справа № 399/460/24
провадження № 2-о/399/23/2024
10 липня 2024 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин -
встановив:
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що заява не відповідає вимогам викладеним у ст.ст. 175, 177 і 294 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України передбачен, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Так, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу. Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику в справах про спадкування" роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Зі змісту заяви вбачається, що метою встановлення факту родинних відносин є необхідність оформлення спадкових прав, але відомості щодо наявності чи відсутності спадкової справи відсутні, а також відмова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії чи щодо прийняття спадщини у зв'язку з неможливістю встановлення родинних відносин, суду заявником не надано.
Також, до заяви не додано докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, зокрема щодо наявності у спадкодавця майна, що підлягає спадкуванню.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Враховуючи вищезазначене, на виконання вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, заявнику необхідно надати до суду докази якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме, щодо наявності у спадкодавця майна, що підлягає спадкуванню, відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії та/або щодо оформлення спадщини у зв'язку з неможливістю встановити родинні відносини та відомості щодо наявності відкритої спадкової справи.
Виходячи з вищезазначеного відповідно до ст. ст. 185, 294 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 294, 318, 260-261 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви у десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення зазначених недоліків заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
Роз'яснити, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко