Провадження №611/570/24
Справа № 2/611/212/24
про залишення позовної заяви без руху
22 червня 2024 року суддя Барвінківського районного суду Харківської області Коптєв Ю.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, компенсацію або припинення прав на спадкове майно, -
18 червня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення факту, що має юридичне значення, компенсацію або припинення прав на спадкове майно.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
При перевірці наявності підстав щодо залишення позовної заяви без руху суддею перевіряються відповідність форми, змісту та порядку подання заяви вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та впливає на можливість порушення судом провадження у справі.
Пунктом 1 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява. Позивачем зазначено, що позов подано «до Барвінківського районного суду в окрузі, що включає Харківську область». Разом з тим, ч. 1 ст. 26 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті. Статтями 26 - 30 ЦПК України визначені правила територіальної підсудності.
Відповідно до ч.1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Як передбачено ч.ч.1, 2 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Разом з тим, позивачем взагалі не визначено учасників справи.
Згідно п.2 ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Проте, позивачем вимоги п. 2 ч. 2 ст. 175 ЦПК України також не виконані.
Як передбачено ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п.4, 5 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, позивачем вимог п.п.4,5 ст. 175 ЦПК України не дотримано. Зі змісту позовної заяви не можливо встановити предмет спору, вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування, прохальна частина позовної заяви не обґрунтована, зі змісту позовної заяви неможливо встановити правову позицію позивача, вимоги до відповідача.
Слід звернути увагу, що ч. 4 ст. 1268 ЦК України визначено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Позивачем, всупереч ст.ст.15, 16 ЦК України, якими передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, не вказано ким не визнається або оспорюється встановлення за малолітньою ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, відповідних доказів позивачем не надано.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» також роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Тому, з огляду на зазначене позивачу необхідно визначитись із змістом позовних вимог відповідно до вимог ЦК України.
Крім того, позивачем не додержано вимог п.п. 6-9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, якими визначено, що позовна заява повинна містини: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
Слід також звертути увагу позивача на положення ст.ст. 81, 83 ЦПК України щодо обов'язку доказування та подання доказів у контексті обставин, на які вона посилається, а також на положення ч. 5 ст. 177 ЦПК України щодо обов'язку додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В зв'язку з викладеним позивачу слід врахувати вищезазначене та привести позовні вимоги відповідно до вимог закону та цієї ухвали; визначитись із особою належного відповідача та третіх осіб в справі та викласти свої вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування, надати докази, на які вона посилається у позовній заяві.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 цього Кодексу учасник справи, який подає письмовий доказ в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасники справи підтверджують відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Виходячи із вищевикладеного, позивачу слід сплатити судовий збір та подати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору, за кожну позовну вимогу або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви, на виконання вимог частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачеві встановлюється строк усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст.ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, компенсацію або припинення прав на спадкове майно, - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз'яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить заявника права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб -адреса сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud2002/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.А. Коптєв