Справа №646/4042/24 Провадження № 2/613/462/24
про повернення позовної заяви
9 липня 2024 року Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Харченко С.М., перевіривши вимоги ст.185 ЦПК України по матеріалам цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 23 травня 2024 року зазначену заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Станом на 9 липня 2024 року вказані в ухвалі недоліки усунено не було.
В ухвалі було зазначено на наступні недоліки.
Відповідно до п. 5, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно з п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ч.ч.4,5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Водночас, ненадання висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав позбавляє суд можливості повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільність позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з обома батьками та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
Однак, позивач у своєму позові не зазначає, чи взагалі зверталась до органу опіки та піклування з відповідною заявою та чи отримувала висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
При цьому, позовна заява не містить посилань на докази щодо попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
У цьому контексті слід звернути увагу на позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька (матері) про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Позивач не зазначила відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок у регулювання спору, як цього вимагає п. 6 ч. 3 ст.175 ЦПК України.
Також позивачем не залучено до участі у справі в якості третьої особи органу опіки та піклування.
Таким чином, позивачу слід усунути зазначені недоліки та визначитися зі складом учасників судового процесу.
Також слід зазначити, що всупереч вимогам п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Зазначена вимога позивачкою також не виконана, позовна заява не містить вищевказаного підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, а відтак вказана заява і в цій частині не відповідає вимогам закону.
Крім того, в порушення ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі щодо заявлених позовних вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 становить 3028 грн.
Відповідно до п. 1, 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Отже, позивачці необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Богодух//22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) Номер рахунку (IBAN) UA748999980313131206000020587 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрації України, 050).
Враховуючи вищевикладене та положення ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.5 ст.185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до положень ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду від 23 травня 2024 року усунуто не було, керуючись ст.185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - вважати неподаною і повернути позивачу.
Надіслати позивачу копію даної ухвали разом із позовною заявою та усіма додатками до неї.
Роз'яснити позивачу, що вона не позбавлена права повторного звернення до суду з цією позовною заявою, після усунення обставин, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя