Справа № 405/1294/24
2-о/405/43/24
10 червня 2024 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого - судді: Драного В.В.
при секретарі Чалій В.Є.
розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту здійснення ним ОСОБА_1 постійного догляду за батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення даного факту необхідне заявнику для надання допомоги й можливості представляти батька в медичних закладах, органах місцевого самоврядування та органах державної влади, а також з приводу реалізації його соціальних прав
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.03.2024 року відкрито окреме провадження у справі призначено розгляд справи по суті.
10.06.2024 року представник позивача - адвокат Гіріч Ю.П. подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без її участі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 03.04.2024 року подав до суд заяву, в якій вимоги заяви ОСОБА_1 підтримав, просить розгляд справи провести без його участі.
Представник заінтересованої особи Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надав.
За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі матеріалів справи та наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним. Так, у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:
- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10.04.2019 року в справі № 320/948/18, від 18.01.2024 року в справі № 560/17953/21.
Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства. Зазначений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08.11.2019 року у справі № 161/853/19, від 18.12.2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10.04.2019 року в справі № 320/948/18, від 29.05.2019 року в справі № 398/4017/18.
Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.
У справі, що переглядається, заявник просить встановити факт, що він здійснення ним постійного догляду за своїм батьком.
Суд звертає увагу, що на момент звернення ОСОБА_1 та на момент розгляду справи чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особами, що його потребують.
Так, порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.
Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.
Суд застосовує норми права з урахуванням принципу розумності та справедливості. У цьому контексті суд зазначає, що законодавець аналогічним чином унормував позасудовий порядок встановлення факту здійснення особою постійного догляду у чинному законодавстві про мобілізаційну підготовку та порядок мобілізації.
Зокрема, у виконавчих органах сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання перебачено створення комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), яка, з урахуванням наданих районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки матеріалів, складає про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду). Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов'язаним до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункт 9 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 61, додаток 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров'я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв'язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.06.2024 року в справі № 283/1199/23.
З огляду на викладене, суд вважає, що провадження по справі за позовом ОКВП «Дніпро-Кіровоград» підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що факту здійснення заявником постійного догляду за батьком не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 260, 293, 294, 315 ЦПК України, суд, -
Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний