідачем було отримано апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на зазначений вирок суду від 13 травня 2024 року та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
В обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду захисник посилається на те, що 07 червня 2024 року ним було заявлено клопотання про ознайомлення із усіма відеозаписами засідань по справі шляхом надання йому доступу до відповідних файлів у системі “vkz.court.gov.ua”, без перегляду яких він не мав можливості подати апеляційну скаргу. 11 червня 2024 року судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, що зумовило його неспроможність вчасно підготувати апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження апеляційний суд вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
У випадку подачі апеляційної скарги з пропуском встановленого законом строку апелянт може подати клопотання про його поновлення, в якому навести причини пропуску строку і докази їх поважності.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до ст. 399 КПК України особа має право порушувати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав поважності його пропуску, а суддя, за наявності для того підстав, має право поновити строк.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження 13 травня 2024 року судом першої інстанції у судовому засіданні було проголошено оскаржуваний вирок суду, проте апеляційну скаргу захисником подано до суду першої інстанції 14 червня 2024 року.
При цьому, 10 травня 2024 року суд після проведення судових дебатів за участю захисника повідомив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення вироку до 13 травня 2024 року, що підтверджується журналом судового засідання та технічним записом до нього.
Таким чином, захиснику було достовірно відомо про прийняття судом першої інстанції 13 травня 2024 року рішення і воно ним не було оскаржене в апеляційному порядку у встановлений законом строк.
При цьому не заслуговують на увагу посилання захисника на те, що строк було пропущено через відмову суду першої інстанції у наданні йому доступу до відповідних файлів у системі “vkz.court.gov.ua”, оскільки як слідує з повідомлення суду першої інстанції від 11 червня 2024 року №185/3002/18/13756/2024 фіксація судового розгляду у системі “vkz.court.gov.ua” не здійснювалась При цьому судом було повідомлено захисника про його право ознайомитись із відеозаписами судових засідань шляхом звернення до суду із клопотанням про отримання копії технічного запису судових засідань. Однак захисник вказаним правом не скористувався та подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Крім того, хоча захисник в клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження і зазначає, що необхідність вказаних записів судових засідань для подання ним апеляційної скарги, однак жодним чином не обгрунтовує, як їх відсутність у його розпорядженні вплинула на строки подання апеляційної скарги, з урахуванням того, що з повторним клопотанням про надання йому доступу до відповідних файлів у системі “vkz.court.gov.ua”, або з клопотанням про отримання копії технічного запису судових засідань захисник не звертався.
Будь - яких інших причин подання апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження до апеляційного суду не надано.
Зазначене свідчить про те, що захисник мав реальну можливість для подання апеляційної скарги в строк, передбачений чинним законодавством, і об'єктивних перешкод для цього у нього не було.
Відповідно до ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків.
Зазначені положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов'язковість судових рішень, які вступили в законну силу, і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.
Лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у відповідності до ст. 117 КПК України є підставою для поновлення пропущеного строку.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, постанова ВСУ від 13 липня 2016 року по справі № 3-774гс16), так і судова практика Європейського суду з прав людини.
В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
З огляду на викладене захисник в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та таких причин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 117, 395, 399, 401, 405 КПК України, апеляційний суд, -
Відмовити захиснику ОСОБА_7 у поновленні строку апеляційного оскарження вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 .
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року разом з доданими до неї додатками повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду впродовж трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4