про відмову у відкритті касаційного провадження
09 липня 2024 року
м. Київ
справа №200/1260/24
адміністративне провадження № К/990/25212/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року
у справі №200/1260/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості з пенсії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 ;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 жовтня 2023 року у розмірі 436759,86 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з щомісячної доплати, встановленої згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року №713 (далі - постанова КМУ №713) за період з 01 березня 2023 року по 31 жовтня 2023 року у загальній сумі 16000,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Зінькова Інна Володимирівна , 30 червня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що спір вже розглядався і судові рішення вже були винесені з питання виплати пенсії ОСОБА_1 , і позивач повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Так, позивач зазначає, що у справі, яка розглядається, та у справах №200/289/22, №200/2224/23, різні предмети спору. При цьому в межах справи №200/289/22 не вирішувався спір щодо правильності визначення правого статусу боргу з пенсії і підстав його виплати позивачу, оскільки на час прийняття судового рішення пенсія не була перерахована і розмір заборгованості не визначався. Водночас в межах справи №200/2224/23 був також розгляд щодо неправомірного припинення нарахування та виплати доплати встановленої відповідно постанови КМУ №713, де також не було предметом позову стягнення відповідних сум і взагалі вирішувалися немайнові питання у даних справах.
Таким чином, позивач вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №200/289/22, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 02 грудня 2021 року №33/25-3768 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 02 грудня 2021 року №33/25-3768, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області", виходячи із розміру відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду у справі №200/289/22 відповідач нарахував позивачу та не виплатив заборгованість з пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 28 лютого 2023 року в сумі 283986,48 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі №200/2224/23, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення основного розміру пенсії з 85% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 грудня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 02 грудня 2021 року №33/28-3768, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше сплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01 березня 2023 року щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови КМУ №713.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови КМУ №713, починаючи з 01 березня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05 жовтня 2023 року повідомлено, що на виконання рішення суду у справі №200/2224/23:
- здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 02 грудня 2021 року №33/28-3768; сума доплати за період з 01 грудня 2019 року по 31 жовтня 2023 року складає 152773,38 грн;
- здійснено нарахування щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн згідно постанови КМУ №713; сума доплати за період з 01 березня 2023 року по 31 жовтня 2023 року складає 16000,00 грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що доводи позивача фактично зводяться до незгоди з діями (бездіяльністю) відповідача, вчиненими на виконання судових рішень в інших справах, тобто спір у цій справі фактично спрямований на виконання судових рішень Донецького окружного адміністративного суду у справах №200/289/22, №200/2224/23.
З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги у цій справі та справах №200/289/22, №200/2224/23 за своєю суттю є однаковими та покликані вирішити ті ж самі спори, але на стадії виконання судових рішень.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень процесуальним законом врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, шляхом встановлення відповідачу строку на подання звіту про виконання рішення суду або шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 383 КАС України фізична особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Колегія суддів вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили про наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, що виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Отже, на думку колегії суддів, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі та правильно застосували положення пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки відповідач належним чином не виконує судове рішення, яке набрало законної сили, то належним способом захисту порушеного права позивача може бути лише звернення до суду в порядку статей 382, 383 КАС України, тобто із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та/або визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування чи тлумачення застосованих норм матеріального і процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічного висновку щодо застосування положень пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України в контексті перегляду судових рішень, якими відмовлено у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 29 березня 2023 року у справі №320/10721/22, від 23 січня 2024 року у справі №440/15287/23.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №200/1260/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості з пенсії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
В.М. Шарапа