Справа № 638/8558/24
Провадження № 2-а/638/88/24
09 липня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді - Теслікової І.І.,
за участю секретаря - Зубко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позов ОСОБА_1 до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 (Дергачівський ВП) ГУ НП в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: поліцейський відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 (Дергачівський ВП) ГУ НП в Харківській області Морозов Андрій Олександрович, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 (Дергачівський ВП) ГУ НП в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить визнати протиправними дії поліцейського відділу поліції №3 Харківського районного, управління поліції №3 (Дергачівський ВП) ГУ НП в Харківській області сержанта поліції Морозова А.О. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП шляхом накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. та скасувати постанову серії ЕНА № 2055267 від 02.05.2024 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору.
В обґрунтування позову зазначає, що 02.05.2024 поліцейським відділу поліції №3 Харківського районного, управління поліції №3 (Дергачівський ВП) ГУ НП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_2 складена постанова серія ЕНА № 2055267 згідно якої, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 510 грн. за ч.5 ст. 121 КУПАП, а саме порушення правил користування ременем безпеки або шоломами.
З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки під час руху позивач був пристебнутий ременем безпеки. Рухаючись по вул.Сумський шлях в с.Подвірки в бік міста Харкова був зупинений на стаціонарному блок пості розташованому у с.Подвірки працівниками поліції, на вимогу поліцейського надати документи відстебнув ременя безпеки щоб повернутися на заднє сидіння та дістав документи які знаходились в чоловічій сумці, працівник поліції їх перевірив, після чого покликав іншого поліцейського який не був присутній при зупинці автомобіля, та який безпідставно звинуватив його в керуванні транспортним засобом без пристебнутого паска безпеки. У зв'язку із зазначеним, вважає, що відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення грубо порушені ст. 251, ст. 280 КУпАП. Тому позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 травня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 04 червня 2024 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Харківській області.
12 червня 2024 року від представника відповідача ГУП в Харківській обл. - Корнєєвої Я.Ю. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначив, що на відеозаписі під назвою «IMG_6869», що зафіксована на бодікамеру № 1113080084, яка долучалась до постанови та зазначена в графі в графі 7 «До постанови додається», вбачається, що на перших секундах позивач, під'їхавши до працівника поліції, рухався без пристебнутого паску безпеки, та в правій руці тримав телефон з відкритим застосунком «Дія» на якому були відображені його паспортні дані. Тобто дане твердження позивача про те, що він після вимоги поліцейського відстебнув пасок безпеки є надуманим, та нічим окрім слів не підтвердженим. В подальшому, після повідомлення працівником поліції, про те, що позивач порушує Правила дорожнього руху України, а саме здійснює рух на транспортному засобі без пристебнутого паску безпеки, попросив водія приборкуватись праворуч. Позивач в свою чергу, знову ж таки почавши рух транспортного засобу на вимогу поліцейського праворуч, не пристебнувся паском безпеки, що знову ж таки є порушенням ПДР України, які допустив позивач
08 липня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої обставини визначені та зазначені в оскаржуваної постанові та у відзиві на позовну заяву не відповідають дійсності оскільки, позивача було зупинено близько о 16:22год. 02.05.2024 поліцейським відділу поліції №3 Харківського РУП №3 (Дергачівський ВП) ГУ НП в Харківській області сержантом поліції ОСОБА_2 , на стаціонарному блок пості розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . На вимогу поліцейського ОСОБА_2 надати документи, він відстебнув ременя безпеки щоб повернутися на заднє сидіння да достав документи які знаходились в чоловічої сумки, після чого надав їх поліцейському. Вказаний поліцейський їх перевірив, після чого наказав рухатися далі. При цьому жодного відеозапису не здійснювалось. Через 10-ть метрів його о 16:27:00 год. зупинив інший поліцейський на прізвище Рученков (та/або щось зі звучне) який не був присутній при першої зупинки позивача та звинуватив його в порушенні правил дорожнього руху, а саме керуванні Т3 без застосуванні паску безпеки, проігнорувавши повідомлений йому факт того, що позивач відстебнув пасок безпеки при першої зупинки ТЗ іншим поліцейським та наказав зупинитися йому праворуч. Після чого поліцейський спочатку самостійно, а потім покликавши поліцейського ОСОБА_2 , вже удвох провели відносно нього превентивні поліцейські заходи за наслідками яких притягнули останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення яке останній не здійснював.
В судове засідання позивач не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позивних вимог.
В судове засідання представники відповідачів не з'явились, представником ГУНП в Харківській обл. Корнєєвою Я.Ю. подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як вбачається зі змісту постанови серії ЕНА №2055267 від 02.05.2024, водій, ОСОБА_1 , 02.05.2024 о 17-15 год. с.Подвірки, вул.Сумський шлях, 2, керуючи транспортним засобом DFEWOO Ланос н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3 «В» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП. До постанови додаються: відео з боді кам. 1113080084.
У зв'язку з чим, поліцейським відділу поліції №3 (м.Дергачі) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській обл. старшим сержантом поліції ОСОБА_2 02.05.2024 винесено постанову серії ЕНА №2055267 про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 121 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510 грн.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07листопада 2015року за№ 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ч.5 статті 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.2.3 «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач не визнає себе винним, зазначає що не порушував вимог п. 2.3 в ПДР, оскільки він був пристебнутий ременем безпеки, крім того, поліцейським не доведено, що він їхав з відстібнутим ременем безпеки.
У своєму позові позивач не погоджується з тим, що ним було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 5 ст. 121 КУпАП та зазначає про відсутність доказів, що підтверджували факт його неправомірних дій.
Заявлені позовні вимоги позивач мотивує притягненням його до відповідальності за відсутності доказів вчинення правопорушення. Стверджує, що під час руху автомобіля він був пристебнутий ременем безпеки, а після зупинки на блок пості його відстебнув.
Надаючи правову оцінку викладеним сторонами доводам та наданим доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна підтверджуватися відповідними докази.
Перелік доказів, якими доводиться вина особи у справах про адміністративні правопорушення, визначений ч.1 ст.251 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відео-запису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу
У статті 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що до неї додається фіксація камерою 1113080084.
Представником відповідача додано до поданого відзиву на позовну заяву два відеозаписи в яких зазначено № DSJ_0000000_000000, з яких неможливо встановити номер боді камери.
Позивач у позовній заяві вказує, що під час руху позивач був пристебнутий ременем безпеки, проїжджаючи блок пост за адресою: Харківська обл., с.Подвірк, вул.Сумський шлях, 2, о 16:22 год. був зупинений поліцейським відділу поліції №3 Харківського РУП №3 (Дергачівський ВП) ГУ НП в Харківській області сержантом поліції ОСОБА_2 , та на вимогу поліцейського ОСОБА_2 надати документи, він відстебнув ременя безпеки щоб повернутися на заднє сидіння да достав документи які знаходились в чоловічої сумки, після чого надав їх поліцейському. Вказаний поліцейський їх перевірив, після чого наказав рухатися далі. При цьому жодного відеозапису не здійснювалось. Через 10-ть метрів його о 16:27:00 год. його зупинив інший поліцейський який не був присутній при першої його зупинці та звинуватив його в порушенні правил дорожнього руху, а саме керуванні Т3 без застосуванні паску безпеки.
З відеозаписів № DSJ_0000000_000000 (16 год. 27 хв.) вбачається, що до поліцейського який знаходить на блок пості під'їжджає автомобіль, зупиняється, та чітко видно, що ОСОБА_1 не пристебнутий ременем безпеки. При цьому на відео не зафіксовано момент керування (здійснення руху) автомобілем водієм, непристебнутим ременем безпеки. Також, як вбачається з відео, співробітники поліції спілкуються з ОСОБА_1 у період часу з 16-27 год. - 16-36 год., разом з тим, згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 17-15 год.
З відеозаписів № DSJ_0000000_000000 зафіксовано розмову співробітника поліції з водієм, після чого водій, на вимогу співробітника поліції, прийняв вправо на узбіччя дороги.
Крім того, з наданих суду відеозаписів взагалі не можливо зрозуміти на яку боді камеру зроблені дані відеозаписи.
Відповідачем до суду не надано інших доказів, які б підтверджували саме факт керування позивачем з відстебнутим ременем безпеки 02.05.2024 о 17-15 год..
Посилання відповідача на те, що позивач не оспорював інкриміноване правопорушення і нібито погодився з ним, суд не приймає до уваги, оскільки сам факт визнання особою вини у порушенні Правил дорожнього руху не можу бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. Зазначено позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладених у постанові від 15 травня 2019 року у справі №537/2088/17.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 86 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 11 частини першої статті 23Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
За правилами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №660/575/16-а від 31.01.2018 року.
Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
З огляду на вищенаведене, враховуючи принцип презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим наявні правові підстави для задоволення позовної заяви та скасування постанови серії ЕНА № 2055267 від 02.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн, із закриттям провадження по справі.
Керуючись ст. ст.2, 6-10, 77, 122, 241-246, 255, 257, 263, 295, КАС України, ст. 293 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 (Дергачівський ВП) ГУ НП в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: поліцейський відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 (Дергачівський ВП) ГУ НП в Харківській області Морозов Андрій Олександрович, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, серія ЕНА № 2055267 від 02 травня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, адреса: вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: І.І.Теслікова