Справа № 191/1544/24
Провадження № 2-о/191/46/24
03 липня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.,
за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Синельниківська міська рада, про встановлення факту родинних відносин,
09.04.2024 року до суду звернувся представник заявника - адвокат Миргородський В.П. в інтересах ОСОБА_1 із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Синельникове Дніпропетровської області, є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В заяві представник заявника зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат заявниці - ОСОБА_2 у віці 39 років, про що 22 червня 2023 року складено відповідний актовий запис про смерть за № 250, підтвердженням чого є Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане 22 червня 2023 року.
Спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , окрім іншого, складається з 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 є заявниця - сестра спадкодавця ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвами про народження спадкодавця та заявниці.
У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 звернулась до Першої синельниківської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини після смерті свого брата із заявою про прийняття спадщини.
Після закінчення 6-місячного терміну ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину і рекомендовано звернутися до суду, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Проаналізувавши документи надані заявницею для оформлення спадщини, державним нотаріусом Першої синельниківської державної нотаріальної контори були виявлені розбіжності в прізвищі спадкодавця, а саме: у Свідоцтві про право власності на нерухоме майно зазначено « ОСОБА_3 », а у сестри спадкодавця - « ОСОБА_4 ».
Вважаюють, що причиною неправильного написання імені в одну літеру є суто орфографічна помилка/описка, у зв'язку із неправильним переведенням імені з російської на українську мови.
Таким чином, ОСОБА_1 не може довести в позасудовому порядку, що вона є рідною сестрою спадкодавця, а тому не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно належне спадкодавцю. Отже єдиним шляхом для захисту прав заявника є звернення до суду про встановлення факту родинних відносин.
Ухвалою суду від 12.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до слухання у судовому засіданні. Також даною ухвалою було витребувано з Першої синельниківської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судове засідання заявник не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, вимоги заяви підтримує та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа до суду не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Водночас, діючий ЦПК України передбачає обов'язкове досудове вжиття заходів з надання відповідних доказів (ст.318 ЦПК України - зміст заяви та додатки до заяви). Саме на цей факт звернуто увагу у п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Крім цього, у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення факту, що мають юридичне значення», зазначено наступне: «Інколи трапляються випадки, коли громадяни не можуть використовувати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по батькові чи час народження не відповідають записам у паспорті чи у свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права. Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим. Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, неприсвоєння чи залишення одного з них.»
Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_2 , виданого 07.06.1975 року відділом РАЦС м. Синельникове Дніпропетровської області. Батьком вказано - ОСОБА_5 , матір'ю вказана - ОСОБА_6 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_3 , виданого у жовтні 1983 року міським відділом РАЦС м. Синельникове Дніпропетровської області. Батьком вказано - ОСОБА_7 , матір'ю вказана - ОСОБА_8 (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_2 брат заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.06.2023 року Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Синельниківської міської ради 04.11.2008 року, та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №208040032 від 04.11.2008 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності належить по частці квартири АДРЕСА_2 (а.с.14-15, 16).
Згідно з Витягом №544 від 24.02.2024 з Реєстру територіальної громади про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за період з 28.07.2006 року по 24.02.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.17).
Постановою державного нотаріуса Першої синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Монич Н.Д. від 29.03.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належить померлому ОСОБА_2 , у зв'язку із розбіжностями в прізвищі спадкодавця, а саме: у Свідоцтві про право власності на нерухоме майно, виданого 04.11.2008 року Виконавчим комітетом Синельниківської міської ради зазначено «Храмогін», а у сестри спадкодавця « ОСОБА_4 » (а.с.10).
Наявність вказаних розбіжностей перешкоджає заявнику отримати у спадок майно, яке залишилось після смерті її брата. Внаслідок вказаних помилок заявник позбавлений можливості реалізувати своє право, як спадкоємець, тобто не може здійснити оформлення спадщини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником надані належні та допустимі докази її родинних відносин із братом ОСОБА_2 , які не викликають сумніву у їх достовірності та належності, у зв'язку із чим заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 76-83, 247, 258-259, 268, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Синельниківська міська рада, про встановлення факту родинних відносин.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Синельникове Дніпропетровської області, є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 08.07.2024 року.
Суддя О.І. Окладнікова