Справа № 191/610/24
Провадження № 1-в/191/36/24
іменем України
05 липня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 1 місяці позбавлення волі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.12.2022 вирок скасовано в частині визнання винуватим за ч.1 ст.357 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.357 КК України у зв'язку з закінченням строків давності та вирішено вважати засудженим за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений до початку судового засідання надав заву про розгляд клопотання за його відсутності.
Представник адміністрації ДУ «Синельниківська ВК (№94)» ОСОБА_5 до початку судового засідання надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого не заперечував.
Суд, заслухавши думку прокурора, а також дослідивши надані суду матеріали особової справи засудженого, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Таким чином, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання виправлення засудженого.
Як вбачається із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 засуджений в тому числі за тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий за тяжкі злочини проти власності. Дві третини покарання відбув станом на 11.06.2023.
Відповідно до характеристики, довідки за особовою справою та довідки про заохочення та стягнення, ОСОБА_4 знаходиться в установах виконання покарань з 10.11.2021. За час перебування в СІЗО м.Дніпра характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. До ДУ «СВК (№94)» прибув 27.05.2022, працевлаштований у промисловій зоні установи, характеризується добре, має 2 заохочення, стягнень не має, дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, провину та суспільну небезпеку у скоєному визнає та усвідомлює, розкаюється у вчиненому. Виконавчих листів не має.
28.02.2023 на засіданні адміністративної комісії установи засудженому було відмовлено у застосуванні ст.101 КВК України як особі, що на шлях виправлення не стає. 28.02.2023 на засіданні адміністративної комісії установи відмовлено в застосуванні ст.82 КК України як особі, що не стала на шлях виправлення. 30.06.2023 на засіданні адміністративної комісії установи відмовлено в застосуванні ст.81 КК України як особі, що не довела своє виправлення.
При вирішенні питання про можливість застосування засудженому умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. Положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу його виправлення. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Враховуючи особу засудженого та його поведінку за весь час його перебування в установах виконання покарань, позитивну характеристику, наявність заохочень, які отримані у 2023 році після відмови комісією установи у застосуванні ст.81 КК України, відсутністю виконавчих листів, суд вважає, що процес виправлення і виховання засудженого ОСОБА_4 є стабільним, послідовним та досяг тієї стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним, що свідчить про те, що засуджений довів своє виправлення.
Таким чином, суд вважає, що наявні всі підстави для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537, 539, 392 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на невідбутий строк 3 (три) місяці 16 (шістнадцять) днів.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1