Справа № 195/766/24
2/195/234/24
08.07.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Скрипченко Д.М., за участю секретаря судових засідань - Левкович Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач у справі, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем у справі, ОСОБА_2 .
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05 листопада 2005 року між ним і відповідачем, ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №61.
Від шлюбу сторони у справі мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне дошлюбне життя та подальше одруження з відповідачкою виявилося невдалим. Невдовзі після укладення шлюбу протягом подальшого сумісного життя дедалі частіше між позивачем та дружиною виникали непорозуміння, що спричиняло повсякденні сварки, навіть через незначні дрібниці, створюючи психологічно нездорову атмосферу в сім'ї, внаслідок чого їхнє подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам позивача.
В зв'язку з цим, починаючи з грудня 2023 року, позивач припинив з відповідачкою шлюбні стосунки і перестав вести спільне господарство та спільне проживання.
Примирення з відповідачкою неможливе. Спроби збереження сім'ї позивач вважає недоцільними, оскільки факт її існування лише формальний. Тривалий час позивач та його дружина живуть кожен своїм особистим життям. Відповідно, зникла можливість бути їхній сім'ї суспільно корисною, і взагалі - складовою самого суспільства.
Спільне життя між сторонами не склалося. Подальше сумісне життя і збереження шлюбу буде протирічити їхнім інтересам і інтересам їхніх дітей.
Позивач не відмовляється виконувати свій обов'язок, щодо участі в утриманні та вихованні дітей.
Спори щодо поділу спільного сумісного майна між сторонами відсутні.
Дана заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі обох з подружжя. Після розірвання шлюбу не буде порушено їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Позивач у справі, просить шлюб між ним та відповідачем розірвати, строк для примирення не надавати.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
З огляду на предмет позову дана справа, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, підпадає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_2 підтримує в повному обсязі, та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач також просить суд розглянути справу без її участі, проти позову про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 не заперечує.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.1 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки позивач виявив бажання розірвати шлюб та не має наміру більше зберігати родину, а відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та інтересам їхніх дітей, суд вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами.
Як визначено ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушення жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Приймаючи до уваги те, що позивач категорично заперечує проти примирення з відповідачем та не бажає відновлювати сімейні відносини, посилаючись на те, що між ними відношення погіршились до того рівня, що відновлення їх неможливе, суд вважає недоцільним надавати їм строк для примирення.
У відповідності до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, а також на те, що сім'я розпалась остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, позов необхідно задовольнити, а шлюб зареєстрований між сторонами у справі розірвати.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просить суд не стягувати з відповідача на користь позивача судовий збір, тому суд вважає можливим звільнити відповідача від відшкодування таких витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,4,9,83,141,229,235,258,259,265,274 ЦПК України, ст.ст.104,105,109,110,112,115 СК України, ст.15 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 05 листопада 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №61.
Сплачений у справі ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн., залишити в дохід держави, звільнивши від відшкодування таких витрат ОСОБА_2 .
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Д. М. Скрипченко