Справа № 991/5106/24
Провадження 2-аз/991/10/24
08 липня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Саландяк О.Я.,
суддів Олійник О.В., Широкої К.Ю.,
за участі:
секретаря судового засідання Крічфалушій М.І.,
представників
Міністерства юстиції України Кржевіна В.М., Гречки А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Міністерства юстиції України Гречки Анастасії Олександрівни про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовною заявою Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - 1: ОСОБА_3 про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції»,
До Вищого антикорупційного суду 12.06.2024 надійшла позовна заява Міністерства юстиції України (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2). Позивач, посилаючись на наявність підстав, передбачених статтею 5-1 Закону України «Про санкції», просить застосувати до Відповідачів санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» (далі - Закону), та стягнути в дохід держави активи, які їм належать.
Одночасно з позовною заявою 12.06.2024 позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 14.06.2024 частково задовольнив заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову та заборонив органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) стосовно наступних об'єктів:
-1/2 частки земельної ділянки площею 0,0741 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 ;
-1/4 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 ;
-1/2 частки спільної часткової власності на нежитлове приміщення кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 812364865101), яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 .
Також суд заборонив:
- Публічному акціонерному товариству акціонерному комерційному банку «ІНДУСТРІАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 13857564, МФО 313849) списання (перерахування) коштів з рахунку ОСОБА_1 - № НОМЕР_1 , розміщеного в АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 13857564, МФО 313849) у розмірі 103 грн 67 коп;
- Акціонерному товариству «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465) списання (перерахування) коштів з рахунку ОСОБА_1 - № НОМЕР_2 , розміщеного в АТ «ОЩАДБАНК» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465) у розмірі 175 349 грн 35 коп.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.07.2024 на 14 год 30 хв.
03.07.2024 представник позивача Гречка А.О. за допомогою засобів електронного зв'язку направила до суду заяву про забезпечення доказів, у якій просить постановити ухвалу про забезпечення доказів, шляхом їх витребування, а саме - копій усіх наявних матеріалів спадкової справи №41301396, заведеної від 11.12.2006 Першою херсонською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває у розпорядженні Першої херсонської державної нотаріальної контори, що знаходиться за адресою: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Миру, буд. 37.
У заяві про забезпечення доказів представник позивача посилається на те, що у провадженні суду знаходиться вищевказана адміністративна справа, по якій відкрито провадження та призначено судовий розгляд. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.06.2024 заяву про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову. Зі змісту мотивувальної частини ухвали суду від 14.06.2024 щодо об'єктів нерухомого майна, а саме стосовно успадкованого відповідачем ОСОБА_2 нерухомого майна, зазначено: «Згідно з наданими відомостями зі спадкового реєстру ОСОБА_2 є спадкоємцем майна - 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,0741 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 107). Відповідно до інформації зі спадкового реєстру ОСОБА_2 успадкував 1/2 частку від 1/2 частини житлового будинку, площею 0,0741 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 105). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви про забезпечення позову щодо заборони вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частково, а саме на 1/4 його частку».
Водночас в резолютивній частині позову позивач просить суд стягнути в дохід держави активи ОСОБА_2 , зокрема 1/2 частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Окрім цього, представник позивача у своїй заяві про забезпечення доказів посилається на те, що ОСОБА_2 може у будь-який час звернутися до нотаріуса та отримати свідоцтво про право на спадщину на належну частку у вищевказаних об'єктах нерухомості, чим вчинити дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження по відношенню до вказаного майна, оскільки може вчиняти дії, які впливають на його долю. Окрім цього, у Міністерства юстиції відсутня інформація щодо розміру частки, яку успадкував ОСОБА_2 після померлої матері ОСОБА_4 .
З метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи при розгляді позову виникла необхідність щодо актуалізації відомостей стосовно активів ОСОБА_2 .
З урахуванням положень чинного законодавства, яким охороняється спадкова таємниця, отримання окремих доказів, які стосуються обсягу активів, що належать підсанкційній особі - ОСОБА_2 , самостійно позивачем є неможливим, що обумовлює необхідність звернення до суду із відповідними заходами забезпечення доказів.
У зв'язку з вищевикладеним, представник позивача просив задовольнити заяву про забезпечення доказів.
У судовому засіданні представники позивача Кржевін В.М. , Гречка А.О. підтримали заяву та просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Відповідачі та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1 ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені шляхом: опублікування 05.07.2024 на вебпорталі судової влади України оголошень про виклик до суду відповідачів і третьої особи на 08.07.2024 (т. 3 а.с. 227-230, 232); направлення повісток про виклик у судове засідання відповідачів, третьої особи поштовими адресами (т. 3 а.с. 221-223, 226), проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч. 3 ст. 117 КАС України.
Мотиви суду
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників позивача, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 114 КАС України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду після подання позовної заяви.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 5-1 Закону, санкція, передбачена п. 1-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону може бути застосована за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, вже накладено санкцію у виді блокування активів.
Судом встановлено, що на розгляді у суду перебувають матеріали адміністративного позову Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - 1: ОСОБА_3 про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону.
Указом Президента України № 235/2023 від 22.04.2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.04.2023 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», зокрема, санкцію у виді блокування активів застосовано, у тому числі, до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, громадянина російської федерації (т. 1 а.с. 32-37).
Відповідно Указом Президента України № 191/2023 від 01.04.2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.04.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», зокрема, санкцію у виді блокування активів застосовано, у тому числі, до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України (т. 1 а.с. 38-42).
У заяві про забезпечення доказів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказані як відповідачі відповідно до поданого адміністративного позову Міністерством юстиції України.
Заяву про забезпечення доказів подано представником Міністерства юстиції України як особою, яка є представником позивача в адміністративній справі, після подання Міністерством юстиції України позовної заяви до суду. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивачем в адміністративному судочинстві є, в тому числі, суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з абз. 2,3 частини 8 статті 5 Закону встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, вживає заходів щодо виявлення та розшуку активів фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях Ради національної безпеки і оборони України. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, має право залучати до виявлення та розшуку таких активів інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ці органи забезпечують сприяння центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, у виявленні та розшуку відповідних активів у межах прав та можливостей, наданих їм законодавством, яке регулює статус та організацію їхньої діяльності.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 02.07.2014, таким центральним органом виконавчої влади є Міністерство юстиції України, яке, згідно із підпунктом 54-3 пункту 4 зазначеного Положення, уповноважене звертатися до суду з позовами та брати участь у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 20 КАС України Вищому антикорупційному суду підсудні справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 ЗУ «Про санкції».
Згідно із ст. 283-1 КАС України позовна заява про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону, подається до Вищого антикорупційного суду протягом строку дії правового режиму воєнного стану.
У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася. Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», дію воєнного стану продовжено з 05 год 30 хв 14.05.2024 на 90 діб, тобто до 05 год 30 хв 14.08.2024 (т. 1 а.с. 29-31).
На момент розгляду заяви в Україні діє правовий режим воєнного стану.
Разом з тим, забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу, відповідно до ч. 3 ст. 114 КАС України.
Вищий антикорупційний суд вирішує адміністративні справи щодо застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», як суд першої інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 22 КАС України.
Отже, заява про забезпечення доказів, яка подана під час розгляду адміністративного позову, надійшла від належного суб'єкта та підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом. Розгляд справи відбувається в порядку, визначеному КАС України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС України).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
З матеріалів адміністративного позову убачається, що до подачі до суду позову про застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону, та вирішення питання про стягнення їх активів в дохід держави позивачем були вжиті заходи з метою звернення, виявлення та розшуку активів (коштів, майна та інших прав), у тому числі, що належать ОСОБА_2 , а також активів, щодо яких він може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Так, у відповідь на запит Міністерства юстиції України стосовно активів ОСОБА_2 , а також активів, щодо яких він може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів направило відомості зі спадкового реєстру.
Згідно з інформацією зі спадкового реєстру, Першою херсонською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу під № 41301396 від 11.12.2006, спадкодавцем вказано ОСОБА_4 , а спадкоємцем ОСОБА_2 , а також зазначено перелік успадкованого майна (у формі таблиці т. 3 а.с. 104-108), а саме:
-найменування: 1/2 частина будинку, частка: 1/2 частина, адреса: АДРЕСА_2 ;
-найменування: земельна ділянка площею 0,0741 гектара, частка: 1/2 частина, адреса: АДРЕСА_1 ;
-найменування: квартира, частка: 1/2 частка, адреса: АДРЕСА_4 .
Також на запит Міністерства юстиції України стосовно активів ОСОБА_2 , отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Державний реєстр) щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційні довідки № 382063236, № 382063388) із додатками, відповідно до яких відповідач ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) володіє нерухомим майном, серед якого, зокрема (т. 3 а.с. 97-98):
- 1/2 частка квартири АДРЕСА_5 (загальна площа: 59 кв.м., з якої житлова площа: 40.4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1177394565101, право спільної часткової власності на яку зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 1-175, виданого 20.02.2017 Першою Херсонською державною нотаріальною конторою).
Разом з тим, у Державному реєстрі відсутні відомості про інше успадковане ОСОБА_2 майно: 1/2 частина будинку, частка: 1/2 частина, адреса: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, частка: 1/2 частина, адреса: АДРЕСА_1 .
Тобто зі спадкового реєстру вбачається, що ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 успадкував 1/2 частку 1/2 частини, тобто 1/4 частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , проте позивач у позові просить стягнути в дохід держави активи ОСОБА_2 , зокрема 1/2 частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , тому ці обставини підлягають встановленню.
У додатках до заяви про забезпечення доказів містяться повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 та щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 .
Так, згідно з інформацією, що міститься витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 у графі «відомості про матір» указано ОСОБА_4 .
Відповідно до інформації із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені відомості дають підстави стверджувати, що ОСОБА_4 доводилась матір'ю ОСОБА_2 .
Представник позивача у своїй заяві про забезпечення доказів зазначив, що ОСОБА_2 може у будь-який час звернутися до нотаріуса та отримати свідоцтво про право на спадщину на належну частку у вищевказаних об'єктах нерухомості, чим вчинити дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження по відношенню до вказаного майна, оскільки може вчиняти дії, які впливають на його долю. Окрім цього, у Міністерства юстиції відсутня інформація щодо розміру частки, яку успадкував ОСОБА_2 після померлої матері ОСОБА_4 , встановити яке майно належало спадкодавцю теж не має можливості через відсутність реєстрації в Державному реєстрі.
Зазначені у заяві докази, витребувати які просить представник позивача, можуть містити відомості щодо належних ОСОБА_2 розмірів часток спадщини, з огляду на що можуть підтвердити чи спростувати обставини, які підлягають встановленню у межах вирішення позову про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції». Разом з тим, деталізована інформація щодо визначення обсягу майна ОСОБА_2 , яке він успадкував після смерті матері ОСОБА_4 , становить нотаріальну таємницю.
Згідно з п. 16.1 розділу XVI Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, тимчасовий доступ до справ і нотаріальних документів та тимчасова виїмка таких справ і документів, що знаходяться на зберіганні контори, нотаріального архіву, приватного нотаріуса, можливі лише у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов'язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження Національному агентству з питань запобігання корупції на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України «Про запобігання корупції».
Отже, докази, які просить витребувати представник позивача, - матеріали спадкової справи, становлять нотаріальну таємницю, а тому у позивача відсутня можливість самостійно їх отримати, оскільки розкривається така інформація виключно за письмовою вимогою суду.
Запитувана інформація перебуває у володінні Першої херсонської державної нотаріальної контори, яка здійснює нотаріальну діяльність за адресою: 73000, м. Херсонська обл., м. Херсон, вул. Миру, буд. 37, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься у додатках до заяви про забезпечення доказів (т. 3 а.с. 210-212 зворот. ).
Згідно з нормою ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Суд забезпечує докази, зокрема витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження (ч. 1 ст. 115 КАС України).
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного суду, викладеною в постанові від 11.03.2020 (справа № 9901/608/19).
У даному випадку подана представником позивача заява про забезпечення доказів шляхом їх витребування не містить обґрунтованих фактів існування ризиків чи загрози того, що докази можуть бути утрачені, однак суд погоджується, що самостійне їх отримання Міністерством юстиції України не є можливим, з огляду на що доцільно витребувати докази на підставі ст. 114-115 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 117 КАС України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Згідно з ч. 6 ст. 117 КАС України у разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.
Отже, на підставі викладеного, дослідивши зміст заяви та матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення доказів та витребувати докази, які у ній зазначені.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 80, 114-117, 243 КАС України, суд
Заяву про забезпечення доказів - задовольнити.
Витребувати копії усіх наявних матеріалів спадкової справи № 41301396, посвідченої 11.12.2006 Першою херсонською державною нотаріальною конторою, під номером у реєстрі нотаріальних дій - 790 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебуває у розпорядженніПершої херсонської державної нотаріальної контори, за адресою: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Миру, буд. 37.
Ухвала є виконавчим документом та виконується негайно.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 08 жовтня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та з цього дня підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про витребування доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Міністерство юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), а боржником - Перша херсонська державна нотаріальна контора(код ЄДРПОУ 35330317).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 08.07.2024.
Головуюча суддя САЛАНДЯК О.Я.
Судді ОЛІЙНИК О.В.
ШИРОКА К.Ю.