Справа № 991/5764/24
Провадження 1-кс/991/5797/24
05.07.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52023000000000303,
за підозрою ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Самбір Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1.05.07.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива національного бюро Четвертого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів ОСОБА_7 (далі - детектив, НАБУ), погоджене начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прокурором ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі сім тисяч вісімсот сімдесят чотири прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 23 842 472 грн, з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у кримінальному провадженні № 52023000000000303.
1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
1.3.Також, 05.07.2024 на розгляд слідчої судді надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 на незаконне затримання підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000303 (справа № 991/5764/24, провадження № 1-кс/991/5797/24).
1.4.Ухвалою слідчої судді від 05.07.2024 справи названі клопотання та скарга об'єднані в одне провадження під номером № 1-кс/991/5797/24, справа № 991/5764/24.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє, водночас відмовляє у задоволення скарги захисника ОСОБА_5 з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).
2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
2.11.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.12.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення;
-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.11.07.2023 розпочато кримінальне провадження № 52023000000000303 за ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України, внесені до ЄРДР 11.07.2023 про те, що група осіб, зорганізувавшись у стійке об'єднання для вчинення злочинів, з метою особистого збагачення, запропонували надати неправомірну вигоду службовій особі органів державної влади за вчинення нею дій в їх інтересах з використанням її повноважень, а також про те, службова особа органів державної влади прийняла пропозицію одержати неправомірну вигоду від групи осіб, організованої у стійке об'єднання, за вчинення нею дій в їх інтересах /а.с. 15 т. 1/
3.4.04.07.2024 ОСОБА_3 було затримано співробітниками НАБУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України /а.с. 119-122 т. 1/.
3.14.На переконання слідчої судді, наведене стороною захисту не заперечує законність затримання.
3.15.Так, захисник покликався на те, що у детектива були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності як особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Адже ОСОБА_3 затримано у готельному номері, де з ним перебувала цивільна дружина та троє неповнолітніх дітей, а не на вокзалі, чи при спробі перетнути державний кордон України, або ж спробі втекти від правоохоронців. Водночас, ОСОБА_3 затримано без відповідної ухвали слідчого судді, а у протоколі детективом не зазначено, які саме підстави наявні у розпорядженні органу досудового розслідування вважати, що підозрюваний має намір здійснити втечу з метою ухилення від кримінальної відповідальності і чим такі підстави обґрунтовуються. Поряд з цим, у судовому засіданні захисник зазначив, що підозрюваний дійсно мав намір виїхати з України на відпочинок з сім'єю /а.с. 211-215 т. 1/ та мав намір повернутись 17.07.2024 /а.с. 216 т. 1/.
3.16.З цього приводу слідча суддя зазначає, що ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчинені тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності НАБУ за наявності у органу досудового розслідування відомостей про готування підозрюваного до виїзду 04.07.2024, про що зазначено у протоколі затримання від 04.07.2024. Водночас з протоколу затримання, слідчою суддею встановлено, що під час затримання підозрюваному було повідомлено підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, роз'яснено його права, про факт затримання та місце перебування ОСОБА_3 повідомлено його співмешканку ОСОБА_8 , а також органу, уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги.
3.17.З огляду на наведене, слідча суддя доходить висновку, що затримання ОСОБА_3 відбулося із дотриманням вимог ст. 208 КПК України.
3.18.Окрім того, зі змісту повідомлення детектива від 04.07.2024, слідчою суддею встановлено, що на момент прийняття рішення про затримання підозрюваного, у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 має намір залишити територію України разом із дружиною та дітьми /а.с. 112-118 т. 1/.
3.19.Отже, покликання сторони захисту на відсутність у детектива НАБУ підстав вважати, що можлива втеча підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності не знайшли свого підтвердження, а так само на те, що у протоколі затримання не зазначено таку підставу, є необґрунтованими.
3.20.З огляду на наведене, а також на нижче викладені обставини, що встановлені слідчою суддею, у т.ч. щодо ризику переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду, його затримання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України було обґрунтованим та законним.
3.21.04.07.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме у закінченому замаху на підбурювання до пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб /а.с. 17-24, 137-144 т. 1/.
3.22.Сторона захисту не оспорювала порядок набуття ОСОБА_3 процесуального статусу підозрюваного, тому слідча суддя відповідно до засад змагальності та диспозитивності не перевірятиме такі обставини.
3.23.Так, відповідно до повідомлення про підозру, не пізніше липня 2023 року ОСОБА_3 вирішив незаконно збагатитися за рахунок переваги над іншими особами у доступі до сервісів та послуг, у тому числі адміністративних, які надає Державна митна служба України (далі - Держмитслужба) через свої територіальні органи - митниці, шляхом створення переваг одних осіб над іншими при їх призначенні на посади керівників митниць, розраховуючи отримати від них згоду на використання їх повноважень для його незаконного збагачення.
Для створення такої переваги одних осіб над іншими при їх призначенні на посади керівників митниць у ОСОБА_3 у цей же час виник умисел на вчинення пропозиції виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_9 , який згідно підпункту 14 пункту 11 «Положення про Державну митну службу України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 06.03.2019 № 227, призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром фінансів керівників та заступників керівників територіальних органів Держмитслужби, неправомірну вигоду за призначення ним на посади керівників митниць ОСОБА_3 осіб.
