10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 644/253/23
провадження № 51-3426 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року,
установила:
У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, порушується питання про перегляд указаного судового рішення в касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано приписів пунктів 4, 5 ч. 2 цієї статті.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, котра повинна узгоджуватися зі ст. 436 КПК, адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права, а не факту. Цей суд уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. У силу ст. 433 цього Кодексу Суд не перевіряє висновки щодо фактичних обставин кримінального провадження, а при вирішенні справи виходить з обставин, установлених судами попередніх інстанцій. Тому, заперечуючи законність судових рішень, особа має конкретно вказати, у чому полягають допущені, на її думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування оспорюваних вироку й ухвали.
Цього не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
За змістом касаційної скарги, у ній ОСОБА_4 заперечує законність обвинувального вироку й просить скасувати судове рішення, а кримінальне провадження - закрити. Однак на підтвердження своєї позиції скаржник не зазначає доводів, які би свідчили про допущення при здійсненні судового провадження таких порушень норм права, котрі з огляду на статті 84-87, 91, 94, 284, 370 КПК та на встановлені в справі факти зумовлюють обов'язкове скасування вироку на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу. Також у поданій скарзі засуджений, наводячи свою версію подій, по суті ставить під сумнів відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу ст. 433 вказаного Кодексу не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Крім того, попри те, що вирок переглядався в апеляційному порядку в касаційній скарзі ненаведено в аспекті статей 404, 405, 412, 413, 417, 419 КПК обґрунтування незаконності ухвали.
Разом із цим вимога засудженого про скасування лише вироку місцевого суду за наявності ще й ухвали апеляційного суду суперечить ст. 436 вказаного Кодексу (повноваження Суду за наслідками розгляду касаційної скарги).
Також, наполягаючи на закритті кримінального провадження, скаржник не вказує конкретної, визначеної у ст. 284 КПК правової підстави для прийняття відповідного рішення судом касаційної інстанції.
Недодержання при зверненні ст. 427 КПК перешкоджає відкриттю касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5