08 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/868/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024
у справі № 904/868/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал-груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт сіті»
до 1) Дніпровської міської ради; 2) Військової частини НОМЕР_1 ; 3) Міністерства оборони України
третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсними актів про
примусове відчуження майна,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 у справі № 904/868/22, подана до Суду 21.06.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі ? Закон).
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Пунктом 7 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено у розмірі 3 028,00 грн.
При цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Таким чином, з огляду на те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 подано в електронній формі через систему "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, отже належною до сплати сумою судового збору є 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8).
Від скаржника в якості доказу сплати судового збору подано копію квитанції про сплату №0773-8014-7737-3776 від 21.06.2024, згідно з яких сплачено 3 028,00 грн судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 Закону).
Водночас необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої вона подається, та дата судового акта, що оскаржується, оскільки лише за таких умов суд може переконатися у сплаті коштів та їх зарахуванні (надходженні) до Державного бюджету за розгляд саме тієї касаційної скарги, яку подано щодо оскарження певного судового рішення у відповідній судовій справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, від 10.05.2018 у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 907/892/15, від 16.04.2018 у справі № 922/3137/17, від 20.04.2018 у справі № 910/12031/17, від 21.02.2019 у справі № 910/8880/18, від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18, від 13.06.2023 у справі № 911/26/20.
Однак, як вбачається з поданої скаржником копії квитанції про сплату судового збору №0773-8014-7737-3776 від 21.06.2024, в призначенні платежу не зазначено номер справи та судове рішення, яке оскаржується.
З огляду на це, скаржник не надав суду належних доказів сплати судового збору саме за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 у справі № 904/868/22, оскільки з доданого до касаційної скарги документа не вбачається, що судовий збір сплачено за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у справі № 904/868/22.
Тож Суд вказує на те, що скаржнику необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги, необхідними реквізитами для ідентифікації якої є, зокрема, номер справи, у межах якої вона подається, та дата судового акта, що оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України, зокрема, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме заявнику касаційної скарги необхідно: надати докази сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги, що будуть містити необхідні реквізити для її ідентифікації, якими, зокрема, є номер справи, у межах якої вона подається, та дата судового акта, що оскаржується.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 287?291, 292 ГПК України, Суд,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 у справі № 904/868/22 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати
10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.