Справа № 405/2032/24
2/405/361/24
заочне
04 червня 2024 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі головуючого судді Драного В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 37 996,05 грн. В обґрунтування зазначив, що 12.12.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» було укладено кредитний договір № 13854-12/2022, який підписаний в електронній формі. 26.09.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 26092023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 26.09.2023 року до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17750,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
21.02.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 06665-02/2023 шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 01.06.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ « «Інвеструм груп» укладено договір факторингу № 1062023, у відповідності до умов якого TOB «Аванс кредит» відступило TOB «Інвеструм груп» за плату належні йому права вимоги, а TOB «Інвеструм груп» прийняло належні TOB «Аванс кредит» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників. 27.12.2023 між ТОВ «Інвеструм груп» та TOB «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27122023-1, у відповідності до умов якого TOB «Інвеструм груп» відступило TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» прийняло належні TOB «Інвеструм груп» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 534,65 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 034,65 грн. - сума заборгованості за відсотками.
15.02.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 78729567, який підписаний в електронній формі. 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 10 від 21.09.2023 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9711,40 грн., з яких: 4500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5211,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Позивач також зазначив, що відповідачу було направлені повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові із зазначенням розміру грошових вимог, однак, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними кредитними договорами у розмірі 37 996,05 грн., та понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.04.2024 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
У позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи позивач не заперечує.
Відповідач про дату та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України. Заяв, клопотань до суду від відповідача не надходило, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.12.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 13854-12/2022, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 25 днів до 05.01.2023 року, зі сплатою 365 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,00 % на добу. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону ОСОБА_1 (а.с. 8-9).
Відповідно до п. 2.4 вказаного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно.
21.02.2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 06665-02/2023, згідно з яким відповідач отримала у користування кошти в розмірі 3500,00 грн., строк договору 25 дні, тобто до 17.03.2023 року, зі сплатою 36,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,10 % на добу (а.с. 21-22).
15.02.2023 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір позики № 78729567, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит на суму 1700,00 грн., строком на 14 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 249927,36 % річних від суми кредиту з розрахунку 2,70% на добу. В свою чергу, позичальник зобов'язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором (а.с. 38-39).
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказані договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону ОСОБА_2 . Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доведеним, що договори були підписані позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий первісним кредитором на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 при реєстрації на сайті кредитодавців, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договорів міститься код ідентифікатор відповідача, що і є його безпосереднім підписом.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
26.09.2023 року між ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26092023, відповідно до умов якого ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 16-17).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 26.09.2023 року до договору факторингу № 26092023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 13854-12/2022 в розмірі 17750,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 19).
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21 , у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу права грошової вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 43-44).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників № 10 від 21.09.2023 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 78729567 в сумі 9711,40 грн., з яких: 4500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5211,40 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 48).
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позичальникам, а потім новому кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Таким чином, в порушення умов кредитних договорів, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаними вище договорами не виконав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведена обставина порушення відповідачем передбаченого договором обов'язку погашення заборгованості, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення позики, сплати відсотків, у зв'язку з чим заборгованість в сумі 17750,00 грн. за кредитним договором № 13854-12/2022, заборгованість в сумі 9711,40 грн. за договором позики № 78729567, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на загальну суму 27 461,40 грн.
Щодо задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 06665-02/2023 від 21.02.2023 року суд вважає слід відмовити у зв'язку з таким.
Як вказано позивачем, та підтверджено матеріалами справи 01.06.2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено договір факторингу № 1062023, у відповідності до умов якого TOB «Аванс кредит» відступило ТОВ «ФК «Інвеструм» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Інвеструм» прийняло належні TOB «Аванс кредит» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с. 25-27).
27.12.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27122023-1, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» їх прийняло, до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 28-29).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № № 27122023-1від 27.12.2023 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 10 534,65 грн. (а.с. 31).
Водночас, матеріали справи не містять відомостей, що станом на момент укладення договору факторингу № 1062023від 01.06.2023 року до нового кредитора перейшло право грошової вимоги первісного кредитора до боржника ОСОБА_1 за договором № 06665-02/2023 від 21.02.2023 року на дату відступлення прав вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом. Матеріали справи не містять відомостей з реєстру боржників та відомостей щодо заборгованості по договору факторингу укладеного між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Інвеструм».
Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження позивача про набуття права грошової вимоги за зобов'язанням ОСОБА_1 за договором № 06665-02/2023 перед ТОВ «ФК «Інвеструм» у зв'язку з укладенням договору факторингу № 1062023 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Інвеструм», а також у подальшому договору факторингу № 27122023-1від 27.12.2023 року між позивачем та ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП», не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі (27461,40 ? 3028 / 37996,05) 2 188,46 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість:
- за кредитним договором № 13854-12/2022 від 12.12.2022 року в розмірі 17750,00 грн.;
- за договором позики № 78729567 від 15.02.2023 року в розмірі 9711,40 грн.,
загалом 27 461 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 40 коп., а також судовий збір в сумі 2 188,46 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В порядку статті 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний