Справа №760/15732/24 1-кс/760/6868/24
10 липня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000372, відомості щодо якого внесено до ЄРДР 03.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у рамках цього провадження, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України при наявності передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000372 від 03.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , будучи активним користувачем медійного застосунку «Тікток», періодично веде прямі трансляції, під час яких допускає різкі публічні висловлювання щодо керівництва держави та відкрито спростовує збройну агресію рф проти України.
Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №362/1 від 10.06.2024, у висловлюваннях ОСОБА_4 , зроблених за допомогою акаунту ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 .ІНФОРМАЦІЯ_2) у медійному застосунку «Тікток» під час прямої трансляції, містяться виправдовування збройної агресії російської федерації проти України та висловлювання підтримки рішень і дій держави-агресора рф.
Також, допитаний як свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи разом з ОСОБА_4 учасником прямих трансляцій, проведених за допомогою медійного застосунку «Тікток», підтвердив, що ОСОБА_4 з використанням свого акаунту ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 .ІНФОРМАЦІЯ_2) у медійному застосунку «Тікток», здійснювала висловлювання у змісті яких є ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікацію її учасників.
У рамках досудового розслідування кримінального провадження, 04.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 28.06.2024 року проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено підроблений паспорт власника квартири ОСОБА_9 , серія та номер «НОМЕР_1», на ім'я « ОСОБА_10 » із вклеєною фотографією ОСОБА_9 , а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я « ОСОБА_11 ».
05.07.2024 зазначені речі та документи оглянуто та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує та просить задовольнити.
Володілець майна про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився. Проте його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовими доказами, згідно постанови від 05.07.2024 року.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з клопотанням прокурора про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що майно вилучене 04 липня 2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частини другої статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000372, відомості щодо якого внесено до ЄРДР 03.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, а саме:
- паспорт серія та номер «НОМЕР_1», на ім'я « ОСОБА_10 » із вклеєною фотографією ОСОБА_9 ;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я « ОСОБА_11 ».
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1