справа № 619/4900/24
провадження № 1-кс/619/750/24
іменем України
09 липня 2024 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024226270000112від 05 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
встановив:
08 липня 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024226270000112від 05 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 04 липня 2024 року під час огляду місця події в період часу з 19 год 52 хв по 21 год 55 хв на відкритій ділянці місцевості, яка розташована поблизу буд. АДРЕСА_1 де у громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено речовину зовні схожу на наркотичну.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій, 04 липня 2024 року під час огляду місця події на відкритій ділянці місцевості у період часу з 19 год 52 хв по 21 год 55 хв, яка розташована за адресою: поАДРЕСА_1 де у громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено: -
- коробку з нової пошти з номером НОМЕР_1 , в середині якої знаходиться іграшка та невідома речовина рожевого кольору, запакована в зіп-пакет (полімерний), які вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 3014351 та опечатано;
- мобільний телефон марки «Xiomi», модель «А6» з номером НОМЕР_2 , ІMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 2031452 та опечатано;
- мобільний телефон марки «Motorola» в корпусі сірого кольору з номером НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 та IMEI 2: НОМЕР_7 , який вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 2031450 та опечатано.
05.07.2024 дізнавачем СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання.
В цей же день, 05 липня 2024 року, дізнавачем СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 винесено постанову щодо призначення судової експертизи за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».
Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України вилучене в ході огляду місця події 04.07.2024 - є тимчасово вилученим майном.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судової експертизи за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та проведення інших слідчих дій.
Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.
Від прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просив судовий розгляд провести у його відсутність.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2024 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
05 липня 2024 року дізнавачем СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , винесено постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання вищевказаного вилученого майна.
В той же день, 05 липня 2024 року дізнавачем СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 винесено постанову щодо призначення судової експертизи за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
На теперішній час вилучене майно відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема, необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Як постанова дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 05 липня 2024 року про визнання вилученого майна речовим доказом так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучені мобільні телефони та невідома речовина рожевого кольору, запакована в зіп-пакет (полімерний), можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене чи відчужене.
З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вилучені під час огляду місця події -на відкритій ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , коробка з нової пошти з номером 20450954213867, в середині якої знаходиться іграшка та невідома речовина рожевого кольору, мобільний телефон марки «Xiomi», модель «А6» з номером НОМЕР_2 , ІMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Motorola» в корпусі сірого кольору з номером НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 та IMEI 2: НОМЕР_7 підлягають арешту з тих підстав, що вказані речі у встановленому законом порядку визнані речовим доказом у межах кримінального провадження № 12024226270000112від 05.11.2024 та відповідають критеріям, передбаченими ст. 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, на даний час відповідні експертизи не проведені, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого (дізнавача), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 12024226270000112від 05 липня 2024 року на тимчасово вилучене майно 04 липня 2024 року під час огляду місця події -на відкритій ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
- коробку з нової пошти з номером 20450954213867, в середині якої знаходиться іграшка та невідома речовина рожевого кольору, запакована в зіп-пакет (полімерний), яку вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 3014351 та опечатано;
- мобільний телефон марки «Xiomi», модель «А6» з номером НОМЕР_2 , ІMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 2031452 та опечатано;
- мобільний телефон марки «Motorola» в корпусі сірого кольору з номером НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 та IMEI 2: НОМЕР_7 , який вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 2031450 та опечатано, шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012 та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року.
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити користування та розпорядження зазначеним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити дізнавачу, прокурору та особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.
У разі відсутності вищевказаних осіб під час оголошення судового рішення, його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Виконання ухвали покласти на дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1