справа № 753/11297/23 головуючий у суді І інстанції Лужицька О.Р.
провадження № 22-ц/824/8296/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
09 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування, -
В липні 2023 року ТзДВ «Експрес страхування»звернулося до суду з позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 80 192,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 червня 2021 року між ТзДВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_3 укладено договір № 208.21.2611266 добровільного страхування наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого застраховано у позивача автомобіль «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 . 24 січня 2022 року у м. Києві по вул. Тростянецька 60, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого2022 року. Відповідно до звіту № 2900 складеного 10 лютого 2022 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeot 2008» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 242 396,11 грн. Позивач, після звернення ОСОБА_3 із відповідною заявою, вжив всіх заходів для виплати останній відшкодування в розмірі 210 192,50 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у АТ «СГ «ТАС», згідно із полісом ЕР 203713356, остання сплатила на користь позивача відшкодування в сумі 130 000 грн. Оскільки розмір заподіяних збитків перевищує сплачену АТ «СГ «ТАС» суму відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яка складає 80 192,50 грн.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 рокупозов ТзДВ «Експрес страхування»задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішенням суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує про те, що проведення оцінки матеріального збитку, завданого колісному транспортному засобу Peugeot 2008, д.н.з. НОМЕР_1 , відбулось із порушенням законодавства. ТзДВ «Експрес Страхування» з метою визначення розміру матеріальних збитків, завданих колісному транспортному засобу Peugeot 2008, д.н.з. НОМЕР_1 , замовило у ФОП « ОСОБА_4 » звіт № 2900 про оцінку колісного транспортного засобу Peugeot 2008, д.н.з. НОМЕР_1 . Однак, повідомлено про огляд транспортного засобу у зв'язку з проведенням оцінки вартості завданих матеріальних збитків тільки АТ «СГ «ТАС», а на адресу ОСОБА_5 аналогічного повідомлення не направлено, що суперечить порядку проведення оцінки колісних транспортних засобів, встановленого Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092. Згідно з приписами п. 5.2 Методики у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення. Однак такий виклик, не було здійснено, а саме ОСОБА_6 , як заінтересовану особу, яка може бути притягнена для відшкодування шкоди не було повідомлено про проведення оцінки. Проведення оцінки без ОСОБА_6 порушило його право на безпосередню участь у оцінці пошкоджень та відповідно об'єктивної оцінки шкоди. Звіт № 2900 не є доказом розміру збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому. Звіт № 2900 про оцінку колісного транспортного засобу Peugeot 2008, д.н.з. НОМЕР_1 , складено 10 лютого 2022 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 610/20 від 15 липня 2020 року Фонду державного майна України) на підставі заяви ТзДВ «Експрес Страхування», а проведення оцінки доручено оцінювачу ОСОБА_7 . При аналізі п. 2 Звіту № 2900 простежується те, що даний звіт не підготовлений для суду та відсутня відмітка про попередження суб'єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за неправдивий висновок. Тобто, звіт № 2900 не був підготовлений до подачі до суду та не може слугувати доказом розміру матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню потерпілому. Відповідно до п. 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта). Відповідно до підпункту «р» п. 4.4 Методики звіт про оцінку майна повинен містити таку інформацію як, зокрема, висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження). Тобто, законодавець зазначає, що звіт про оцінку вартості КТЗ вміщає в собі відомості про вартість майна, однак не вартість відновлювального ремонту або ж розмір матеріального збитку. Наведене підтверджується і правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17. Звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Водночас, розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкоджених колісних транспортних засобів та відповідного розміру матеріального збитку, заподіяного їх власникам, у тому числі, для встановлення страхового відшкодування, відноситься до компетенції виключно судових експертів авто-товарознавців, які атестовані за спеціальністю 12.2 - «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу». Оцінювачі можуть залучатися до визначення матеріального збитку від пошкодження колісних транспортних засобів лише для визначення ринкової вартості цього майна на момент його пошкодження і (або) його ринкової чи утилізаційної вартості після пошкодження. Таким чином, розмір матеріального збитку доведено неналежними та недопустимими доказами. Також відповідач зазначає, що його було неналежним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи. Зокрема, 31 липня 2023 року Дарницьким районним судом міста Києва було направлено супровідний лист, в якому на адресу ОСОБА_6 направлено копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта». Однак, лист повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання. 04 вересня 2023 року Дарницьким районним судом міста Києва було направлено повторно супровідний лист з копією ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками. Однак, докази підтвердження відправлення супровідного листа будь-якими засобами зв'язку, передбаченими чинним законодавством в матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідач у справі є таким, який був неналежним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, оскільки останньому не надали можливість ознайомитись із матеріалами справи, висловити свої заперечення, тим самим порушивши принцип відкритості, принцип змагальності та право на справедливий суд, гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Перелік справ, які може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, наведено у статті 274 ЦПК України.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - пункт 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 277 ЦПК України).
Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п'ятої статті 128 цього Кодексу (ч.2,4, 5 ст. 187 ЦПК України).
Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет (ч.1, 2 ст. 190 ЦПК України).
У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку (ч.1,2 ст. 191 ЦПК України).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року відкрито провадження у справі, де зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч., ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 3 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.
Вирішуючи справу на підставі наявних у суду даних, суд першої інстанції виходив з того, що учасники справи повідомлялися судом про розгляд справи належним чином, заперечень, пояснень чи інших заяв процесуального характеру на адресу суду не надходило. При цьому, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, кореспонденція для ОСОБА_1 надсилалась судом першої інстанції на адресу: АДРЕСА_1 , разом з тим, конверти повернулися до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання»(а.с. 80, 83).
Тобто, доказів отримання відповідачем ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками до неї, матеріали справи не містять і, відповідно, сторона відповідача не мала можливості ознайомитися з доводами позовної заяви і надати суду свої заперечення проти цих доводів.
Таким чином, наявні підстави вважати, що відповідач не був повідомлений про відкриття провадження у справі за його участю, під час розгляду якої ухвалено рішення, яке оскаржується.
Отже, зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у відповідності до п. 3 ч.3 ст.376 ЦПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Ухвалюючи нове судове рішення по суті вимог позивача, апеляційний суд приходить до висновку, що позов ТДВ «Експресс Страхування» про стягнення відшкодування не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15 червня 2021 року між ТДВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_3 укладено договір № 208.21.2611266 добровільного страхування наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого ОСОБА_3 застрахувала у позивача належний їй автомобіль «Peugeot 2008» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.10-16).
24 січня 2022 року у м. Києві по вул. Тростянецька 60, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.22-26).
Відповідно до звіту №2900, складеного 10 лютого 2022 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 242 396,11 грн. (а.с.30-39).
На підставі страхового акту № 3.22.00446-1 від 12 березня 2022 року, (а.с.28), ТзДВ «Експрес Страхування» сплатило на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 210 192,50 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № ЦО 01863 від 16 березня 2022 року (а.с.29).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у АТ «СГ «ТАС», згідно із полісом ЕР 203713356, останнє сплатило на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 130 000 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з позовом ТзДВ «Експрес Страхування» вказує, що згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту 208.21.2611266 від 15 червня 2021 року, на підставі страхового акту №3.22.00446-1 від 12 березня 2022 року, звіту № 2900 про оцінку КТЗ, заяви про страхове відшкодування, розрахунку та зібраних документів, розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб «Peugeot 2008» д.н.з. НОМЕР_1 склав 210 192,50 грн. Вказану суму позивач відшкодував потерпілому власнику транспортного засобу. Після цього, позивач звернувся до АТ «СГ «ТАС», де на момент ДТП була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, з заявою про виплату страхового відшкодування. АТ «СГ «ТАС» сплатило на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 130 000 грн.
Тобто, позивач вважає, що фактичний розмір заподіяної відповідачем шкоди становить 210 192,50 грн., АТ «СГ «ТАС» частково сплатила на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 130 000 грн., а тому з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка складає 80 192,50 грн. (210 192,50 грн.- 130 000 грн. = 80 192,50 грн.).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У зв'язку з тим, що оскаржуване рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а, отже, не мав можливості скористатися своїми процесуальними правами у суді першої інстанції, в тому числі щодо, заявлення клопотання про витребування доказів, ухвалою Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року витребувано з Дарницького районного суду міста Києва належним чином завірену копію матеріалів адміністративної справи № 753/1888/22 про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
На виконання ухвали суду Дарницьким районним судом міста Києва було надано належним чином завірену копію матеріалів адміністративної справи № 753/1888/22 про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року вбачається, що 24 січня 2022 року о 11 годині 10 хвилин, ОСОБА_8 , по АДРЕСА_2 , керуючи транспортним засобом «Peuget» н/з НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «KIA» д.н.з НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вказаною постановою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Тобто, відбулося дві дорожньо-транспортні пригоди.
Згідно довідки №3022027319417023 про дорожньо-транспортну пригоду, вбачається, що внаслідок зіткнення транспортного засобу «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 , останньому було спричинено механічні пошкодження задньої центральної частини та задньої правої частини, а відповідно до схеми місця ДТП від 24 січня 2022 року, за участю транспортних засобів «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 , та «KIA», д.н.з. НОМЕР_3 , вбачається, що внаслідок зіткнення транспортного засобу «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 , та «KIA», д.н.з. НОМЕР_3 , транспортний засіб «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження переднього бамперу, кришки капоту, переднього лівого крила, передньої лівої фари та передньої лівої протитуманної фари.
Разом з тим, як вбачається зі звіту № 2900 розрахунок вартості матеріального збитку, завданого КТЗ д.н.з. НОМЕР_1 проводився на підставі огляду оцінювачем та останнім було враховано при обрахуванні розміру матеріального збитку і пошкодження передньої частини автомобіля, до якого ОСОБА_1 не має ніякого відношення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилався в позовній заяві, а саме що відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати збиток, який перевищує ліміт відповідальності страховика.
Так, зі звіту №2900 складеного 10 лютого 2022 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , вбачається, що розмір матеріального збитку, пов'язаний з пошкодження передньої частини автомобіля «Peuget» н/з НОМЕР_1 склав 116 637,16 грн., тобто, ОСОБА_1 зобов'язаний був відшкодувати потерпілому 93 555,34 грн. (210 192,50 грн. - 116 637,16 грн.), що повністю охоплюється лімітом відповідальності страховика, який відшкодував вказану шкоду сплативши позивачу 130 000 грн.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою до скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті вимог позивача.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (частина восьма статті 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Петриком В.В., останнім надано лише ордер на надання правничої (правової) допомоги у Київському апеляційному суді серії АА № 1192497 від 12 лютого 2024 року.
За відсутності наданих доказів на підтвердження розміру витрат на правничу (правову) допомогу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 15 000 грн. у відшкодування вказаних витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 024 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року скасувати та постановити нове судове рішення.
У задоволені позову Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування відмовити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування», адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, 22, ідентифікаційний код - 36086124 на користь ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 судовий збір в сумі 4 024 (чотири тисячі двадцять чотири) гривні.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.