про відмову у відкритті касаційного провадження
09 липня 2024 року
м. Київ
справа №440/536/24
адміністративне провадження № К/990/24640/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року
у справі №440/536/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", яке відповідає зразку посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран органів внутрішніх справ" від 01 червня 2002 року №742 (далі - постанова КМУ №742);
- зобов'язати Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", яке відповідає постанові КМУ №742, без сторонніх дописів, а саме, словосполучення "рішення суду".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та закрито провадження у справі.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , 20 червня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З огляду на пункт 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
У практиці Великої Палати Верховного Суду і Верховного Суду умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Аналогічних висновків щодо застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України та умов застосування зазначеної норми права дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №9901/432/18 та Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі №340/869/19, від 30 січня 2020 року у справі №2а-161/11, від 30 квітня 2020 року у справі №813/4138/17, від 26 травня 2020 року у справі №805/1963/17-а, від 16 липня 2020 року у справі №182/3773/15-а.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що видане Міністерством внутрішніх справ України посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" серії НОМЕР_1 не відповідає зразку, затвердженому постановою КМУ №742.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, фактично не погоджується з діями Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, вчиненими на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі №440/1171/23. Неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, а підлягає розгляду в порядку статті 383 КАС України.
Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, яке набрало законної сили, а тому за правилами пункту 4 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.
Крім того, суд дійшов висновку, що зазначений у даній позовній заяві спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому, в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Так, колегією суддів встановлено, що у справі №440/1171/23 ОСОБА_1 просив:
- визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови позивачу у встановленні статусу ветерана органів внутрішніх справ згідно з статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист";
- скасувати рішення Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови позивачу у встановленні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ згідно з статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
За результатами розгляду зазначеної справи Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 06 липня 2023 позов задовольнив частково.
Визнано протиправними дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у прийнятті рішення про видачу посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ".
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 грудня 2022 року про виготовлення посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" та видачу нагрудного знаку, з урахуванням висновків суду
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем у справі №440/1171/23 Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України 27 листопада 2023 року видано посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" серії НОМЕР_1, в якому наявний запис "рішення суду".
При цьому не погоджуючись з діями Міністерства внутрішніх справ України щодо зазначення в посвідченні "Ветеран органів внутрішніх справ" серії НОМЕР_1 запису "рішення суду", на думку позивача, таке посвідчення не відповідає зразку посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", затвердженому постановою КМУ №742. Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", яке відповідає зразку посвідчення, що затверджений постановою КМУ №742;
- зобов'язати Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", яке відповідає постанові КМУ №742 без сторонніх дописів, а саме, словосполучення "рішення суду".
Закриваючи провадження у частині позову у дані справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач лише не погоджується із діями Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, здійсненими на виконання рішення суду у справі №440/1171/23, а тому визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача - Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у справі №440/1171/23, в окремому судовому провадженні не повинні розглядатися, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.
У касаційній скарзі позивач не заперечує щодо виконання судового рішення у справі №440/1171/23 в контекст видачі йому посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", при цьому вважає, що таке посвідчення не відповідає зразку, затвердженому постановою КМУ №742, так як містить відмітку "рішення суду". На його думку постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року не було покладено на відповідача обов'язку, шляхом зобов'язання видати посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" у відповідності до затвердженого постановою КМУ №742 зразку, тобто без відмітки "рішення суду".
Порівнюючи вимоги та підстави позову у даній справі з вимогами та підставами, які розглядалися у справі №440/1171/23, колегія суддів з'ясувала, що позивач фактично не погоджується з відмовою у видачі йому посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", при цьому підставою для повторного звернення до суду стало лише неналежне виконання відповідачем судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанцій про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з наявністю судового рішення у справі №440/1171/23, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яким, зокрема, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 грудня 2022 року про виготовлення посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" та видачу нагрудного знаку, з урахуванням висновків суду, оскільки право позивача отримання посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ" вже захищено судовим рішенням, яке набрало законної сили і повторне звернення з аналогічними вимогами є недопустимим.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, якщо ОСОБА_1 вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України на виконання судового рішення у справі №440/1171/23 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов. Не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України виконувати судове рішення (рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі №440/1171/23) шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а та постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 22 серпня 2019 року у справі №522/10140/17, від 23 вересня 2020 року у справі №760/3142/17.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування чи тлумачення застосованих норм матеріального і процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічного висновку щодо застосування положень пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України в контексті перегляду судових рішень, якими закрито провадження у справі за наявності умов, передбачених положеннями пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 27 вересня 2022 року у справі №620/18550/21, від 26 березня 2024 року у справі №640/18713/22.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №440/536/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
В.М. Шарапа