Справа № 611/457/24
Провадження № 1-кп/611/52/24
08 липня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:
секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Барвінкове кримінальне провадження внесеного 15 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових правопорушень за №12024221070000065 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Барвінківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», до 20 лютого 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2024 року ОСОБА_5 було продовжено строк тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», до 17 травня 2024 року.
Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 травня 2024 року відносно ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком 60 днів, тобто до 15 липня 2024 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, без застосування розміру застави.
В обґрунтування своєї позиції прокурором зазначено, що на теперішній час є необхідність продовження застосування відносно ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.
Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та просив замінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання посилаючись на те, що за станом здоров'я він не може перебувати в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в зв'язку з тим, що в нього почали виникати панічні напади, але належного лікування в умовах СІЗО він не отримує. Його батько двічі переніс інсульт, потребує його турботи. Крім того, він має на утриманні двох малолітніх дітей, які також потребують його батьківської турботи.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора в частині продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, разом з тим просив застосувати розмір застави.
Суд, заслухавши доводи прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинуваченого, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зміну цього запобіжного заходу, матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини роз'яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК України, яке в силу ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. На даний час в рамках кримінального провадження ще не розпочатий судовий розгляд, а тому є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, зможе вплинути на потерпілого та свідків, які ще не допитувались під час судового розгляду; ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що на даній стадії кримінального провадження відсутні підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого на більш м'який запобіжний захід, оскільки вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Згідно положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини а основоположних свобод суд з'ясував, що тримання ОСОБА_5 під вартою під час судового розгляду кримінального провадження є тим запобіжним заходом, який забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, також можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу немає.
Приймаючи до уваги зазначене , клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання не підлягає задоволенню.
Також не підлягає задоволенню відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України клопотання сторони захисту про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з встановленням розміру застави з огляду на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні замаху на умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183,184, 197, 199, 331, 334 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання, відмовити.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з встановленням розміру застави, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , відмовити.
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор №27», тобто до 05 вересня 2024 року включно, без встановлення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 05 вересня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а особою, що утримуюєся під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 08 липня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1