Справа №639/3702/24
Провадження №1-кс/639/831/24
05 липня 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ув'язненої - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , представника медичної частини - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Харкові скаргу адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ув'язненої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ненадання ув'язненій належної медичної допомоги під час тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», -
25.06.2024 на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , поданої в порядку ст. 206 КПК України на порушення прав ув'язненої ОСОБА_3 при утриманні в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що полягає у ненаданні уповноваженими особами медичної частини №27 філії Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях належної медичної допомоги, в якій захисник просить:
- зобов'язати службових осіб Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях організувати протягом найкоротшого об'єктивно можливого строку проведення повного медичного обстеження ув'язненої ОСОБА_3 , в тому числі із залученням лікаря-кардіолога, лікаря-гастроентеролога та інших лікарів-спеціалістів з орієнтовного переліку закладів охорони здоров'я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, з проведенням необхідних медичних досліджень та забезпечити належне медичне лікування ув'язненої ОСОБА_3 з урахуванням встановленого діагнозу та її скарг на стан здоров'я.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 доводи скарги підтримав, пояснив, що ув'язнена скаржиться на погане самопочуття, останній тривалий час не надається належна медична допомога, не проводиться медичне обстеження із залученням відповідних лікарів-спеціалістів.
Ув'язнена ОСОБА_3 доводи скарги також підтримала та надала пояснення, що вона має низку хронічних захворювань, зокрема хронічний гастрит, бронхіальну астму, рак шкіри обличчя. Крім того, остання перенесла мікроінсульт та гіпертонічний криз, постійно відчуває сильний біль у шлунку та в районі правого підребер'я. Потребує негайного повного медичного обстеження з призначенням адекватного лікування, оскільки в умовах медичної частини №27 її зовсім не обстежують, поверхнево оглядає лише лікар-фельдшер, призначене медикаментозне жодним чином не лікує її від наявних захворювань. Стан здоров'я постійно погіршується.
Представник Харківської міської медичної частини № 27 Філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що загальний стан здоров'я ОСОБА_3 задовільний, остання з моменту утримання у Сізо належним чином обстежується та отримує необхідне амбулаторне лікування. Додаткового обстеження, в тому числі за межами установи, не потребує. Зазначила, що будь-яких медичних документів про повідомлені ув'язненою захворювання у медичної частини немає.
Прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та надані до суду докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Станом на момент розгляду зазначеної скарги ув'язнена ОСОБА_3 тримається під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор», яка розташована в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Харкова.
З наданої до суду медичної довідки від 25.06.2024 року встановлено, що на час прибуття до установи, за результатом проведених лікарських оглядів, медичної документації, анамнестичних даних, загальний стан здоров'я ОСОБА_3 був задовільний, була взята на диспансерний облік з діагнозом: ІХС, дифузний кардіосклероз, ГХ ІІ ст., 2 ст., СН І ст.
За час перебування в установі ОСОБА_3 проводилися клініко-лабораторні дослідження, онкологічний профілактичний огляд, профілактичні огляди лікарями медичної частини (терапевтом, психіатром, гінекологом). За результатами проведених медичних обстежень та оглядів систематично отримувала курси амбулаторного медикаментозного лікування згідно листів лікарських призначень.
Станом на час складання довідки загальний стан здоров'я ОСОБА_3 задовільний. Перебуває на диспансерному обліку лікарів Харківської міської медичної частини №27. Отримує амбулаторний курс медикаментозного лікування згідно листа лікарських призначень. Лікарськими засобами забезпечена в повному обсязі. Стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує.
Разом із цим, під час судового розгляду ув'язнена ОСОБА_3 надала пояснення, що вона перенесла мікроінсульт, гіпертонічний криз, постійно відчуває сильний біль у шлунку та в районі правого підребер'я. Окрім того, має ряд хронічних захворювань. Однак, медична частина належним чином не проводить її обстеження, не залучає вузьких спеціалістів для встановлення більш точного діагнозу, у зв'язку із чим вона не отримує адекватного лікування. Призначене медикаментозне лікування жодним чином не лікує від наявних в неї захворювань, у зв'язку із чим вона потребує негайного медичного обстеження із залученням лікаря-кардіолога, лікаря-гастроентеролога та інших лікарів-спеціалістів, оскільки її стан здоров'я постійно погіршується.
Вказані пояснення не спростовані представником медичної частини під час судового розгляду, оскільки з наданої медичної довідки вбачається, що огляд ув'язненої ОСОБА_3 проводився лише лікарями: терапевтом, гінекологом, психіатром.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення права особи на отримання необхідної медичної допомоги ув'язнена ОСОБА_3 має бути оглянута лікарем-кардіологом, лікарем-гастроентерологом та за необхідності іншими лікарями-спеціалістами та їй має бути призначено необхідне медичне лікування, з урахуванням встановленого діагнозу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п. 72 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 року у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пп. 72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов'язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров'я та «практичних вимог ув'язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з'ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 4 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).
Положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Відповідно до пункту 2.3 Розділу ІІ «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п. 2.8 Розділу ІІ цього Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
Слідчим суддею враховується, що надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави та саме держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених.
Враховуючи той факт, що ув'язнена ОСОБА_3 , перебуваючи тривалий строк під вартою, продовжує скаржитися на погіршення стану свого здоров'я, медичні обстеження були проведені лише лікарями: терапевтом, гінекологом, психіатром, інших медичних обстежень вузькими спеціалістами (кардіологом, гастроентерологом) для встановлення точного діагнозу та належного лікування їй не проводилося, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення скарги захисника ОСОБА_4 , з метою забезпечення права ув'язненої на отримання необхідної та адекватної медичної допомоги.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 206, 309, 369 - 372, 376, 392 КПК України, слідчий судя,-
Скаргу захисника ОСОБА_4 - задовольнити.
Зобов'язати завідувача Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_7 організувати протягом найкоротшого об'єктивно можливого строку проведення повного медичного обстеження ув'язненої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі із залученням лікаря-кардіолога, лікаря-гастроентеролога та інших лікарів-спеціалістів з орієнтовного переліку закладів охорони здоров'я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, з проведенням необхідних медичних досліджень та забезпечити належне медичне лікування ув'язненої ОСОБА_3 з урахуванням встановленого діагнозу та її скарг на стан здоров'я.
В порядку вимог ч.4 ст.535 КПК України зобов'язати орган, на який покладено обов'язок виконання зазначеного рішення, повідомити суд про його виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1