Справа № 216/1600/24
провадження 2/216/1461/24
іменем України
24 червня 2024 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.
за участю секретаря судового засідання Гулковського О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.12.20217 між акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z75.00409.003445682. Також, 13.01.2017 відповідач уклала із АТ «Ідея Банк» кредитний договір №С03.217.72624. Крім цього, 05.04.2018 відповідач уклала із АТ «Ідея Банк» кредитний договір №Z75.00409.003834002. Згідно з умовами кредитного договору Позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором. Всупереч умовам кредитних договорів відповідач не виконала свого обов'язку та припинила повертати надані їй кредити. 07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги:
за кредитним договором №Z75.00409.003445682 від 07.12.2017 в сумі 57005,64 грн, з яких:
- 19179,76 грн - сума заборгованості за основним боргом;
- 37825,88 грн - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №С03.217.72624 від 13.01.2017 в сумі 43594,25 грн, з яких:
- 16505,51 грн - сума заборгованості за основним боргом;
- 27088,74 грн - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №Z75.00409.003834002 від 05.04.2018 в сумі 60171,01 грн, з яких:
- 21724,78 грн - сума заборгованості за основним боргом;
- 38992,23 грн - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами: №Z75.00409.003445682 від 07.12.2017 в сумі 57005,64 грн, №С03.217.72624 від 13.01.2017 в сумі 43594,25 грн, №Z75.00409.003834002 від 05.04.2018 в сумі 60171,01 грн.
Вказані суми заборгованості за кредитними договорами та судові витрати позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Зважаючи на предмет та ціну позову, а також інші обставини, які підлягають врахуванню у відповідності до положень пунктів 1 - 8 частини 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, у зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач, про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлялася належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подала до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подала до суду відзив на позовну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому відповідно до роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При цьому як передбачено статтею 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частин 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що 07.12.2017 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір №Z75.00409.003445682. За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у сумі 24400,00 грн, строком користування 60 місяців зі змінною ставкою, на день укладення договору зміна частина ставки визначена за рішенням правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 9,99% (а.с.5).
Згідно з розрахунком заборгованість відповідача (а.с.14) за вказаним кредитним договором станом на 30.01.2024 становить 57005,64 грн, з яких:
- 19179,76 грн - сума заборгованості за основним боргом;
- 37825,88 грн - сума заборгованості за відсотками.
Також, 13.01.2017 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір №С03.217.72624. За умовами кредитного договору банк відкриває клієнту поточний рахунок та випускає міжнародну карту терміном дії 2 роки, ліміт кредитної карти доступний клієнту на момент укладення договору, становить 15000 грн, з процентною ставкою за користування кредитними коштами кредитної лінії становить 48,0% річних (а.с 15).
Згідно з розрахунком заборгованість відповідача (а.с.21) за вказаним кредитним договором станом на 30.01.2024 становить 43594,25 грн, з яких:
- 16505,51 грн - сума заборгованості за основним боргом;
- 27088,74 грн - сума заборгованості за відсотками.
05 квітня 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір №Z75.00409.003834002. За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у сумі 24600,00 грн, строком користування 60 місяців зі змінною ставкою, на день укладення договору зміна частина ставки визначена за рішенням правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 9,99% (а.с.22).
Згідно з розрахунком заборгованість відповідача (а.с.30) за вказаним кредитним договором станом на 30.01.2024 становить Згідно з розрахунком заборгованість відповідача (а.с.21) за вказаним кредитним договором станом на 30.01.2024 становить 43594,25 грн, з яких:
- 16505,51 грн - сума заборгованості за основним боргом;
- 27088,74 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк'та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами №Z75.00409.003445682, №С03.217.72624, Z75.00409.003834002.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази укладення між кредитором та відповідачем кредитного договору та отриманням ним кредитних коштів.
Отже суд доходить висновку, що між кредитором та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір відповідно до вимог чинного законодавства, за яким остання отримала кредитні кошти та право вимоги за цим кредитним договором на підставі договору факторингу перейшло до позивача.
Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за основною сумою боргу: за кредитним договором №Z75.00409.003445682 від 07.12.2017 у розмірі 19179,76 грн, за кредитним договором №С03.217.72624 від 13.01.2017 у розмірі 16505,51 грн та за кредитним договором №Z75.00409.003834002 від 05.04.2018 у розмірі 21724,78 грн.
Також, судом встановлено, що за умовами кредитного договору №Z75.00409.003445682 сторони визначили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, а саме змінювана процентна ставка в межах строку кредитування становить 9,99 %.
Разом з тим, за кредитним договором №С03.217.72624 сторони визначили відсоткову ставку за користування кредитними коштами у розмірі 48.0% річних.
Також, за кредитним договором №Z75.00409.003834002, сторони визначили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, а саме змінювана процентна ставка в межах строку кредитування становить 9,99 %.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Такий правовий висновок узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 та позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленою у постанові від 06.02.2019 року по справі №175/4753/15ц.
Разом з цим, суд позбавлений можливості перевірити відповідність розрахунку заборгованості по відсоткам вказаним вимогам через відсутність в матеріалах справи розрахунку, виконаного саме кредитором, проте, як видно з матеріалів справи, з моменту отримання права вимоги за кредитним договором позивачем не здійснювалося нарахування відсотків за користування кредитом.
Позивач додав до позову розрахунок заборгованості по відсоткам, згідно з яким сума заборгованості за кредитними договорами: №Z75.00409.003445682 становить 37825,88 грн, №С03.217.72624 становить 27088,74 грн, №Z75.00409.003834002 становить 38992,23 грн. який відповідачем не спростований, іншого розрахунку матеріали справи не містять, тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення відсотків також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 76, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як свідчать матеріали справи, станом на день ухвалення рішення у справі відповідач відзив на позов або доказів сплати заборгованості за кредитним договором не надав.
Виходячи з викладеного, враховуючи не надання та не спростування відповідачем доказів, наданих позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають задоволенню у повному обсязі.
Поряд з цим, позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які, окрім судового збору, складаються з витрат пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514,00 грн, однак жодних доказів на підтвердження даних обставин до суду надано не було, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю.
Проте, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 258-259, 263, 265, 268, 279, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1048, 1054 ЦК України суд,-
ухвалив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами:
за кредитним договором №Z75.00409.003445682 від 07.12.2017 в сумі 57005,64 грн (п'ятдесят сім тисяч п'ять гривень, 64 копійки), з яких: 19179,76 грн (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень, 76 копійок) - сума заборгованості за основним боргом; 37825,88 грн (тридцять сім тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень, 88 копійок) - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №С03.217.72624 від 13.01.2017 в сумі 43594,25 грн (сорок три тисячі п'ятсот дев'яносто чотири гривні, 25 копійок), з яких: 16505,51 грн (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ять гривень, 51 копійка) - сума заборгованості за основним боргом; 27088,74 грн (двадцять сім тисяч вісімдесят вісім гривень, 74 копійки) - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №Z75.00409.003834002 від 05.04.2018 в сумі 60171,01 грн (шістдесят тисяч сто сімдесят одна гривня, 1 копійка), з яких: 21724,78 грн (двадцять одна тисяча сімсот двадцять чотири гривні, 78 копійок) - сума заборгованості за основним боргом; 38992,23 грн (тридцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні, 23 копійки) - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі, у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014;
- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 .
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