25 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/1584/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Картере В.І., Погребняк В.Я.
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження
у справі № 916/1584/21
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Учасники справи:
ОСОБА_1 : Хомко С. В. (адв.);
Арбітражний керуючий: Данілов А. І. (особисто);
ТОВ "Кредобанк": не з'явився;
1. Розгляд справи
1.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.
1.2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2021 у попередньому засіданні судом визнано вимоги кредиторів до боржника, а саме: АТ "Укрсиббанк" в сумі 55 520,85 грн; АТ "Альфа-Банк" в сумі 710 709,08 грн, АТ КБ "ПриватБанк в сумі 50 657,36 грн, АТ "Кредобанк" в сумі 604 789,12 грн.
1.3. Постановою Господарського суду Одеської області від 21.10.2021 визнано банкрутом ОСОБА_1 , введено процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Данілова А. І.
1.4. Ухвалою від 27.01.2022 визнано вимоги АТ „Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_1 в сумі 24 452,17 грн.
1.5. Керуючим реалізацією надано до суду звіт про проведену роботу в процедурі погашення боргів ОСОБА_1 .
2. Стислий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2023, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024, серед іншого: затверджено звіт керуючого реалізацією про проведену роботу в процедурі погашення боргів ОСОБА_1 ; завершено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 та звільнено його від боргів; припинено повноваження керуючого реалізацією - арбітражного керуючого Данілова А.І.; провадження у справі закрито.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що керуючим реалізацією здійснено всіх можливих заходів з виявлення майна боржника та погашення кредиторських вимог у процедурі, тому суди визнали за можливе звільнити ОСОБА_1 від боргів, а вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважати погашеними.
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
3.1. Відповідно до наданого керуючим реалізацією звіту про проведену роботу в процедурі погашення боргів ОСОБА_1 , за боржником виявлено земельну ділянку та частку у статутному капіталі підприємства у розмірі 10%. Інших майнових активів банкрута, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, не виявлено.
3.2. Кошти, отримані від продажу майна боржника розподілені на задоволення вимог кредиторів з врахуванням черговості їх задоволення.
3.3. З урахуванням наведеного, керуючий реалізацією банкрута запропонував завершити процедуру погашення боргів ОСОБА_1 , провадження у справі закрити та звільнити ОСОБА_1 від боргів.
3.4. Рішення щодо завершення процедури погашення боргів кредиторами не прийнято (протокол від 26.05.2023).
3.5. На виконання вимог КУзПБ арбітражний керуючий Данілов А.І. регулярно надавав до суду першої інстанції відповідні звіти, зокрема про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника та поточні звіти про проведену роботу керуючого реалізацією майном боржника. Такі звіти розглядались та затверджувались комітетом кредиторів, до якого в тому числі входить АТ "Кредобанк", без жодних зауважень, що не заперечується самим кредитором.
3.6. З вказаних звітів вбачається, що арбітражним керуючим вживались відповідні заходи щодо пошуку майна боржника шляхом направлення відповідних запитів та отримання на них відповідей.
3.7. Також, арбітражним керуючим проведено огляд місця проживання боржника та його особистих речей, що підтверджується наявною у матеріалах справи фотофіксацією.
3.8. За результатами проведених заходів арбітражним керуючим було виявлено майно, яке належить боржникові, а саме частки у статутному капіталі ПП "ТРАНСЕКСПРЕС-ПІВДЕНЬ" у розмірі 10% та земельна ділянка, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
3.9. Доказів того, що боржникові належить будь-яке інше майно, яке арбітражним керуючим приховано, не реалізовано, тощо наявні матеріали справи не містять, а іншими учасниками справи, у тому числі АТ "Кредобанк", не надано.
3.10. Ніяких запитів/зауважень стосовно недостовірності відомостей про майновий стан Боржника та/або потреби у перевірці якихось додаткових відомостей про майновий стан Боржника від АТ "Кредобанк" на адресу арбітражного керуючого не надходило як протягом стадії реструктуризації боргів, так і протягом процедури погашення боргів.
3.11. Зауваження щодо неповноти перевірки майнового стану боржника Банком вперше висловлено лише після завершення реалізації майна боржника, розподілу коштів між кредиторами та затвердження звіту арбітражного керуючого про розмір нарахованої грошової винагороди.
3.12. Постанова Господарського суду Одеської області від 21.10.2021 у справі №916/1584/21 про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів, зокрема, з підстав неповноти проведених арбітражним керуючим заходів із з'ясування майнового стану боржника банком не оскаржувалася.
3.13. Жодних порушень з боку арбітражного керуючого Данілова А.І., зокрема в частині строків проведення процедури погашення боргів боржника, не встановлено.
3.14. Доводи банку про те, що арбітражний керуючий Данілов А.І., отримуючи кошти в значних обсягах від боржника, не зібрав всю інформацію про наявні кошти та майно боржника, не підтверджені належними доказами.
3.15. Жодних зауважень, заперечень щодо відомостей, вказаних боржником у деклараціях, АТ "Кредобанк" ані під час процедури реструктуризації боргів, ані після запровадження процедури погашення боргів, не висловлювалось, як і не заявлялося клопотань про припинення провадження у справі з підстав неповноти наведених боржником та перевірених арбітражним керуючим відомостей про майновий стан.
4. Стислий зміст касаційної скарги
4.1. АТ "КРЕДОБАНК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій зокрема просить:
- скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Данілова А. І. про затвердження звіту керуючого реалізацією та передати справу до місцевого господарського суду на новий розгляд.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Всупереч статей 2, 86 ГПК України суди попередніх інстанцій повністю проігнорували те, що арбітражний керуючий до цього часу, не дивлячись на неодноразові письмові вимоги банку, не з'ясував інформації щодо активів боржника.
5.2. Оскаржувані судові рішення винесені з порушенням принципу безсумнівної повноти дій арбітражного керуючого.
6. Позиція інших учасників справи
6.1. ОСОБА_1 (боржник) у відзиві заперечує проти касаційної скарги, просить Суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалені судами попередніх інстанцій рішення без змін, зазначаючи про те, що наведені у касаційній скарзі аргументи суперечать передбаченим КУзПБ обов'язкам арбітражного керуючого та засадам судового контролю за діяльністю арбітражних керуючих у процедурах банкрутства, не спростовують обставин встановлених судом апеляційної інстанції та не впливають на законність оскаржуваного судового рішення, а за своїм змістом направлені на переоцінку і встановлення обставин справи, що в силу частини 2 статті 300 ГПК України не допускається при розгляді справи в суді касаційної інстанції.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2024 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "КРЕДОБАНК" на постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 та ухвали Господарського суду Одеської області від 09.11.2023, повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху до надходження оригіналів матеріалів даної справи до Верховного Суду. При цьому витребувано з Господарського суду Одеської області / Південно-західного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи № 916/1584/21.
7.2. 27.05.2024 до Верховного Суду надійшли матеріали справи №916/1584/21.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024:
- відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №916/1584/21 за касаційною скаргою АТ "КРЕДОБАНК" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 про стягнення з кредиторів грошової винагороди арбітражного керуючого;
- відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "КРЕДОБАНК" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 та на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.11.2023 про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність у справі № 916/1584/21;
- призначити касаційну скаргу до розгляду в судовому засіданні на 25.06.2024 - 14:45.
7.4. 06.06.2024 від представника ОСОБА_1 - адвоката Хомко С.В. Верховного Суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
7.5. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2024 вказану заяву задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 916/1584/21 за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Хомко С.В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
7.6. 24.06.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання від представника АТ "КРЕДОБАНК" про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, призначеному на 25.06.2024 за станом здоров'я. У вказаному клопотанні також зазначено про те, що представник банку підтримує касаційну скаргу та просить Суд її задовольнити. Крім того, представник скаржника вказав про те, що інтереси боржника представляє неуповноважений на те адвокат, оскільки у Хомко С. В. відсутні повноваження на представництво.
7.7. Присутні в судовому засіданні 25.06.2024 представник боржника заперечувала проти клопотання представника АТ "КРЕДОБАНК", а арбітражний керуючий Данілов А. І. залишив вирішення клопотання на розсуд Суду.
7.8. Розглянувши клопотання представника скаржника, колегія суддів вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки:
- явка представників учасників справи не була визнана Судом обов'язковою;
- в поданому клопотанні на наведено обставин, які б об'єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 25.06.2024;
- відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;
- доводи про відсутність повноважень у представника боржника - адвоката Хомко С. В. не відповідають матеріалам справи.
7.9. Представник боржника та арбітражний керуючий Данілов А. І. заперечували проти касаційної скарги, просили Суд залишити скаргу без задоволення.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Об'єктом касаційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.
8.2. Оскаржувані судові рішення серед іншого мотивовані тим, що керуючим реалізацією здійснено всіх можливих заходів з виявлення майна боржника та погашення кредиторських вимог у процедурі погашення боргів, тому суди визнали за можливе звільнити ОСОБА_1 від боргів, а вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважати погашеними.
8.3. За змістом касаційної скарги АТ "КРЕДОБАНК" заперечує висновки судів попередніх інстанцій з підстав порушення принципу безсумнівної повноти дій арбітражного керуючого при ухваленні оскаржуваних рішень, а також недотримання судами вимог процесуального права, зокрема статей 2, 86 ГПК України.
8.4. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
8.5. Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається божником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
8.6. Тобто, КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
8.7. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна (відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
8.8. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
8.9. Згідно зі статтями 1, 6 КУзПБ до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника (застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника) та погашення боргів боржника (застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом). Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
8.10. Колегія суддів звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, згідно з якими у спеціальних нормах КУзПБ законодавець закріпив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
8.11. Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.
8.12. Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого, закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.
8.13. Згідно зі статтею 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника. Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника.
8.14. Своєчасне та належне виконання арбітражним керуючим завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг.
8.15. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та введено процедуру реструктуризації боргів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.
8.16. Постановою Господарського суду Одеської області від 21.10.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та визнано його банкрутом, введено процедуру погашення боргів і призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Данілова А. І.
8.17. У процедурі погашення боргів боржника здійснюється формування ліквідаційної маси та вирішуються пов'язані з цим питання, зокрема: визначається майно боржника, яке підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника; випадки невключення майна до ліквідаційної маси; порядок задоволення вимог кредиторів, тощо (статті 130-133 КУзПБ).
8.18. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).
8.19. КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
8.20. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Верховним Судом під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16.
8.21. Завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14).
8.22. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15).
8.23. Хоча вищезазначені висновки було сформовано Верховним Судом щодо здійснення процедури ліквідації юридичних осіб, разом з тим врахування зазначеного принципу також при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб є доцільним, враховуючи, що відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 915/2487/19).
8.24. Згідно з встановленими у цій справі судами попередніх інстанцій обставинами:
- арбітражний керуючий Данілов А.І. регулярно надавав до суду першої інстанції відповідні звіти, зокрема про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника та поточні звіти про проведену роботу керуючого реалізацією майном боржника, які розглядалися та затверджувалися комітетом кредиторів, до якого входить і АТ "КРЕДОБАНК", без жодних зауважень;
- арбітражним керуючим вживались відповідні заходи щодо пошуку майна боржника шляхом направлення відповідних запитів та отримання на них відповідей, а також проведено огляд місця проживання боржника та його особистих речей;
- за результатами проведених заходів арбітражним керуючим було виявлено належне боржникові майно, а саме: частка у статутному капіталі ПП "ТРАНСЕКСПРЕС-ПІВДЕНЬ" у розмірі 10% та земельна ділянка, розташована за адресою Одеська область, Лиманський р-н, с/р Першотравнева. Вказане майно в подальшому було реалізоване, а отримані від реалізації кошти розподілені між кредиторами пропорційно розміру їх визнаних грошових вимог до боржника;
- доказів приналежності боржникові будь-якого іншого майна не надано;
- запитів чи зауважень щодо недостовірності відомостей про майновий стан боржника або потреби у перевірці певних додаткових відомостей про майновий стан боржника від АТ "КРЕДОБАНК" на адресу арбітражного керуючого не надходило ані на стадії реструктуризації боргів, ані під час процедури погашення боргів.
8.25. Водночас, в касаційній скарзі АТ "КРЕДОБАНК" зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які полягають у тому, що суди не надали оцінки тій обставині, що арбітражний керуючий не з'ясував інформації щодо активів боржника, направляв запити до відповідних органів в регіони, де боржник не проживав і не здійснював діяльність. Крім того, скаржник стверджує про те, що арбітражний керуючий сам затягував процедуру реалізації майна боржника, зокрема шляхом затягування передачі земельної ділянки на реалізацію. Наведене у сукупності, на переконання скаржника, свідчить про бездіяльність арбітражного керуючого.
8.26. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, АТ "КРЕДОБАНК" не оскаржувалася постанова Господарського суду Одеської області від 21.10.2021 про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів з підстав неповноти проведених арбітражним керуючим заходів по з'ясуванню майнового стану боржника.
8.27. Зауваження щодо неповноти перевірки майнового стану боржника скаржником висловлені вперше лише після завершення реалізації майна боржника, розподілу коштів між кредиторами та затвердження звіту арбітражного керуючого про розмір нарахованої грошової винагороди.
8.28. Щодо твердження скаржника про безпідставне затягування арбітражним керуючим Даніловим А.І. строку процедури реалізації майна боржника, то згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами саме кредитори боржника, зокрема АТ "КРЕДОБАНК" та АТ "УКРСИББАНК", у поданих до місцевого господарського суду заявах заперечували проти виключення майна боржника (земельної ділянки) з ліквідаційної маси та наполягали на тому, що реалізація такого майна може зайняти деякий час через зниження попиту на такий товар, як земельна ділянка у зв'язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України.
8.29. Декларації про майновий стан боржника були перевірені арбітражним керуючим Даніловим А.І. ще під час процедури реструктуризації боргів. При цьому жодних зауважень чи заперечень щодо відомостей, вказаних боржником у деклараціях, АТ "КРЕДОБАНК" ані під час процедури реструктуризації боргів, ані після запровадження процедури погашення боргів, не висловлювалося.
8.30. Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність порушень з боку арбітражного керуючого Данілова А.І., зокрема в частині строків проведення процедури погашення боргів боржника, а також вчинення арбітражним керуючим необхідних заходів з метою виявлення активів боржника скаржником не спростовано.
8.31. У зв'язку з наведеним, колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги в цій частині як такі, що не знайшли свого підтвердження.
8.32. У касаційній скарзі наведено посилання на практику Верховного Суду щодо необхідності дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора. Однак, саме по собі посилання в касаційній скарзі на судову практику Верховного Суду не є безумовною підставою для скасування рішення суду, оскільки релевантність правової позиції під час розгляду окремого спору визначається з урахуванням обставин, представлених доказів, дій та бездіяльності учасників справи тощо.
8.33. Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов'язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16).
8.34. Тож, заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов'язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини шостої статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 ГПК України, кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси та на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим (висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16).
8.35. Однак скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження допущених керуючим реалізацією порушень, про які стверджується в касаційній скарзі.
8.36. Встановлені судами попередніх інстанцій і не спростовані скаржником обставини справи свідчать про те, що керуючим реалізацією майна у повній мірі проведено заходи, передбачені статтями 131, 133 КУзПБ, що відображено у звіті, який відповідає вимогам законодавства. Врахувавши надані до матеріалів справи документи, суди дійшли вірного висновку про затвердження звіту керуючого реалізацією майна боржника, завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі.
8.37. Дійшовши вказаного висновку, суд касаційної інстанції відхиляє протилежні аргументи скаржника як такі, що не знайшли свого підтвердження.
8.38. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.39. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб'єктивного тлумачення його як незаконного.
8.40. В контексті зазначеного Верховний Суд звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", згідно з якими повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
8.41. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
9.3. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини, надану оцінку та аналіз доводів і заперечень учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень та відмову у задоволенні касаційної скарги.
9.4. Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі №916/1584/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. І. Картере
В. Я. Погребняк