08 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2310/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 16.01.2024
у складі судді: Яризька В.О.,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
від 16.05.2024
у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючий), Білоусова Я.О., Тарасова І.В.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм"
про банкрутство
Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, заявник) 18.06.2024 засобами поштового зв'язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 922/2310/23 .
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2310/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024.
Колегія суддів розглянувши матеріали касаційної скарги ГУ ДПС у Харківській області, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 складено 22.05.2024, останнім днем строку для подання касаційної скарги є 11.06.2024.
ГУ ДПС у Харківській області звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 лише 18.06.2024, тобто з пропуском процесуального строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заявник зазначає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 було отримано заявником лише 30.05.2024, про що надає копію першої сторінки постанови з вхідним номером ГУ ДПС у Харківській області.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Заявником касаційної скарги не надано поштового конверту в якому отримано копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та/або доказів доставки судового рішення до електронного кабінету заявника, відтак суд позбавлений можливості перевірити чи встановити дійсну дату отримання скаржником постанови суду апеляційної інстанції, що є предметом касаційного оскарження.
Враховуючи вказане, в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 922/2310/23 слід відмовити.
Відповідно до підпункту 10 пункту 2 статті Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення із заявою про визнання кредиторський вимог, ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2023 був (на момент звернення із заявою про визнання кредиторських вимог) був встановлений у розмірі 2684, 00 грн.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).
Отже, звертаючись 21.04.2024 з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 заявнику належало сплатити судовий збір в сумі 10 736, 00 грн., (200% від 5368,00(2684*2)).
До касаційної скарги ГУ ДПС у Харківській області не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Крім того, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.
Зміст касаційної скарги, не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з належним його обґрунтуванням, надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 10 736, 00 грн. та зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 922/2310/23 залишити без руху.
2. Надати Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Головному управлінню ДПС у Харківській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський