Справа № 216/4517/24
Провадження 2/216/2088/24
про направлення матеріалів позову за підсудністю
09 липня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -
26.06.2024 року до Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
27.06.2024 року, Центрально-Міським райсудом був зроблений запит до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, щодо підтвердження місця реєстрації відповідача по справі.
08.07.2024 року, було отримано відповідь, з якої вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 з 21.02.2020 року знялася з реєстраційного обліку з адреси, зазначеної в позовній заяві у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання: АДРЕСА_1 .
09.07.2024 року судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, згідно даних якого з 26.08.2021 року відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (ст. 19 ЦПК України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК України).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно із нормами ст. 26-32 ЦПК України територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.
З тексту позовної заяви вбачається, що спірним майном подружжя є тільки транспортний засіб, тобто предметом позову є рухоме майно.
Згідно до ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Позивач, звертаючись із позовною заявою, подає позов за місцем проживання відповідачки ОСОБА_2
Правил альтернативної чи виключної підсудності у справах про поділ рухомого майна, ЦПК України не встановлено.
За правилами загальної підсудності у відповідності до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Виключення із загальної вимоги пред'явлення позову за місцем проживання чи перебування відповідача встановленні ст.ст. 28, 30 ЦПК України, де визначено підсудність справ за вибором позивача та виключна підсудність.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Серед даного переліку відсутні позовні вимоги про поділ спільного рухомого майна подружжя, що позбавляє позивача можливості користуватися процесуальним правом на вибір суду.
З позовної заяви та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами із приводу поділу рухомого майна.
Дана категорія справ не підпадає під дію альтернативної чи виключної підсудності згідно ст.ст. 28, 30 ЦПК України, відтак на даний позов поширюються вимога ч. 1 ст. 27 цього Кодексу.
Отже, компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Глобинський районний суд Полтавської області.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, тому суд приходить до висновку про необхідність направлення вказаної позовної заяви для розгляду до Глобинського районного суду Полтавської області.
Керуючись статтями 27, 31, 32, 258, 260, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, направити за підсудністю до Глобинського районного суду Полтавської області (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 183/23).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: М. В. БУТЕНКО