СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11147/24
пр. № 3/759/4110/24
10 липня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №580002 від 28.05.2024 року - 21.05.2024 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно протягом року не прибув на реєстраційну відмітку до Святошинського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 109, чим порушив правила адміністративного нагляду та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року застосовано привід до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Святошинського районного суду м. Києва на 09 годину 30 хвилин 10 липня 2024 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 був доставлений у судове засідання працівниками Святошинського УП ГУНП у м. Києві, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, на підтвердження чого через канцелярію суду подав відповідну заяву.
Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, вважаю, що обставини справи з'ясовані повно і об'єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП полягає у порушенні правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №580002 від 28 травня 2024 року;
- рапорті ст. ДОП Святошинського УП ГУНП в м. Києві від 21.05.2024 року;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 28.05.2024 року в яких останній вказав, що дійсно 21.05.2024 року не прибув на реєстраційну відмітку, про неявку нікого не повідомив, оскільки забув, зобов'язався подібних ситуацій не повторювати;
- постанові Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року (справа №759/3501/24) про продовження встановленого відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду строком на шість місяців та застосування до останнього ряду обмежень, зокрема, прибувати на реєстрацію до інспектора відділу Святошинського УП ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 109, першого, другого, третього та четвертого вівторка кожного місяця в період часу з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.;
- постанові Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року по справі №759/10554/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП;
- довідці про оголошення особі ухвали суду про встановлення адміністративного нагляду від 28.04.2023 року;
- довідці ДОП Святошинського УП ГУНП у місті Києві від 28.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року;
- заяві ОСОБА_1 від 10.07.2024 року, де він вказував, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає.
Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП доведена у повному обсязі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція частини 2 статті 187 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, суд враховує характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих вину обставин, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
До того ж, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи наявність негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено. Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 38, 40-1, ч.2 ст. 187, 251, 266 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Н.О.Горбенко