Окрім того, за змістом підозри, не пізніше липня 2023 року в м. Києві ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_10 , який був знайомий зі ОСОБА_9 , про свій намір запропонувати останньому неправомірну вигоду за призначення керівником митниці в західній частині України обраної ОСОБА_3 особи, зокрема, в розмірі 1 000 000 доларів США за призначення керівника Львівської митниці (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 36 568 600 гривень), розраховуючи на висловлення ОСОБА_10 . цього наміру безпосередньо ОСОБА_9 .
Про свій намір запропонувати ОСОБА_9 неправомірну вигоду за призначення керівником митниці в західній частині України обраної ним особи, у цей же час ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_11 , який би міг разом з ними надати засоби для вчинення кримінального правопорушення, тобто, кошти, у разі прийняття ОСОБА_9 вказаної пропозиції.
Після цього, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_11 підшукали осіб з числа чинних та колишніх працівників Держмитслужби та її територіальних органів, за призначення яких на посади керівників митниць вони могли би запропонувати надати неправомірну вигоду, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , після чого ОСОБА_3 повідомив про цих осіб ОСОБА_10 , щоб останній в подальшому передав відомості про них ОСОБА_9 та висловив йому пропозицію надати неправомірну вигоду за призначення одного з них керівником митниці в західній частині України, залишивши вибір конкретної особи з цього переліку за ОСОБА_9 .
Так, 27.07.2023 ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_10 чотири текстові файли з відомостями про ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , щоб ОСОБА_10 передав відомості про цих осіб ОСОБА_9 та висловив йому пропозицію надати неправомірну вигоду за призначення одного з них керівником митниці в західній частині України, зазначивши, водночас, що вони надають перевагу ОСОБА_12 .
Далі, згідно із повідомлення про підозру, 29.07.2023 під час особистої зустрічі з ОСОБА_10 , ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_11 та, діючи з прямим умислом, запитав у нього, яку неправомірну вигоду вони можуть запропонувати за призначення їх кандидата на посаду керівника Волинської митниці, схиляючи його до вчинення цього кримінального правопорушення.
Погодившись на пропозицію ОСОБА_3 вчинити це кримінальне правопорушення, для спільного визначення розміру неправомірної вигоди, яку вони можуть запропонувати за таке призначення, ОСОБА_11 поділився з ОСОБА_3 своїм планом подальшого незаконного збагачення від такого призначення, який полягав у: (1) організації ОСОБА_11 систематичного одержання неправомірної вигоди керівником митниці за вчинення чи невчинення ним в інтересах тих, хто надаватиме таку вигоду, чи в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням влади чи службового становища; (2) контролі ОСОБА_11 цієї злочинної діяльності та щомісячному розподілу одержаних коштів із обов'язковим залишенням їх частини у себе та у ОСОБА_3 в якості їх винагороди.
Водночас, план ОСОБА_11 передбачав, що він разом з керівником Волинської митниці та з ОСОБА_3 одержуватимуть неправомірну вигоду в розмірі до 2 000 000 доларів США щомісяця, з яких 1 000 000 доларів США вони матимуть змогу залишити в своєму розпорядженні, та ґрунтувався на його особистому досвіді організації систематичного одержання неправомірної вигоди на вказаній митниці.
У відповідь ОСОБА_3 погодився із цим планом та запропонував зробити пропозицію надати неправомірну вигоду в розмірі 500 000 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 18 284 300 гривень) за призначення підшуканої ними особи на посаду керівника Волинської митниці одразу, а через місяць після такого призначення - надати половину з запланованого місячного збору неправомірної вигоди в розмірі 1 000 000 доларів США, за виключенням наданих за призначення 500 000 доларів США (тобто 250 000 доларів США), та в подальшому щомісяця надавати половину від місячного розміру одержаної неправомірної вигоди, який планувався в розмірі 1 000 000 доларів США (тобто 500 000 доларів США щомісячно).
Також, під час цієї ж розмови ОСОБА_3 поцікавився у ОСОБА_11 , яку неправомірну вигоду вони можуть запропонувати за призначення їх кандидата на посаду керівника Чернівецької митниці, маючи на увазі ОСОБА_12 , на що ОСОБА_11 попросив час для формування такої пропозиції.
21.08.2023 в дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , під час розмови з ОСОБА_11 і ОСОБА_10 . ОСОБА_3 продовжив попередню розмову, яка відбулась 29.07.2023, щодо пропозиції надати неправомірну вигоду за призначення їх особи на посаду керівника Чернівецької митниці, сказавши ОСОБА_10 повідомивши, що Чернівці теж дуже добре.
Після цього ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_11 , схиляючи його до визначення розмірів неправомірної вигоди, яку вони пропонуватимуть за призначення на посади керівників Чернівецької і Волинської митниці, на що ОСОБА_11 конкретизував дії, за вчинення яких пропонуватиметься неправомірна вигода, а саме за призначення.
Також ОСОБА_11 повторив мету такого призначення - можливість організації ним систематичного одержання неправомірної вигоди на цій митниці та на запитання ОСОБА_3 щодо визначення розміру неправомірної вигоди, яку вони пропонуватимуть ОСОБА_9 визначив: 500 000 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 18 284 300 гривень) за призначення керівника Волинської митниці та 200 000 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 7 313 720 гривень) за призначення керівника Чернівецької митниці.
За наведених обставин, ОСОБА_3 схилив ОСОБА_11 до вчинення разом з ним пропозиції виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_9 надати йому неправомірну вигоду за вчинення ОСОБА_9 в інтересах підшуканих ними осіб, у тому числі ОСОБА_12 , дій з використанням службового становища, спрямованих на їх призначення на посади керівників Волинської та Чернівецької митниць.
Після цього, під час цієї же розмови 21.08.2023 в дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 попрохав ОСОБА_10 висловити виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_9 їх намір надати йому неправомірну вигоду за вчинення ним в інтересах підшуканих ОСОБА_3 та ОСОБА_11 осіб дій з використанням службового становища, спрямованих на їх призначення на посади керівників вказаних митниць, тобто, підбурював ОСОБА_10 до вчинення цього кримінального правопорушення.
У подальшому, 06.10.2023 під час особистої зустрічі з ОСОБА_10 . ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, продовжив реалізацію свого злочинного плану, підбурюючи ОСОБА_10 не лише до пропозиції виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_9 надати йому неправомірну вигоду за призначення ОСОБА_12 керівником митниці, а до участі в подальшому щомісячному наданні ОСОБА_9 частини коштів з запланованого систематичного одержання неправомірної вигоди вказаним керівником митниці, назвавши це «кураторством» за ОСОБА_12 .
Однак, у подальшому вказане кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_3 .
3.15.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.16.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.17.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.18.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.19.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, слідча суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.20.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання дослідженими у судовому засіданні, зокрема, копіями:
-розпорядження КМУ від 20.01.2021 № 28-р, згідно з яким ОСОБА_9 призначено заступником Голови Держмитслужби з 22.01.2021 шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 /а.с. 44 т. 1/;
-розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1127-р, згідно з яким ОСОБА_9 призначено заступником Голови Держмитслужби строком на п'ять років /а.с. 45 т. 1/;
-розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.02.2023 № 96-р, на ОСОБА_9 тимчасово покладено виконання обов'язків Голови Держмитслужби /а.с. 46 т. 1/;
-положення про Держмитслужбу, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 № 227, яким, окрім іншого, визначено повноваження Голови Держмитслужби щодо призначення та звільнення з посад за погодженням з Міністром фінансів територіальних органів Держмитслужби, а також встановлено, що до територіальних органів Держмитслужби належать, зокрема, митниці /а.с. 47-56 т. 1/;
-протоколу про результати аудіоконтролю осіб від 19.09.2023 /а.с. 25-28 т. 1/, в якому зафіксовано розмови ОСОБА_3 з ОСОБА_10 . Так, під час розмови, яка відбулась між названими особами, 27.07.2023 ОСОБА_3 пообіцяв надіслати ОСОБА_10 відомості про своїх кандидатів на посади керівників Львівської або Волинської митниці, щоб цю інформацію ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 , зокрема, після повідомлення ОСОБА_10 , що він «на 16 домовився зі ОСОБА_9 по тому питанню» та зазначив, що «подивився телефон, у мене кандидати всі зникли. Можеш мені перекинути тих, що раніше скидав», ОСОБА_3 відповів згодою. Також під час цієї розмови ОСОБА_10 зазначив: «ви ж говорили, що будь-яка західна. Це ж Волинь, ОСОБА_17 » на що ОСОБА_3 відповів: «ні, або Львів, або Волинь», а далі на повідомлення ОСОБА_10 про те, що у Чернівцях зараз перевірка і цей варіант може бути швидше, ОСОБА_3 відповів, що вони готові братись за будь-яке, але у них в пріоритеті Львів /а.с. 25, 26 т.1/. Окрім того, у даному протоколі зафіксована інша розмова, яка відбулась між цими ж особами цього ж дня о 17 год 11 хв, тобто ймовірно, після запланованої зустрічі ОСОБА_10 зі ОСОБА_9 , на початку якої ОСОБА_10 повідомив, що «поговорили, але кінцеве рішення - завтра, ще будемо зустрічатися, видасть…». Також, під час цієї розмови співрозмовники обговорювали питання, що ОСОБА_18 цього разу надіслав лише чотирьох кандидатів, не надіславши кандидата-дівчину, яку водночас надсилав минулого разу, поряд з цим, на запитання ОСОБА_10 щодо того, хто із цих чотирьох кандидатів в пріоритеті, ОСОБА_3 відповів: «ну ось цей харківський, який рахується начальником митниці» /а.с. 27 т. 1/;
-протоколу про результати аудіоконтролю особи від 20.09.2023 /а.с. 29-33 т. 1/, в якому зафіксовано розмову, яка відбулась 29.07.2023 між ОСОБА_3 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 під час такої розмови, зокрема, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_3 , що зустрічався, і що попередньо погоджено на Чернівці того їхнього кандидата - керівника в Харкові, водночас зазначив, що на Львів важко, а Волинь під питанням. Після цього, ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив вказану інформацію, а також поцікавився, що б вони могли запропонувати по Чернівцях, на що ОСОБА_11 відповів, що не може наразі сказати, а по Львову та Волині він готовий гарантувати результат, а який саме зазначить згодом. Після цього ОСОБА_3 продовжив розмову із ОСОБА_10 , під час якої вони обговорювали питання щодо конкретних пропозицій по Чернівцях, а також ОСОБА_3 повідомив, що вони готові почекати Волинь, зокрема, на таких умовах: «ми або можемо фіксуватись на якійсь цифрі. Але явно не мільйон. Або показувати результати, як то там ділиться 75 на 25. Тобто, якщо ми показуємо результатам, то ми робимо 75 на верх, 25 внизу лишаємо» /а.с. 30, 31 т. 1/. Також, під час цієї розмови відбулась повторна розмова з ОСОБА_11 , який повідомив: «дивись машин 6-7 тисяч за місяць їде. 120 і 220 доларів з одиниці. І як завжди половина цієї роздачі … доларів це тобі вже є. Плюс на Волині … працює, вони там теж нормально закривають. Зерно зараз їде через Волинь, а зерно нормально там … в середньому у них там роздача 2% на всіх, а митниці виходить десь 0,2-0,3 від бруттової суми. І плюс я б одразу там запустив… Департамент контрабанди і КММ я на себе візьму …» /а.с. 31 т. 1/. Також під час цієї розмови ОСОБА_3 пропонує такий варіант по Волині: «500 наперед після призначення, і за результатами місяця , наприклад мільйон зібрали, ці 500 віднімаємо, а інше ділимо навпіл», на що ОСОБА_11 зазначив, що такий варіант його влаштовує, а також, що: «я на Волині програму встановив - я там збирав 4-5 за місяць, особисто я» /а.с. 32 т. 1/. Також, ОСОБА_11 роз'яснює, що по Чернівцях так як по Волині не буде /а.с. 33 т. 1/. Після завершення розмови з ОСОБА_11 . ОСОБА_3 продовжив розмову з ОСОБА_10 та підсумував, що їм потрібна саме ОСОБА_19 та повідомив обговорені раніше умови /а.с. 33 т. 1/;
-протоколу про результати аудіоконтролю особи від 20.09.2023 /а.с. 34-38 т. 1/, в якому зафіксовано розмову 21.08.2023 між ОСОБА_3 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , під час якої ОСОБА_20 та ОСОБА_10 домовились про зустріч на АДРЕСА_3 /а.с. 34, 35 т. 1/. Окрім того, під час наступної розмови, які відбулась під час зустрічі ОСОБА_3 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , ОСОБА_3 зазначив, що Чернівці вцілому, дуже добре, також співрозмовники згадують Герасимова /а.с. 35 т. 1/. Окрім того, ОСОБА_3 повідомим, що готові дати одразу за призначення, а далі потрібно буде два місяці щоб налагодити, а також ОСОБА_11 на запитання ОСОБА_10 щодо конкретних пропозицій сказав: «ну ось за Волинь сказати йому п'ятсот, а за Чернівці сказати йому, мабуть, двісті», окрім того зазначив про необхідність зміни декількох людей на митниці, бо «більше там нікого не мати - це там сильно нема чого ловити /а.с. 36 т. 1/. Також під час розмови ОСОБА_3 підсумував, що «ОСОБА_9 треба говорити, що ось такі початкові плани, потім результат щомісячний, все що зробимо - навпіл. Потім Ви (звертаючись до ОСОБА_10 ) там вже підкоригуєте» /а.с. 37, 38 т. 1/;
-протоколу про результати аудіоконтролю особи від 20.09.2023 /а.с. 39-41 т. 1/, в якому зафіксовано розмову 23.08.2023 між ОСОБА_3 і ОСОБА_10 , під час якої останній повідомив, що пропозиція щодо призначення розглядається, що буде або Чернівці, або, можливо, Волинь, на що ОСОБА_3 запитав, чи не хоче, ймовірно, ОСОБА_9 призначити їх кандидатів на посади керівників обох цих митниць, зазначивши: «а обох він не хоче? Чернівці і Волинь?» /а.с. 39 т. 1/, а також у контексті розмови, що з ОСОБА_21 більше контактує ОСОБА_11 , ОСОБА_3 запевняє ОСОБА_10 у надійності ОСОБА_11 , зокрема зазначає, що: « ОСОБА_22 все буде робити, як треба... Він мій партнер у різних справах. До нього нема ніяких зауважень. За весь час нашого спілкування все добре. По Чернівцях він знайшов там людей в Румунії, займаються цигарками. Ну і у них є там румунська сторона, вони розуміють як все можна вибудувати» /а.с. 40 т. 1/;
-протоколу про результати аудіоконтролю особи від 20.11.2023, в якому зафіксовано розмову, яка відбулась 06.10.2023 між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , під час якої останній повідомляє, що наказ «по Чернівцях, по харківському товаришу» чи вже підписаний, чи буде підписаний на тижні та висловив побоювання, що б він, ймовірно, йшлося про ОСОБА_21 , «не зіскочив», на що ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_10 взяти «кураторство» за ОСОБА_12 , сказавши: «за нього платить вже ОСОБА_22 в будь-якому випадку. Просто головне, щоб коли він у понеділок дасть контакту особу - з ким спілкуватись, хто буде курирувати його. Він говорить, що це Ви - і все» /а.с. 42, 43 т. 1/;
-протоколу огляду від 26.06.2024, відповідно до якого детективом оглянуто веб-сайт офіційного Інтернет-представництва Національного банку України та встановлено, що офіційний курс гривні щодо долару США станом на 01.07.2023, 29.07.2023, 31.07.2023, 21.08.2023 становив 1 долар США до 36,5686 гривен /а.с. 57-61 т. 1/.
3.21.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52023000000000303 можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.22.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.23.А всі, порушені захистом питання щодо підозри, в тому числі, щодо трактування розмов, зафіксованих за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, невірної, на їх переконання кваліфікації діянь підозрюваного, а так само щодо ймовірної провокації підозрюваного до вчинення злочину, на переконання слідчої судді, виходять за межі обґрунтованості підозри, тобто, виправданості подальшого розслідування, натомість, потребують як подальшого розслідування з метою встановлення окремих даних, а також вирішення судом питання винуватості/невинуватості ОСОБА_3 за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.
3.24.Нині ж слідчій судді надано достатньо фактичних даних, які зв?язують ОСОБА_3 із кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого він підозрюється, та виправдовують подальше розслідування.
Щодо наявності ризиків
3.25.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.26.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
3.27.Так, кримінальне правопорушення, визначене ч. 4 ст. 369 КК України є тяжким та передбачає основне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, а також додаткове необов'язковим покарання у вигляді конфіскації майна.
3.28.Водночас, слідча суддя враховує, що підозрюваному інкримінується замах на вчинення відповідного правопорушення, а тому відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
3.29.Разом з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
3.30.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступним.
3.31.У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов'язаними чоловіками, однак такі, відповідно до п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, не поширюються на підозрюваного. Адже на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років /а.с. 77-78, 145-153, 191-210, 225-230 т. 1, а.с 23-37, 46-48 т. 2/, а отже, він відповідного п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (за наступними змінами) не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
3.32.З огляду на викладене, враховуючи наявність у підозрюваного дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 62 т. 1/, слідча суддя переконана, що він може безперешкодно покинути територію України, навіть в умовах загальної заборони такого для чоловіків, якими підозрюваний може скористатись і в майбутньому. Такі висновки слідчої судді узгоджуються із інформацією щодо перетину підозрюваним державного кордону /а.с. 88 т. 1/, відповідно до якої ОСОБА_3 після запровадження на території України правового режиму воєнного стану неодноразово перетинав державний кордон України.
3.33.Окрім того, слідча суддя враховує, що підозрюваного було затримано працівниками НАБУ, у зв'язку з тим, що він мав намір виїхати за межі території України /а.с. 112-122 т. 1/.
3.34.Що ж до доводів захисту про те, що підозрюваний 05.07.2024 виїздив на відпочинок, який запланувала завчасно /а.с. 211-216 т. 1/ та не мав мети переховуватись, слідча суддя зауважує, що лише 04.07.2024 ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а отже, наразі притягується до кримінальної відповідальності, що підсилює імовірність настання такого ризику.
3.35.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3 , з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати поведінку та місцезнаходження підозрюваного, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.36.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.37.Зазначене, переконує слідчу суддю, у можливості втечі підозрюваного на тимчасово окуповану територію України чи територію інших держав, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.38.Вирішуючи щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду слідча суддя бере до уваги відомості про майновий стан підозрюваного та членів його сім'ї.
3.39.Слідчою суддею встановлено, що лише за період 2020-2023 років офіційно відображені доходи підозрюваного склали 19 879 920,45 грн /а.с. 63, 64 т. 1/, що, у тому числі, підтверджується відомостями, наданими стороною захисту /а.с. 174-185, 237-248 т. 1/. Водночас, офіційно нараховані доходи ОСОБА_8 , з якою підозрюваний спільно проживає, має спільну дитину та утримує двох її дітей /а.с. 77-79, т. 1, а.с. 23-41, 48 т. 2/, у 2021 - 2023 роках склали лише 147 293,44 грн /а.с. 187, 188, 235 т. 1/. Наразі ж дохід підозрюваного, як він зазначив у судому засіданні, складає приблизно 350 000 грн на місяць, водночас ОСОБА_8 на тепер доходу не має, адже займається вихованням дітей, у тому числі спільного з підозрюваним малолітнього сина.
3.40.Окрім того, підозрюваному на праві власності належить трикімнатна квартира, загальною площею 105,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , набута 09.02.2016 /а.с. 70, 71 т. 1/. Водночас, вартість квартири з подібними характеристиками на ринку нерухомості наразі складає щонайменше 11 млн грн /а.с. 72-74 т. 1/.
3.41.Також слідчою суддею встановлено, що підозрюваний має у власності автомобіль марки та моделі TOYOTA SEQUOIA, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , вартість якого складає 850 000 грн, та автомобіль марки та моделі TOYOTA SEQUOIA, 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , вартість якого складає 2 000 000 грн, водночас останній набутий ним 13.06.2023 на підставі договору купівлі-продажу /а.с. 75, 76 т. 1/.
3.42.Окрім того, слідча суддя враховує, що 20.01.2023 ОСОБА_3 надав у позику кошти у розмірі 20 150 000 грн, які були йому повернуті до 20.12.2023 /а.с. 65-69 т. 1/.
3.43.Поряд з цим, слідча суддя враховує, що ОСОБА_8 05.02.2024 на підставі договору купівлі-продажу квартири придбала квартиру загальною площею 56,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 1 251 800,00 грн /а.с. 80-83 т. 1/, яку вона 03.04.2024 відчужила вже за ціною 3 697 000,00 грн /а.с. 84-86 т. 1/.
3.44.Окрім того, ОСОБА_8 на праві власності належить автомобіль марки та моделі BENTLEY FLYING SPURT, 2021 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , вартістю 7 030 000 грн, набутий на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2023 /а.с. 87 т. 1/.
3.45.Слід зауважити, що офіційно відображені доходи ОСОБА_8 , що встановлено у п. 3.39 цієї ухвали, не давали змоги заощадити грошові активи для придбання зазначеної нерухомості та автомобілю, враховуючи до того ж необхідність здійснення життєво-необхідних витрат для задоволення побутових та соціальних потреб людини.
3.46.Окрім того, слідчою суддею встановлено, що підозрюваний разом із сім'єю проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 -2, /а.с. 90-93 т. 1/, яка, відповідно до наданих стороною захисту документів /а.с. 194-204 т. 1, а.с. 23-35 т. 2/, складається із чотирьох кімнат.
3.47.Так, вартість оренди квартири з подібними характеристиками (саме чотирьох кімнатної) на ринку нерухомості в середньому складає 260 817,5 грн /а.с. 90-93 т. 1/. Відомостей про те, що підозрюваний користується такою квартирою безоплатно, слідчій судді не надано.
3.48.Разом з тим, як уже зазначалось, підозрюваний повідомив, що наразі його місячний дохід складає близько 350 000 грн на місяць, водночас ОСОБА_8 , ніякого доходу не отримує.
3.49.Поряд з цим, слідча суддя враховує, що у підозрюваного на утриманні перебуває троє дітей, водночас, двоє дітей навчаються у приватному навчальному закладі, витрати за навчання у яких, за покликанням сторони захисту, за останні два роки склали 662 560,00 грн /а.с. 1, 2, 4-10, 13-20 т. 2/.
3.50.Отже, слідчою суддею встановлено, що спосіб життя підозрюваного та його родини, зокрема витрати на задоволення побутових потреб, придбання нерухомого майна та автомобілю, а так само для надання позики у значній сумі, є значно вищими за їх офіційні доходи.
3.51.Наведене у сукупності переконує слідчу суддю, що у підозрюваного наявні достатні ресурси для тривалого життя в умовах розшуку.
3.52.Поряд з цим, сторона захисту зазначила щодо міцності соціальних зв'язків підозрюваного за місцем проживання, що, на їх переконання, нівелює ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.53.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 35 років /а.с. 62, 231, т. 1/, він, хоча і не одружений, однак спільно проживає та виховує дітей з ОСОБА_8 /а.с. 189, 190, 194-204 т. 1, а.с. 23-41 т. 2/, має на утриманні трьох малолітніх дітей /а.с. 77-79, 145-153, 205-210, 225-250 т. 1, а.с. 46-48 т. 2/, є фізичною особою-підприємцем /а.с. 174-185, 237-248 т. 1/.
3.54.Поряд з цим, прокурор у клопотанні покликався на те, що підозрюваний має негативну репутацію, яка склалася після публікацій в засобах масової інформації відомостей про невідповідність його доходів наявному в нього майну /а.с. 94-101 т. 1/. Однак, слідча суддя не погоджується з таким твердженнями прокурора, адже зі змісту таких публікацій встановлено, що в них підозрюваний згадується в контексті характеристики способу життя та майнового стану іншої особи, а саме зазначається, що підозрюваний є пасинком такого. Натомість, прокурором не надано достатніх доказів, за виключенням відомостей про сімейний стан особи, про яку згадується у зазначених публікаціях /а.с. 102-105 т. 1/, про його родинні зв'язки з підозрюваним, зокрема, матеріалами клопотання не підтверджується, що дружина такої особи є матір'ю підозрюваного. До того, слідча суддя зауважує, що відомості з джерел масової інформації, які не підтверджені іншими об'єктивними даними, не можуть свідчити про їх достовірність.
3.55.Водночас, інших об'єктивних даних щодо репутації підозрюваного, слідчій судді не надано.
3.56.Зазначене загалом підтверджує міцність соціальних зв'язків підозрюваного в Україні, проте не нівелює можливостей підозрюваного переховуватись.
3.57.Адже з огляду на достатність фінансових ресурсів для облаштування побуту за кордоном, підозрюваний має спроможність забезпечити проживання за кордоном як дітей, які перебувають на утриманні підозрюваного, так і їх матері.
3.58.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду існує.
Ризик знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.59.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.
3.60.Так, нині кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 , а тому він, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може безперешкодно знищити, приховати чи спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак наразі не виявлені органом досудового розслідування.
3.61.З цього приводу, слідча суддя також враховує, що згідно відомостей копій протоколів про результати аудіоконтролю особи, органом досудового розслідування були зафіксовані розмови ОСОБА_3 із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не лише під час їх особистих зустрічей, а і телефонні розмови, до того ж, встановлено, що ОСОБА_3 надсилав ОСОБА_10 список підшуканих кандидатів на посади керівника митниці /а.с. 25-34 т. 1/. З наведеного висновується, що підозрюваний використовував для такого спілкування власний мобільний телефон, а тому на ньому могла зберегтись інформація, що має значення для цього кримінального провадження.
3.62.Водночас, під час обшуку готельного номеру, у якому проживав підозрюваний, останній намагався приховати від детективів НАБУ власний телефон, повідомивши, що втратив його напередодні та не знає його місцезнаходження. Водночас, під час обшуку номеру, а саме тераси, встановлено, що на декоративному навісі, що розташований перед входом у готель, знаходився мобільний телефон. ОСОБА_3 повідомив, що це його мобільний телефон та про те, що йому не відомо як він там опинився /а.с. 108-11 т. 1/.
3.63.За таких обставин, слідча суддя вважає, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що до викриття ймовірно вчиненого злочину ОСОБА_18 , володіючи відомостями щодо того, яка інформація може знаходитись у його мобільному телефоні, вживав заходів щодо його приховування.
3.64.Окрім того, слідча суддя враховує схильність підозрюваного до конспірації.
3.65.Так, зі змісту зафіксованих органом досудового розслідування розмов ОСОБА_3 , про які зазначалось вище, слідчою суддею встановлено, що співрозмовники завуальовано говорили про предмет неправомірної вигоди, а так само не називали конкретних прізвищ підшуканих ними кандидатів на посади керівників митниць, зокрема ОСОБА_12 вони умовно називали «цей харківський».
3.66.Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні
3.67.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.68.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.69.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.70.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.71.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.72.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.73.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.
3.74.З цього приводу слідча суддя бере до уваги зміст розмов, зафіксованих під час здійснення аудіоконтролю ОСОБА_3 , з яких, зокрема, встановлено наявність довірливих відносини із ОСОБА_11 . Так, у розмові, яка відбулася 23.08.2023 ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_10 у надійності ОСОБА_11 , зазначивши, що: « ОСОБА_22 все буде робити, як треба... Він мій партнер у різних справах. До нього нема ніяких зауважень. За весь час нашого спілкування все добре. По Чернівцях він знайшов там людей в Румунії, займаються цигарками. Ну і у них є там румунська сторона, вони розуміють як все можна вибудувати» /а.с. 40 т. 1/. До того ж, зміст раніше зафіксованих розмов ОСОБА_3 свідчить про узгодження ним із ОСОБА_11 розміру неправомірної вигоди, яку вони можуть надати за вирішення їхнього питання, а так само надавати у майбутньому за результатами їх роботи після призначення на посаду керівника митниці обраного ними кандидата.
3.75.Наведене переконує слідчу суддю, що ОСОБА_3 може скористатись довірливими відносинами із ОСОБА_11 з метою здійснення впливу на нього.
3.76.На наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні вказує інша зафіксована під час здійснення аудіоконтролю ОСОБА_3 інформація, зокрема, його розмови щодо необхідності замінити не лише керівника митниці, а і декілька інших працівників, з метою подальшого налагодження роботи за їх з ОСОБА_11 планом /а.с. 36 т. 1/, що також вказує на ймовірність ризику пливу на наразі невстановлених органом досудового осіб з числа працівників митниці.
3.77.До того ж, слідча суддя враховує, що за змістом повідомлення про підозру одним із підшуканих ОСОБА_3 та ОСОБА_11 кандидатів на посаду керівника митниці був ОСОБА_12 , водночас, такого кандидата вони підшукували з розрахунку, що він, перебуваючи на посаді керівника митниці, буде виконувати їх вказівки. Отже, слідча суддя не виключає ймовірність впливу підозрюваного і на ОСОБА_12 .
3.78.Поряд з цим, слідча суддя виходить також з того, що для здійснення тиску не обов'язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання слідчого, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа, може вчиняти дії, покликані на примушення свідків, до зміни показань чи до відмови від їх надання.
3.79.Також, відповідно до наданих слідчій судді матеріалів кримінального провадження до вчинення кримінальних правопорушень ймовірно причетні інші особи, яким наразі не повідомлено про підозру. Водночас, з огляду на вищевикладені обставини, підозрюваний з метою узгодження позиції та уникнення кримінальної відповідальності може впливати й на них з метою отримання необхідних показань.
3.80.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що існує ризик впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.81.Слідчою суддею встановлено, що із повідомленням ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення це кримінальне провадження здійснюється гласно та вочевидь потребує встановлення багатьох обставин події злочину.
3.82.Отже, ОСОБА_3 , після ознайомлення із повідомленням про підозру, доказами, долученими до цього клопотання детектива, стали відомі, зокрема, відомості про орган, який здійснює досудове розслідування, а також про уповноважених на це детективів, а так само прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.
3.83.А тому, з огляду на схильність підозрюваного до вирішення питань, зокрема, шляхом надання неправомірної вигоди або ж залучення до такого інших осіб, слідча суддя переконана, що підозрюваний може вдатись до перешкоджання реалізації співробітниками органу досудового розслідування, прокуратури та суду їх повноважень.
3.84.Отже, наведений ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурором доведено.
3.85.Водночас, на підтвердження такого ризику слідча суддя не бере до уваги покликання прокурора на те, що підозрюваний може схилити інших осіб знищити, приховати або спотворити речі чи документи, адже такі обставини належать до встановлення іншого ризику, про який слідча суддя уже зазначала.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
3.86.На переконання сторони обвинувачення про ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення вказує зокрема мета вчинення кримінального правопорушення, щодо якого йому повідомлено про підозру.
3.87.Так, за змістом повідомлення про підозру, що також підтверджується відомостями, отриманими органом досудового розслідування за результатами аудіоконтролю ОСОБА_3 , останнім планувалось систематичне одержання неправомірної вигоди та вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з перетином кордону чи переміщенням речей через кордон, з залученням до такого підшуканих ним та ОСОБА_11 осіб, призначених на посади керівників митниць.
3.88.Поряд з цим, зі змісту зафіксованих розмов ОСОБА_3 висновується, що він та ОСОБА_11 після призначення на посаду керівника митниці потрібної їм особи, планували частину отриманих ними коштів щомісяця надавати у якості неправомірної вигоди службовим особам Держмитслужби, зокрема, про наведене свідчить розмова, яка відбулась 29.07.2023, під час якої ОСОБА_3 зазначив: «ми або можемо фіксуватись на якійсь цифрі. Але явно не мільйон. Або показувати результати, як то там ділиться 75 на 25. Тобто, якщо ми показуємо результатам, то ми робимо 75 на верх, 25 внизу лишаємо» /а.с. 31 т. 1/. Також, під час цієї розмови відбулась повторна розмова з ОСОБА_11 , який повідомив: «дивись машин 6-7 тисяч за місяць їде. 120 і 220 доларів з одиниці. І як завжди половина цієї роздачі … доларів це тобі вже є. Плюс на Волині … працює, вони там теж нормально закривають. Зерно зараз їде через Волинь, а зерно нормально там … в середньому у них там роздача 2% на всіх, а митниці виходить десь 0,2-0,3 від бруттової суми. І плюс я б одразу там запустив… Департамент контрабанди і КММ я на себе візьму …» /а.с. 31 т. 1/. Також під час цієї розмови ОСОБА_3 пропонує такий варіант по Волині: «500 наперед після призначення, і за результатами місяця , наприклад мільйон зібрали, ці 500 віднімаємо, а інше ділимо навпіл», на що ОСОБА_11 зазначив, що такий варіант його влаштовує, а також, що: «я на Волині програму встановив - я там збирав 4-5 за місяць, особисто я» /а.с. 32 т. 1/.
3.89.Отже, наявні достатні підстави вважати, щодо схильності ОСОБА_3 до свідомого вчинення корупційних протиправних дій.
3.90.За таких обставин, слідча суддя вважає, що вказаний ризик доведено стороною обвинувачення.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам
3.90.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з таким кримінальним правопорушенням.
3.91.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі та можливою конфіскацією усього належного йому майна.
3.92.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні не притягувався.
3.93.Поряд з цим, слідча суддя зважає, що інкримінований підозрюваному злочин не передбачає завдання майнової шкоди.
3.94.Також слідча суддя бере до уваги відомості про міцність соціальних зв'язків підозрюваного та його майновий стан, про що зазначалось в цій ухвалі, а також, що підозрюваний не скаржився на проблеми зі здоров'ям.
3.95.Водночас, встановлені ризики не нівелюються зазначеними обставинами.
3.96.З огляду на викладені у цій ухвалі обставини, на переконання слідчої судді, запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з моменту його фактичного затримання, тобто, до 31.08.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування.
3.97.Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов'язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.98.Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов'язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
3.99.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчою суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації.
3.100.Порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
3.101.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв'язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об'єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.
3.102.Особиста порука та особисте зобов'язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов'язків.
Щодо розміру застави
3.103.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.104.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов'язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.105.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.106.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.107.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого її ув'язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.108.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.
3.109.Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні замаху на вчинення тяжкого корупційного злочину.
3.110.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана також врахувати розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, що було предметом оцінки слідчої судді у цій ухвалі.
3.111.При визначенні розміру застави слідча суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі, зокрема, його вік, сімейний стан, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, міцні соціальні зв'язки, відсутність відомостей про наявність судимостей.
3.112.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.113.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.114.За таких обставин, майновий стан підозрюваного у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 23 842 472 (двадцять три мільйони вісімсот сорок дві тисячі чотириста сімдесят дві) гривні.
3.115.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов'язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.116.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
3.117.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрюваного слід покласти також обов'язки, об'єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до слідчого у цьому кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме, з міста Києва; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.
3.118.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені у повідомленні про підозру, зазначені обов'язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.119.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання у повному обсязі.
3.120.Також, з огляду на зазначене у п. 3.4-3.20 цієї ухвали, слідча суддя доходить висновку про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на незаконне затримання підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, слідча суддя
Клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (04.07.2024), тобто, до 01.09.2024 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 23 842 472 (двадцять три мільйони вісімсот сорок дві тисячі чотириста сімдесят дві) гривні.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_5 .
У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки:
-прибувати до слідчого у цьому кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме, з міста Києва;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Строк дії обов'язків, покладених слідчою суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
У частині скарги про визнання затримання незаконним відмовити.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п'яти днів з її оголошення. В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає, а заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1