Справа № 346/3272/24
Провадження № 3/346/1828/24
10 липня 2024 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
ОСОБА_1 , повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.184 КУпАП, 01.06.2024 року ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній бродяжництвом в м. Коломия, на озері ім. Руфа, Івано-Франківської області, просив їсти та був виявлений о 23:01 год. в кафе без супроводу матері.
На розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з'явилась, хоча повідомлялася про час і місце розгляду справи за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом надсилання смс-повідомлень, що підтверджується довідками про доставку смс-повідомлень та розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причин своїх неявок суду не повідомила.
Зважаючи на те, що із часу складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №205130 від 01.06.2024 року ОСОБА_1 було відомо, що розгляд справи відбудеться в Коломийському міськрвайонному суді Івано-Франківської області, судом вирішено провести розгляд справи у її відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що остання була обізнана з фактом складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.184 КУпАП, про що свідчить її підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 підтверджується також:
- даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №205130 від 01.06.2024 року;
- даними рапорту поліцейського Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 01.06.2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.06.2024 року, відповідно до яких вона підтвердила, що цього ж дня о 14:00 год. її син ОСОБА_2 вийшов із дому, куди саме не знає. Близько 23:00 год. до її місця проживання прийшли працівники поліції разом із малолітнім сином, пояснивши, що він перебував без нагляду на озері ім. Руфа, а саме ходив між столами закладу громадського харчування і просив грошей на їжу;
- даними постанови Коломийського міськрайонного суду від 26.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП.
Отже, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 221, 283, 284, 294, 308 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя: Яремин М. П.