справа № 646/3914/24
провадження № 2/631/478/24
про залишення позовної заяви без розгляду
10 липня 2024 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до Червонозаводського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між неюта ОСОБА_2 , зареєстрований 12 вересня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 97.
25 червня 2024 року за вхідним № 4756/24-вх. з Червонозаводського районного суду міста Харкова надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 646/3914/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вищевказана справа була направлена на адресу Нововодолазького районного суду Харківської області за підсудністю відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15 квітня 2024 року.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання, що було призначене на 10 липня 2024 року, не з'явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи була сповіщена завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомила, однак скористалась правом, наданим частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, щодо участі у судовому процесі через представника - адвоката Стрикаля М. В.
Представник позивача - адвокат Стрикаль Максим Вікторович, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1182462 від 11 квітня 2024 року у судове засідання, що було призначене на 10 липня 2024 року, також не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.
Разом із тим, 10 липня 2024 року представник позивача - адвокат Стрикаль Максим Вікторович, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, надіслав на адресу суду клопотання, що було зареєстроване за вхідним № 5229/24-вх., відповідно до якого просив суд позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузалишити без розгляду, у зв'язку з примиренням сторін.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання теж не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно у відповідності до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, ніяких клопотань на адресу суду не направляв.
З цього приводу слід відзначити, що положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно приписів пункту 1 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності позивача та його представника відповідача, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду або відмову у задоволенні клопотання, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, суд виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.
Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Приписами частини 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення позовної заяви без розгляду.
Статтею 58 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника.
Частиною 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Як зазначено в частині 4 статті 62 Цивільного процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
При цьому відповідно до змісту частин 1 та 2 статті 64 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Судом встановлено, що у даній справі від імені та інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1182462 від 11 квітня 2024 року діє адвокат Стрикаль Максим Вікторович (свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5471, видане на підставі рішення Ради адвокатів Донецької обласної від 24 квітня 2019 року № 7). При цьому, вказаний ордер ніяких застережень щодо обмеження повноважень представника позивача на вчинення певної процесуальної дії, а саме: щодо подання від імені та в інтересах позивача заяви про залишення її позову без розгляду - не містять.
Як визначено у пункті 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства України суд виходить з того, що оскільки подати заяву про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу. При цьому надане позивачу право на подання заяви про залишення позову без розгляду не залежить від думки інших учасників справи.
Таким чином, вивчивши заяву представника позивача - адвоката Стрикаля М. В. про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за можливе її задовольнити та залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбубез розгляду, оскільки розгляд справи по суті так й не розпочався.
Одночасно, суд вважає за необхідно роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 43, 58, 60, 64, 128, 131, 197, 198, 223, пунктом 5 частини 1 статті 257, статтями 258 - 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, статтями 353 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву представника позивача, ОСОБА_1 , - адвоката Стрикаля Максима Вікторовича про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя: Т. М. Трояновська