08.07.2024 Справа № 755/16029/23
Унікальний номер 755/16029/23
Номер провадження 2/756/1210/24
02 липня 2024 оку м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретар судового засідання - Крикун І.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Нищенко С.І.
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петрова Тетяна Миколаївна про встановлення факту проживання однією сім'єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в фактичних шлюбних відносинах, зміну черговості одержання права на спадкування,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд встановити факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 однією сім'єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу в фактичних шлюбних відносинах з вересня 2016 року по 25 серпня 2023 року; змінити черговість одержання права на спадкування ОСОБА_1 , за померлим ОСОБА_5 , надавши їй права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_5 , позивачу, як члену родини померлого видано свідоцтво про смерть.Також, як цивільній дружині, видали тіло померлого для поховання. Незважаючи, що зареєстроване місце проживання позивача АДРЕСА_2 , фактично вона проживала із померлим ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 .
Позивач посилається що біля 10 років проживала зі спадкодавцем однією сім'ю, як чоловік та жінка, але шлюбні відносини не встигли оформити. Проживання разом однією сім'єю доводиться фото світлинами з спільного відпочинку, мали спільний бюджет, вели спільний побут, придбавали речі та майно. Посилаючись на положення ст. 1259 ЦК України позивач просить змінити черговість у спадкуванні, надати їй право на спадкування разом із донькою спадкодавця - відповідачем ОСОБА_4 , з урахуванням того, що вона опікувалась померлим, вела всю хатню роботу, померлий мав посттравматичний синдром через проходження служби в зоні АТО, позивач була єдиною людиною яка опікувалась ним та підтримувала.
Рух справи
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року справу направлено для розгляду за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва за місцем знаходження спадкової маси.
Справа надійшла на адресу Оболонського районного суду м. Києва 23 листопада 2023 року. Згідно положення ч.1,2 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2023 року справу передано судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 27 листопада 2023 року справу прийнято до провадження та призначено підготовчий розгляд на 13 грудня 2023 року.
Ухвалою суду від 13 грудня 2023 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петрової Т.М. належним чином засвідчену копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , який на час смерті зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
На виконання ухвали 05 січня 2024 року приватний нотаріус надіслав матеріали спадкової справи. Подав заяву про розгляд справи без його участі.
Від представника відповідача 19 лютого 2024 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що ОСОБА_5 мав задовільний стан здоров'я не потребував будь-якої сторонньої допомоги, до часу смерті працював на службі, мав достатнє матеріальне забезпечення. Позивачем не надано доказів для зміни порядку черговості у спадкуванні разом із донькою спадкодавця. Посилання позивача на організацію поховання ОСОБА_5 , укладання декларації з лікарем не доводить спільного проживання, як чоловіка та жінки. ОСОБА_5 перебував в зареєстрованому шлюбі до 16 березня 2015 року, тому твердження позивача суперечать ст.25 СК України. Відповідач заперечує бажання батька укладати шлюб. Також представник відповідача повідомила про ймовірні витрати, які має понести відповідач на правничу допомогу в сумі 36600 грн.
Від представника позивача - адвоката Нищенко С.І. 24 лютого 2024 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. З наданої роздруківки по картковому рахунку доводиться факт придбання продуктів харчування поряд з місцем проживання позивача та ОСОБА_5 . Під час проведеного обшуку в квартирі ОСОБА_5 25 серпня 2023 року присутньою була позивач, що на її переконання доводить факт спільного проживання. Надали відповідь на питання поставлені представником відповідача в порядку 93 ЦПК України. Заперечували проти розміру витрат відповідача на правничу допомогу вважаючи їх значно завищеними.
Від представника відповідача 25 лютого 2024 року надійшли заперечення на відповідь на відзив.
За клопотанням представника позивача 06 березня 2024 року долучені докази до справи.
Ухвалою суду від 06 березня 2024 року за клопотанням представника відповідача витребувано зі СБУ інформацію з особової справи ОСОБА_5 , медичну документацію та виписку з декларації.
На виконання ухвали суду 08 квітня 2024 року з ГУ внутрішньої безпеки СБУ надійшла витребувана судом інформація, медична характеристика ОСОБА_5 , довідка ВЛК №695, витяг з декларації.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 13 травня 2024 року занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 03 червня 2024 року.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити з підстав та мотивів викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з мотивів викладених у відзиві.
Також у судовому засіданні 03 червня 2024 року за клопотанням сторін допитано свідків.
Свідок сторони відповідача ОСОБА_6 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснив, що доволі давно знав ОСОБА_5 , який періодично приїздив до нього в Одесу на відпочинок. Позивача ніколи не бачив та не був обізнаний про їх стосунки.
Свідок сторони позивача ОСОБА_7 пояснив, що є сусідом ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , проживає поверхом вище. Вважав їх стосунки за родинні, вони разом вигулювали домашнього улюбленця, ОСОБА_8 приймала участь в благоустрої прибудинкової території, фарбувала.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що є сусідкою, разом з ОСОБА_8 вигулювали тварин. Стосунки між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були, такими, як притаманні подружжю.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є подружжям та пояснили, що з ОСОБА_9 був за життя племінником ОСОБА_12 . Вони в літньо-весняний період проживали за містом, куди часто приїздив у гості ОСОБА_9 . Одного разу приїхав з ОСОБА_8 . Потім часто із нею приїздив в гості. Вони вважали їх подружжям. Повідомили, що ОСОБА_9 приїздив до них на червоній машині.
Приватний нотаріус в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, просила винести рішення на розсуд суду у межах чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, які вважає належними, допустимими та достатніми в їх сукупності, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, виходячи з принципів верховенства права, змагальності та диспозитивності, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи
Зі свідоцтва про смерть встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 у віці 47 років (а.с.10). Причиною смерті в довідці від 28 серпня 2023 року зазначено вогнепальна травма голови з ручної вогнепальної зброї (а.с.132, том1 ).
Як встановлено з матеріалів спадкової справи №12/2023, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, серед іншого, у вигляд квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 15 травня 2017 року(а.с.112-132, том 1).
Зі заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 звернулися 01 вересня 2023 року донька - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.113,127 том 1).
Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м.Києва ОСОБА_5 мав зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 (а.с.122, том 1).
З Витягу з реєстру територіальної громади від 19 грудня 2023 року встановлено, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 (а.с.132).
На рахунку відкритому в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_5 на день смерті зберігалися заощадження в сумі 50560,57 грн (а.с.126, том 1).
З довідки про доходи ОСОБА_1 працює старшим викладачем ДТЕУ, за період з серпня 2022 року по липень 2023 року мала дохід 307071,51 грн, що також доводиться випискою по її картковому рахунку (а.с.53,54-69, том 1).
Згідно видаткової накладної від 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 придбала ліжко за місцем доставки АДРЕСА_3 (а.с.52, том 1).
Договір про надання електронних комунікаційних послуг від 24 травня 2017 року та додаток до нього, укладений між ТОВ «Індастріал медіа нетворк» та ОСОБА_5 щодо надання послуг за адресою АДРЕСА_3 (а.с.47-50, том 1).
З медичної довідки Військового-медичного клінічного центру від 06 січня 2022 року встановлено, що ОСОБА_5 , 1976 р.н. встановлено діагноз: гіпертонічну хворобу ІІст., ІХС, дифузний кардіосклероз, СНІ ст., ЦВХ, ДЕП,ГЕРХ,Хронічний гастродеуденіт (а.с.70, том 1).
За медичною характеристикою Військово-медичного управління СБУ від 22 березня 2024 року ОСОБА_5 за результатами поглибленого медичного огляду проведеного у 2023 році вставлено ІІІ групу здоров'я, 6 група фізичної підготовки. За станом здоров'я придатний до військової служби, до служби за графою 4, що зазначено в довідці ВЛК №695 (а.с.17,18 том2).
Згідно витягу з Декларації ОСОБА_5 в 2017, 2018, 2019 році він декларує об'єкти нерухомого майна зазначає у власності земельну ділянку, яка належить дружин ОСОБА_13 (а.с.23-26 том2). Також міститься інформація, що суб'єкт декларування ОСОБА_5 набув у власність 15 травня 2017 року квартиру АДРЕСА_3 (а.с.25 том 2). В декларації за 2020 рік в розділі 3 щодо об'єктів нерухомого майна, він зазначає колишню дружину ОСОБА_13 , як особу з якою спільно проживає проте не перебуває у шлюбі (а.с.27-28).
Декларацію з лікарем КНП «Центр первинної МСД №1», що розташована в Оболонському районі м.Києва ОСОБА_1 уклала 18 вересня 2018 року, в якій зазначено місце фактичного проживання АДРЕСА_3 (а.с.14,15 том 1).
Фотосвітлини зі зображенням ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.39-47, 71-75 том2).
Спір між сторонами виник з приводу встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем однією сім'єю, як чоловік та жінка, зміну порядку черговості спадкування.
Нормативне обґрунтування. Застосовані судом норми діючого законодавства.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Дана стаття визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Тобто, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №461/4689/15-ц, від 28 травня 2021 року у справі №182/653/17.
Стаття 1259 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України).
Отже, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або на підставі рішення суду (частина друга статті 1259 ЦК України).
Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.
У Пленумі Верховного Суду України від 30.05. 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Крім того, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
Безпорадний стан спадкодавця повинен підтверджуватися медичними документами, а не показаннями свідків. Доводити факт безпорадного стану тільки поясненнями позивача та свідків є недостатнім з огляду на те, що відповідач - спадкоємець попередньої черги, заперечує право позивача на спадщину, до такого висновку дійшов ВС у чисельних постановах від 01 червня 2020 року у справі № 431/5445/19, від 30 травня 2019 року у справі № 346/1178/17, від 01 березня 2021 року у справі №233/5990/18, від 22 квітня 2021 року №331/6453/18, від 24 січня 2024 року у справі 640/19045/17, які згідно ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Висновки та мотиви суду
Суд дослідивши докази у справі та давши їм оцінку, врахувавши обставини справи, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Як встановлено судом спадкодавець ОСОБА_5 до дня смерті працював СБУ загинув на робочому місці. Досліджені виписки проходження ВЛК зазначають, що ОСОБА_5 мав деякі вади зі здоров'ям, та був придатним до військової служби. Отже, суд приходить до переконання, що відсутні докази, що ОСОБА_5 перебував у безпорадному стані та за станом здоров'я потребував стороннього догляду й допомоги.
Посилання ОСОБА_1 , що вона здійснювала хатню роботу, купувала їжу, готувала та помагала по господарству не свідчать про безпорадній стан спадкодавця, а зумовлена веденням спільного побуту.
Також спростовуються твердження позивача про надання матеріальної допомоги спадкодавцю, який мав достатній щомісячний заробіток за місцем роботи, який перевищував її середньомісячний заробіток. З огляду пояснення відповідача, яка стверджувала, що допомога батька у вигляд аліментних платежів щомісячно становила біля 20000 грн, довідки про наявність коштів на карткових рахунках, що залишилися 50000 грн, декларації про майновий стан державного службовця, суд приходить до висновку, що до часу смерті спадкодавець мав стабільний заробіток, достатнє матеріальне забезпечення, а тому не потребував фінансової допомоги зі сторони позивача.
Досліджені судом письмові докази, документальне підтвердження та пояснення свідків, доводять факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до дня смерті не менш ніж п'ять років однією родиною, що надає позивачу право на спадкування в четверту чергу.
Проте, суд не вбачає правових підстав для зміни черговості у спадкуванні, згідно положення ст.1259 ЦК України.
Суд звертає увагу, та застосовує до спірних правовідносин в цій справі правові висновки ВП ВС у справі №523/14489/15-ц від 23 січня 2024 року, що у справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами.
Факт спільного проживання чоловіка і жінки не є достатнім доказом перебування у фактичних шлюбних відносинах та не є правовою підставою для зміни черговості спадкування. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №343/1821/16-ц.
В даній справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, оскільки встановлення такого факту не має юридичного значення за відсутності підстав для задоволення позовних вимог про зміну черговості права на спадкування. Права позивачки, як спадкоємиці четвертої черги за законом не порушуються, оскільки право на спадкування у неї не виникло за наявності спадкоємиці першої черги.
На підставі в сукупності досліджених доказів суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України. Судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПУ України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Через відмову позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог понесені нею судові витрати компенсації не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петрова Тетяна Миколаївна про встановлення факту проживання однією сім'єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в фактичних шлюбних відносинах, зміну черговості одержання права на спадкування.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08 липня 2024 року.
Суддя І.С. Шролик