Ухвала
іменем України
09 липня 2024 року
м. Київ
справа № 757/959/23-к
провадження № 51-2723 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року відносно ОСОБА_5 ,
встановила:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року задоволено клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42021102070000019 від 29 березня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрито у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року залишено без змін.
У своїй касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає про те, що:
- у своїй апеляційній скарзі прокурор звертав увагу на те, що 19 вересня 2022 року сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування (за 12 днів до закінчення строку досудового розслідування), ознайомлення з матеріалами стороною захисту відбувалось з 23 вересня 2022 року по 09 січня 2023 року та 10 січня складено та направлено обвинувальний акт до суду, а тому строк із 19 вересня 2022 року по 09 січня 2023 року не включався у строки досудового розслідування, однак суд апеляційної інстанції не врахував такі доводи, не надав їм належної оцінки та не навів мотивів, якими керувався при прийнятті рішення;
- суд апеляційної інстанції формально підійшов до перевірки доводів прокурора та фактично не надав їм належної оцінки;
Крім того, прокурор зауважує, що твердження колегії суддів про те, що строк досудового розслідування становив 12 місяців з моменту внесення відомостей в ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру, не відповідає Закону, оскільки:
- Законом України №3509-ІХ від 08 грудня 2023 року внесено зміни до частини 1 статті 219 КПК України, з урахуванням яких строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду із обвинувальним актом тощо або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження;
- цим же Законом визначено, що положення частини першої статті 219 КПК в редакції Закону України №3509-ІХ від 08 грудня 2023 року застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності згаданим Законом.
З урахуванням зазначеного, прокурор вважає, що висновок апеляційного суду про те, що з урахуванням строку від 06 травня 2022 року до 17 травня 2022 року, який складає 11 днів, дванадцятимісячний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився, а підозра ОСОБА_5 була вручена поза його межами, є хибним та не ґрунтується на вимогах законодавства.
З огляду на зазначене, прокурор вважає, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційної скарги прокурора, серед іншого, зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанції, підтвердженим в ухвалі суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
Як встановлено місцевим судом та підтверджено в рішенні суду апеляційної інстанції, 29 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №420211102070000019 та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Крім того, частиною 1 статті 219 КПК України в редакції, чинній на момент внесення відомостей в ЄРДР - 29 березня 2021 року, було передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
При цьому, частиною другою статті 219 КПК України в редакції, чинній на момент внесення відомостей в ЄРДР було передбачено, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 червня 2022 року за №42022102070000205 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
- в подальшому, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2022 року за №42022102070000245 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України;
- надалі кримінальні провадження №420211102070000019, №42022102070000205, №42022102070000245 об'єднані в одне кримінальне провадження за №420211102070000019;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 01 липня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, 19 вересня 2022 року ОСОБА_5 - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Водночас, в рішеннях судів попередніх інстанцій відображено, що постановою начальника відділення СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42021102070000019 від 29 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, закрито у зв'язку з закінченням строків досудового розслідування.
В подальшому, постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 від 06 травня 2022 року року вищевказану постанову від 18 березня 2022 року було скасовано.
Разом із тим, місцевим судом вказано, що постанова прокурора була постановлена із порушенням двадцятиденного строку, встановленого ч. 6 ст. 284 КПК України та поза межами загального строку досудового розслідування встановленого ч. 2 ст. 219 КПК України, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку, що підозра ОСОБА_5 була вручена поза строками досудового розслідування.
Мотивуючи таке рішення, місцевий суд зауважив, що якщо у кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру, виходячи із завдань кримінального провадження, сформульованих у статті 2 КПК, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, що є позитивним обов'язком Держави у світлі Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, а також обов'язку прокурора, слідчого вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (стаття 25 КПК), у разі скасування прокурором відповідного рівня постанови про закриття кримінального провадження у зв'язку з її незаконністю та необґрунтованістю час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК.
Між тим, суд першої інстанції, посилаючись на постанову Верховного Суду від 03.04.2023 року (справа № 367/1335/21), також зауважив, що законним необхідно вважати рішення прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження виключно, якщо воно було прийняте не пізніше двадцяти днів з моменту отримання її копії.
Водночас, судом першої інстанції звернуто увагу, що прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, не надано суду будь яких доводів та належних підтверджень, щодо отримання постанови про закриття поза строком, визначеним у відповідності до статті 284 КПК України, після її винесення, оскільки прокурору, який здійснює процесуальне керівництво, повинно було і могло бути відомо про прийняті слідчим рішення по даному кримінальному провадженню.
Крім того, місцевий суд наголосив, що відсутність в матеріалах кримінального провадження та наглядового провадження за кримінальним провадженням відомостей щодо направлення прокурору копій постанов про закриття кримінального провадження, не могло слугувати приводом для висновку, що постанови про скасування вищевказаних постанов прокурором були прийняті в строки, визначені ч. 6 ст. 284 КПК України, на підставі чого дійшов висновку про неналежне виконання вимог процесуального закону органом досудового розслідування.
З урахуванням цього, суд першої інстанції вказав, що скасування прокурором, який здійснював процесуальне керівництво, постанови слідчого про закриття даного кримінального провадження, поза двадцятиденним строком, зі спливом 1 місяця 18 днів, навіть за відсутності у матеріалах кримінального провадження відомостей про отримання ним копії постанови слідчого, свідчить про неналежну організацію здійснення процесуального керівництва.
При цьому, судом також звернуто увагу на те, що начальником відділення СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві прийнято постанову про закриття кримінального провадження - 18 березня 2022 року у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, однак прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва скасовано її 06 травня 2022 року, тобто поза межами загального строку досудового розслідування, регламентованого ч. 2 ст. 219 КПК України.
На підставі викладених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що недотримання прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, вимог частини 6 статті 284 КПК України у кримінальних провадженнях, у яких до скасування постанови про закриття кримінального провадження жодній особі не повідомлялося про підозру, тягне за собою визнання повідомлення про підозру незаконним, а кримінальне провадження у таких випадках підлягає закриттю на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України як таке, у якому строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, крім випадків скасування постанов дізнавача, слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження за скаргами учасників кримінального провадження, зазначених в частині 6 статті 284 та пунктах 3, 4 частини 1 статті 303 КПК України.
При цьому, суд апеляційної інстанції підтвердив вказані висновки місцевого суду та зауважив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з врахуванням строку з 06 травня 2022 року до 17 травня 2022 року, який складає 11 днів, дванадцятимісячний строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні закінчився, а підозра ОСОБА_5 була вручена поза строками досудового розслідування.
Із наведеним твердженням частково погоджується і колегія суддів Верховного Суду та, надаючи оцінку твердженням прокурора щодо хибного висновку про вручення підозри ОСОБА_5 поза межами загального строку досудового розслідування з огляду на Закон України №3509-ІХ від 08 грудня 2023 року, зазначає про таке.
Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Закриття кримінального провадження - це форма закінчення досудового розслідування, яка є заключним етапом розслідування, на якому, прокурор, слідчий чи дізнавач, підбивають підсумок провадженню, аналізують й оцінюють сукупність зібраних доказів і на цій основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин.
Фактично, з цього моменту, припиняється кримінальне переслідування, оскільки унеможливлюється подальше проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів, припиняються повноваження щодо постановлення процесуальних рішень і вчинення процесуальних дій суб'єктами досудового розслідування, закінчується функція судового контролю за дотриманням прав та інтересів осіб під час досудового розслідування.
Подальше розслідування після закриття кримінального провадження, є неможливим допоки постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована.
Закриття кримінального провадження як одна із форм закінчення досудового розслідування зумовлює припинення перебігу строків досудового розслідування.
Закон надає право слідчому, дізнавачу закрити кримінальне провадження у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо жодній особі не повідомлялося про підозру.
Відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України, копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю.
Згідно з ч. 6 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов'язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Законність прийняття відповідним суб'єктом рішення про закриття кримінального провадження може бути перевірена шляхом його оскарження. Таким правом кримінальний процесуальний закон наділяє: заявника, потерпілого, його представника чи законного представника (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147- VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) законодавець загальний строк досудового розслідування, який обчислювався з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження поділив на дві складові.
Одна з них - це строки досудового розслідування, які обчислювались з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру і які в редакції Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» становили дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину та вісімнадцять місяців у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
При цьому, у наведеному випадку строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину становив дванадцять місяців (п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК України в редакції станом на 29 березня 2021 року).
Суди попередніх інстанцій встановили, що в даному кримінальному провадженні 29 березня 2021 року року до ЄРДР було внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, є нетяжким злочином, тому з огляду на положення ст. 219 КПК України (у редакції станом на 05 червня 2018 року) строк досудового розслідування для даного кримінального провадження становив дванадцять місяців.
18 березня 2022 року слідчий постановою закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України і на той час жодній особі не було повідомлено про підозру.
Так, у ч. 6 ст. 284 КПК України вказано, що копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю.
Водночас, 06 травня 2022 рокупрокурор Подільської окружної прокуратури скасував зазначену постанову слідчого про закриття кримінального провадження, тобто через 1 місяць 18 днів після її прийняття слідчим.
Крім того, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 травня 2022 року, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжений по 17 травня 2022 року включно.
При цьому, стверджуючи про закінчення загального строку досудового розслідування, суд апеляційної інстанції послався на висновок Верховного Суду, який міститься в постанові від 03.04.2023 року (справа № 367/1335/21), у разі скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, в порядку частини 6 статті 284 КПК або прокурорами вищого рівня під час реалізації повноважень, передбачених частиною 6 статті 36 КПК, постанови про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК.
Разом із тим, в ході розгляду касаційної скарги прокурора, Верховним Судом встановлено, що даний висновок наразі не є релевантним, оскільки об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.04.2024 (справа №178/50/20), сформулювала висновок щодо застосування положень ч. 6 ст. 284 та ч. 6 ст. 36 КПК України, згідно якого, у разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв'язку з її незаконністю та необґрунтованістю, період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування.
Таким чином, із урахуванням зазначеного висновку, у даному кримінальному провадженні строк із дня винесення постанови слідчим про закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 року до дня скасування прокурором зазначеної постанови 06 травня 2022 року не включається до загального строку досудового розслідування.
Відтак, станом на момент відновлення такого строку в день скасування прокурором відповідної постанови залишок загального строку досудового розслідування у кримінальному провадженні становив 11 днів та з урахуванням продовження строку досудового розслідування слідчим суддею до 17 травня 2022 року останнім днем загального строку досудового розслідування було 29 травня 2022 року.
Водночас, як встановлено судами, про підозру ОСОБА_5 повідомлено лише 01 липня 2022 року, тобто із пропуском загального строку досудового розслідування на 1 місяць і 1 день, а тому кінцевий висновок судів щодо повідомлення про підозру ОСОБА_5 поза межами загального строку досудового розслідування, в цілому є вірним.
Водночас, твердження прокурора щодо необхідності застосування нових положень ст. 219 КПК України в редакції Закону від 08 грудня 2023 року №3509-ІХ суд вважає неспроможними з огляду на таке.
01 січня 2024 року набув чинності Закон України від 08 грудня 2023 року №3509-ІХ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», яким внесено зміни до ст. 219 КПК України, нормами якої закріплено порядок обчислення строків досудового розслідування.
Вказаним Законом №3509-ІХ, зокрема, установлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру.
При цьому, п. 20-8 розділу XI "Перехідні положення" до КПК України з урахуванням Закону №3509-ІХ викладено в такій редакції: «Положення частини першої ст. 219 цього Кодексу в редакції Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності цим Законом».
Таким чином, виходячи із вимог ст. 5 КПК України та вищенаведених змін, у кримінальному провадженні, що розглядається, підлягає застосуванню закон, який діяв на момент початку виконання процесуальної дії або прийняття процесуального рішення.
Як вбачається із ухвали Шевченківського районного суду м. Києва, її постановлено 11 вересня 2023 року, тобто до набуття чинності зазначеним вище Законом.
При цьому, твердження прокурора щодо необхідності застосування апеляційним судом вказаних положень законодавства на стадії апеляційного провадження, позаяк судовий розгляд вказаного кримінального провадження не було завершено, також не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Зокрема, судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Підготовче провадження - це стадія кримінального провадження, в якій суд за участю прокурора та інших учасників кримінального провадження (обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника) здійснює процесуальну діяльність, спрямовану на вирішення питання про можливість розгляду матеріалів кримінального провадження по суті у судовому засіданні.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
При цьому, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
В подальшому, згідно вимог ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Таким чином, аналізуючи вказані положення кримінального процесуального закону, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що законодавець встановив право суду на призначення судового розгляду лише за відсутності підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, до яких, входить і закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що в цьому кримінальному провадженні у підготовчому судовому засіданні судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження тому з огляду на право суду прийняти таке рішення у підготовчому судовому засіданні та відсутність підстав для призначення судового розгляду, з урахуванням положень ст. 5 КПК України, у даному випадку словосполучення законодавця «судовий розгляд якого не завершено» не слід трактувати як імперативний обов'язок суду прийняти таке рішення саме в рамках судового розгляду як форми судового провадження, оскільки законодавцем передбачено можливість закриття кримінального провадження як однієї із форм його закінчення й у підготовчому судовому засіданні, що врегульовано положеннями глави 27 КПК України (підготовче провадження). Водночас, проведення судового розгляду врегульовано главою 28 КПК України (судовий розгляд), і такий розгляд, з огляду на вищезазначене, не проводився.
При цьому, суд апеляційної інстанції, перевіряючи ухвалу місцевого суду, не маючи повноважень на проведення судового розгляду кримінального провадження, який не проводився місцевим судом, лише здійснив фактичну перевірку зазначеної ухвали, керуючись положеннями Закону, які діяли на момент ухвалення рішення судом першої інстанції.
Крім того, в суді апеляційної інстанції вже здійснюється судове провадження саме з перегляду судових рішень, що врегульовано Главою 31 розділу V КПК України (судове провадження з перегляду судових рішень).
З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій вірно застосовано Закон, який діяв станом на момент прийняття процесуального рішення, а тому істотних порушень кримінального процесуального Закону при прийнятті рішень Верховним Судом не встановлено.
Крім цього, надаючи оцінку доводам касаційної скарги прокурора щодо неврахування судом апеляційної інстанції доводів його апеляційної скарги в частині невключення у строки досудового розслідування строку з 19 вересня 2022 року по 09 січня 2023 року, колегія суддів зауважує про таке.
Зокрема, ухвалюючи рішення від 20 лютого 2024 року, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку доводу аналогічному апеляційної скарги прокурора, встановив наступні обставин:
- 01 липня 2022 року в межах кримінального провадження за ЄРДР №42021102070000019 від 29.03.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України;
- 25 серпня 2022 року постановою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021102070000019 продовжено до 3-х місяців - до 01.10.2022 року;
- 19 вересня 2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 5 ст. 191 КК України та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України;
- 20 вересня 2022 року стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України було надано фактичний доступ до матеріалів кримінального провадження №42021102070000019 та розпочато ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;
- 19 жовтня 2022 року стороною обвинувачення складено та направлено на адресу ОСОБА_5 засобами поштового зв'язку повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яка за текстом і змістом є ідентичною попереднім повідомленням про підозру;
- 09 січня 2023 року прокурором було вручено ОСОБА_5 обвинувальний акт та 10.01.2023 року подано його до Печерського районного суду м. Києва.
При цьому, колегією суддів апеляційного суду вказано, що, як вбачалося з наданих захисником додатків до клопотання, 19 вересня 2022 року відповідно до повідомлення прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021102070000019 завершено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що станом на дату повідомлення прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 від 19 вересня 2022 року про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021102070000019 залишилось 12 календарних днів строку досудового розслідування.
Водночас, суд апеляційної інстанції констатував, що до 07 жовтня 2022 року сторона захисту в порядку ч. 9 ст. 290 КПК України письмово повідомила прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_8 про факт ознайомлення стороною захисту (захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підозрюваний ОСОБА_5 ) з усіма матеріалами кримінального провадження №42021102070000019, до яких було надано доступ в порядку ст. 290 КПК України.
При цьому, колегією суддів апеляційного суду також встановлено, що 13 жовтня 2022 року та додатково 30 листопада 2022 року стороною захисту повторно направлено письмове підтвердження факту надання доступу та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження із зазначенням їх детального переліку та найменування таких матеріалів (відповідно до ч. 9 ст. 290 КПК України).
Між тим, суд апеляційної інстанції зауважив, що місцевим судом встановлено відповідно до копії протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23 вересня 2022 року, що матеріали кримінального провадження, надані стороні захисту, складали 7 томів.
Колегією суддів суду апеляційної інстанції також підтверджено, що у наданому прокурором рапорті (без дати) слідчої ОСОБА_11 вказано, що у зв'язку з проведенням інших процесуальних дій складено восьмий том кримінального провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що факт продовження здійснення досудового розслідування після його завершення є підтвердженим, а твердження прокурора щодо зупинення строків у зв'язку з ознайомленням з матеріалами сторони захисту - спростованими.
Колегія суддів також вказала, що обвинувальний акт був складений слідчим та затверджений прокурором 09 січня 2023 року та його копії були вручені стороні захисту 09 січня 2023 року особисто захисникам та обвинуваченому під розписки, натомість обвинувальний акт надійшов до загальної канцелярії суду 10 січня 2023 року, тобто після закінчення строку досудового розслідування.
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилась із висновком місцевого суду стосовно того, що фактичне вручення обвинувального акта відбулося поза строком досудового розслідування, який закінчився 07 жовтня 2022 року (тобто до вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру) та у який сторона обвинувачення зобов'язана була звернутися до суду з обвинувальним актом.
Таким чином, колегією суддів суду апеляційної інстанції наведено докладні мотиви прийнятого рішення, викладено детальну оцінку доводів прокурора із підставами їх відхилення. З таким рішенням в цілому погоджується і Верховний Суд, водночас, вважаючи за необхідне зауважити про таке.
У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Згідно вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Приписами ч. 5 ст. 219 КПК визначено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
Зокрема, суд апеляційної інстанції послався на постанову Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (справа № 711/3111/19, провадження № 51-2890км19) в якій сформульовано правовий висновок про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Аналогічні позиції щодо застосування зазначених положень процесуального закону сформульовані ККС ВС також в постановах від 25.11.2021 у справі № 146/140/21, від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, від 15.12.2021 у справі 483/911/20, від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20, від 16.01.2023 у справі № 635/7519/20, а також у пунктах 18-20 мотивувальної частини постанови Об'єднаної палати ККС ВС від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20 та інших.
Зокрема, як встановлено місцевим судом та підтверджено в ухвалі суду апеляційної інстанції, 19 вересня 2022 року сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та станом на момент такого повідомлення залишилось 12 календарних днів строку досудового розслідування, з урахуванням повідомлення сторони захисту від 07 жовтня 2022 року про ознайомлення із матеріалами в порядку ч. 9 ст. 290 КПК України строк досудового розслідування закінчився 07 жовтня 2022 року. Натомість, прокурор звернувся із обвинувальним актом до суду 10 січня 2023 року, тобто, поза межами строку досудового розслідування.
Разом із тим, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що оскільки станом на момент повідомлення про завершення досудового розслідування (19 вересня 2022 року), залишок строку досудового розслідування становив 12 календарних днів, то із урахуванням повідомлення сторони захисту про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування (07 жовтня 2022 року), закінчення строку досудового розслідування мало місце не 07 жовтня 2022 року, як про це зазначили суди попередніх інстанцій, а 19 жовтня 2022 року (07 жовтня 2022 року + 12 календарних днів = 19 жовтня 2022 року).
Таким чином, 07 жовтня 2022 року перебіг строку досудового розслідування відновився та із спливом 12 календарних днів, які мали місце станом на момент виконання прокурором вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, остаточно закінчився 19 жовтня 2022 року та прокурор у встановлений строк до суду із обвинувальним актом не звернувся, тому доводи касаційної скарги щодо зупинення строків досудового розслідування з 19 вересня 2022 року по 09 січня 2023 року, є безпідставними, оскільки їх відновлення відбулося, як встановлено вище, 07 жовтня 2022 року.
При цьому, звернення прокурора до суду із обвинувальним актом мало місце 10 січня 2023 року, тобто в будь-якому випадку поза межами строку, встановленого ст. 219 КПК України, оскільки у даному провадженні також повідомлено особі про підозру після закінчення загального строку досудового розслідування, а тому, висновки судів про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є в цілому обґрунтованими та вмотивованими.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що, на переконання прокурора, виразилися у залишенні судом апеляційної інстанції поза увагою допущених місцевим судом порушень та у ненаданні відповіді на доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, в ході перевірки судом касаційної інстанції не встановлено.
За таких обставин зміст ухвали суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 370, 419 КПК України, остаточні висновки суду щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження з огляду на зазначене є обґрунтованими та у них наведено достатні мотиви, з яких виходив суд, та положення закону, якими він керувався, постановляючи рішення.
На переконання колегії суддів касаційного суду, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог процесуального закону в цілому дав належну оцінку викладеним у поданій апеляційній скарзі доводам, які є аналогічними доводам касаційної скарги, та обґрунтовано залишив їх без задоволення, належним чином обґрунтувавши своє рішення.
Враховуючи викладені обставини, Суд вважає, що касаційна скарга прокурора не містить переконливих доводів, які би ставили під сумнів постановлене судове рішення, у зв'язку із чим, за результатом перевірки доводів прокурора, колегією суддів не встановлено підстав, які б свідчили про необхідність задоволення його касаційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року відносно ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3