Справа № 405/3025/24
Провадження №2-о/405/86/24
06 травня 2024 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, в якій просить встановити юридичний факт - факт належності померлому ОСОБА_2 правовстановлюючого документа - Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 015415.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2024 року вказану справу передано в провадження судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванової Л.А. та справі присвоєний єдиний унікальний номер судової справи: 405/3025/24, номер провадження: 2о/405/86/24.
При вивченні заяви та доданих до неї документів встановлено, що дана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною 2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення, зокрема, факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.
Тим самим, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати загальним вимогам, які містяться в ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а також спеціальним, які передбачені ст. 318 ЦПК України.
В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 42 ЦПК України складом учасників у справах окремого провадження є заявники, інші заінтересовані особи. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).
До заінтересованих осіб віднесені ті особи, які беруть участь у справі і мають у ній матеріально-правову або державну чи громадську заінтересованість. Для них характерна юридична заінтересованість у справі. Однак, аналіз ст. ст. 293, 294 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежено за змістом. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки.
При цьому, як роз'яснено в п. п. 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, передбачені ст.143 ЦПК, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.
Судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, за участю заявників і заінтересованих осіб.
Заявники та залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обгрунтованості чи необгрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії, передбачені положеннями ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертається до суду як позивач з вимогами в порядку позовного провадження, зазначаючи відповідачем Департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, при цьому, враховуючи зміст заяви, фактично подає заяву про встановлення юридичного факту, факту належності правовстановлюючого документа, яка має бути розглянута в порядку окремого провадження, на підстав чого заявнику ОСОБА_1 необхідно привести позовну заяву відповідно до вимог процесуального законодавства, у формі заяви про встановлення факту, що має юриидчне значення із зазначенням заявника та заінтересованих осіб.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 318 ЦПК України до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Так, у заяві про встановлення факту належності померлому ОСОБА_2 правовстановлюючого документа - Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 015415 заявник ОСОБА_1 зазначає, що є донькою померлого батька ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина та за заповітом вона (заявник) набула право на спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21.07.2009 року, зареєстровано в реєстрі за № 2008, на спадкове майно - земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 3,35 га, яка розташована на території Сабатинівської сільської ради, село Сабатинівка Ульяновського району Кіровоградської області, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, однак після її звернення до Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, їй було відмовлено у видачі витягу з державного реєстру речових прав на спадкове майно, у зв'язку з тим з тим, що в Державному акті записано ОСОБА_2 , тобто не вірно зазначено ім'я спадкодавця.
Поряд з цим, на підтвердження зазначених обставин заявником до матеріалів поданої заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, окрім свідоцтва про право на спадщину за заповітом та Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 015415, не надано інших доказів, що підтверджують наведені в заяві обставини, і, зокрема, копію свідоцтва про смерть спадкодавця, копію паспорта спадкодавця (за наявності), звернення до Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради та відмова останнього у видачі заявнику витягу з державного реєстру речових прав на спадкове майно, а також документи, які ідентифікують заявника (паспорт, інший документ, який посвідчує особу).
Також, відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за заявою у справах окремого провадження, поданою фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 гривні.
За вказаних обставин, та, враховуючи, що заявник просить встановити юридичний факт, а саме: факт належності померлому ОСОБА_2 правовстановлюючого документа - Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 015415, заявнику слід сплатити судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. за подання до суду заяви про встановлення юридичного факту, або подати докази, що підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Враховуючи, що дана заява подана без додержання вимог ст. 318 ЦПК України та не оплачена судовим збором, то відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст.294, 318, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки, а також сплатити судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл/Поділ.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA228999980313171206000011569; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда (назва суду, де розглядається справа), надавши оригінал квитанції про сплату судового збору або ж надати докази, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
Усунення вказаних недоліків передбачає подання заявником заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в новій редакції.
Якщо заявник відповідно до ухвали у встановлений строк не виправить зазначені в ухвалі недоліки, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова