27 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 920/1128/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
Арбітражного керуючого Біленка Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.)
та ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.01.2024 (суддя Яковенко В.В.)
у справі №920/1128/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
Стислий зміст заяви та хід розгляду справи
1. ОСОБА_1 (далі - Боржник) звернувся до господарського суду із заявою про власну неплатоспроможність.
2. Заяву мотивовано посиланням на неможливість виконання Боржником грошових зобов'язань на загальну суму 347262,03 грн.
3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, введено процедуру реструктуризації боргів Боржника, призначено керуючим реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича, призначено попереднє судове засідання на 21.12.2023.
4. 08.11.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника. Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - до 07.12.2023.
5. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.12.2023 продовжено строк попереднього засідання до 02.02.2024, відкладено попереднє засідання на 23.01.2023.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6. Згідно з поданим 26.12.2023 звітом керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій Боржника він у 2021 році отримав заробітну плату в розмірі 139162,00 грн, додаткове благо в розмірі 4705,00 грн, дохід за цивільно-правовими договорами в розмірі 6125,00 грн, дохід від виграшу (приз) в розмірі 35819,00 грн.
7. Відповідно до наявної у матеріалах справи та доданої до листа від 30.11.2023 №8926/5/18-18-1306 ГУ ДПС у Сумській області відповіді на запит від 23.11.2023 за №1828-2023-0001110 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 4 кварталу 2020 року до 3 квартал 2023 року, у 2021 році Боржник отримав 151802 грн заробітної плати, додаткове благо у розмірі 4705 грн, дохід за цивільно-правовими договорами в розмірі 6125 грн, дохід від виграшу (приз) у розмірі 35819 грн.
8. Вказаний розмір отриманої Боржником заробітної плати не збігається із зазначеними ним відомостями у розділі II "Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України" декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021 рік. Виплати в сумі 6125 грн (дохід за цивільно-правовими договорами) та у сумі 35819 грн (дохід від виграшу (приз)), отримані боржником, не знайшли відображення у вказаній декларації.
9. 02.01.2024 до суду надійшло клопотання боржника про приєднання до матеріалів справи виправлених декларацій про майновий стан боржника за 2020-2023 роки. Однак подана Боржником виправлена декларація про майновий стан Боржника за 2021 рік є неповною в частині згаданих виплат і недостовірною щодо розміру отриманого заробітку (доходу).
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
10. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.01.2024, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024, провадження у справи про неплатоспроможність Боржника закрито, клопотання керуючого реструктуризацією про зняття арешту з грошових коштів Боржника залишено без розгляду.
11. Судові рішення мотивовано наявністю підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, передбаченої пунктом 1 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), оскільки Боржник зазначив у декларації про майновий стан неповну та недостовірну інформацію про його доходи за 2021 рік та після отримання результатів перевірки такої декларації керуючим реструктуризацією не надав суду декларацію про майновий стан, яка б містила повну та достовірну інформацію щодо своїх доходів.
12. Водночас господарський суд апеляційної інстанції врахував, що місцевий господарський суд формально не призначив дати підсумкового засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відповідно до статті 122 КУзПБ. Але апеляційний господарський суд дійшов висновку, що такі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи.
13. Крім того, господарський суд апеляційної інстанції встановив обставини, які викликають сумніви щодо добросовісності Боржника у цій справі, зокрема, з огляду на надання ним суперечливої інформації щодо розміру заборгованості перед кредиторами, надання ним неправдивої інформації про неперебування ним ніколи в шлюбі, нез'явлення в судове засідання.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
14. Арбітражний керуючий Біленко Р.І. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду, передати справу на новий розгляд.
15. Касаційну скаргу подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
16. Касаційну скаргу мотивовано відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування дискреції щодо варіантів закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи за відсутності кредиторів у справі в разі невиправлення боржником декларацій про майновий стан: закриття провадження у справі за ініціативою господарського суду на підставі пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ з наслідками, встановленими абзацом 5 частини 7 цієї статті Кодексу; або закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ із застосуванням наслідків, встановлених частиною 4 статті 90 цього Кодексу.
17. Скаржник наголошує, що безумовною підставою застосування положень частини 7 статті 123 КУзПБ є наявність кредиторів, права яких може бути порушено недобросовісною поведінкою боржника. Водночас скаржник звертає увагу, що кредитори в цій справі відсутні, а питання щодо переходу до процедури погашення боргів не розглядалось (через відсутність кредиторів).
18. На думку скаржника, боржник не може бути притягнутий до відповідальності за дії на шкоду кредиторам за відсутності кредиторів у справі, тому помилковим є визнання Боржника винним у скоєнні такого правопорушення (у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, зокрема, об'єкту правопорушення) та притягнення його до відповідальності у вигляді закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
19. Скаржник вважає, що місцевий господарський суд грубо порушив норму частини 4 статті 122 КУзПБ та скористався правом на прийняття рішення про закриття провадження у справі з порушенням строку, встановленого частиною 11 статті 126 КУзПБ. Натомість місцевий господарський суд зобов'язаний був спочатку завершити попереднє судове засідання, призначити підсумкове судове засідання на лютий 2024 року, в якому закрити провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ із застосуванням наслідків, передбачених частиною 4 статті 90 КУзПБ.
Позиція Верховного Суду
20. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
21. Предметом касаційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про закриття у попередньому засіданні провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи з підстав зазначення ним у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати (частина 7 статті 123 КУзПБ).
22. Заперечуючи проти висновків господарських судів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник стверджує, що провадження у цій справі про неплатоспроможність підлягало закриттю на іншій правовій підставі - у зв'язку з незаявленням кредиторами грошових вимог (пункт 8 частини 1 статті 90 КУзПБ).
23. Згідно зі статтею 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
24. 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, згідно з пунктом 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого втратив чинність Закон про банкрутство.
25. Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
26. Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
27. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
28. З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
29. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
30. Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
31. За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
32. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
33. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
34. Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
35. Отже, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
36. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
37. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
38. Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені статтями 119, 120 КУзПБ.
39. Частиною 1 статті 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
40. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
41. Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
42. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (частина 3 статті 119 КУзПБ).
43. Частиною 2 статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
44. Про введення процедури реструктуризації боргів боржника господарським суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (частина 5 статті 119 КУзПБ).
45. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
46. Ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
47. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 зауважив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
48. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини 1 статті 120 КУзПБ).
49. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина 1 статті 122 КУзПБ).
50. Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
51. Зазначеними нормами КУзПБ встановлено саме обов'язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини 4 статті 45 КУзПБ свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідний строк.
52. Такими правовими наслідками є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ (у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог) та визначена частиною 4 цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
53. Протилежний підхід, а саме неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк нівелює зобов'язальний характер порядку виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.
54. Поряд з цим, порядок проведення попереднього засідання суду у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначений статтею 122 КУзПБ, згідно з частинами 2, 3 якої попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
55. Відповідно до частини 4 вказаної статті КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
56. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 05.10.2022 у справі №921/39/21 зазначив, що аналіз положень статей 45, 90, 120, 122 КУзПБ дає підстави для висновку про відсутність підстав у господарського суду для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у попередньому засіданні, попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника станом на дату проведення такого засідання, у тому числі й у межах визначеного частиною 1 статті 45 цього Кодексу строку.
57. Натомість у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність конкурсними кредиторами не подано до попереднього засідання заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами такого засідання повинен постановити ухвалу, якою:
1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника;
2) призначити відповідно до пункту 2 частини 4 статті 122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.
58. Згідно з пунктами 2, 4, 6, 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
59. Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
60. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що у випадку:
- наявності у боржника заборгованості (підтвердженої відповідними доказами та яка була підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи) перед конкурсним кредитором, яким в порушення вимог частини 1 статті 45 КУзПБ не подано заяву з грошовими вимогами до боржника, та
- подальшого ігнорування таким кредитором свого обов'язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після отримання ним від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов'язку, -
господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів, однак з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.
61. Водночас Верховний Суд наголосив, що в такому випадку, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи - боржника, господарський суд зобов'язаний перевірити наявність визначених частиною 7 статті 123 КУзПБ підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з власної ініціативи суду, надати таким обставинам належну юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
62. А за тим, врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
63. Згідно з пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, зокрема, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
64. У абзаці п'ятому частини 7 статті 123 КУзПБ визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.
65. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 зауважив, що розширене коло ініціаторів застосування частини 7 статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
66. Враховуючи, що основним призначенням частини 7 статті 123 КУзПБ є припинення реабілітації очевидно недобросовісного боржника та можливість її застосування з власної ініціативи суду, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою, тому з власної ініціативи, зокрема розглядаючи інформацію керуючого реструктуризацією про результати перевірки майнового стану боржника або вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
67. Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими КУзПБ пов'язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
68. Такими обставинами можуть бути, зокрема, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
69. Врахувавши наведену правову позицію щодо обов'язку господарського суду з перевірки наявності підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі, визначених частиною 7 статті 123 КУзПБ, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 05.10.2022 у справі №921/39/21 виснував, що:
1) відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами;
2) у випадку неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак підтвердження заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою (1) зобов'язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника та (2) призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі;
3) залежно від конкретних обставин суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами та, як наслідок, відсутності відповідного рішення зборів кредиторів. При цьому, обов'язком суду є перевірка наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визначених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
4) обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника (сумлінна співпраця боржника з керуючим реструктуризацією, відкрита його взаємодія з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків, зокрема повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 - 11 частини 3 статті 116 КУзПБ) тощо), у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини 1 статті 90 КУзПБ (пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ у чинній редакції) та застосування правових наслідків, встановлених частиною 4 цієї статті.
70. Отже, скаржник у касаційній скарзі помилково зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 90, 123 КУзПБ та дискреції щодо варіантів закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи за відсутності кредиторів, а також можливість застосування положень частини 7 статті 123 КУзПБ виключно за наявності кредиторів, права яких може бути порушено недобросовісною поведінкою. Однак Верховний Суд не вбачає правових підстав для закриття провадження у цій справі, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційний господарський суд під час перегляду ухвали місцевого господарського суду наведені правові позиції Верховного Суду також належним чином не врахував з огляду на таке.
71. У справі, що розглядається, Боржник скористався своїм правом на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи задля отримання можливості звільнитися від боргів за результатами відповідних реабілітаційних судових процедур. При цьому Боржник послався на неможливість виконання ним грошових зобов'язань перед низкою кредиторів.
72. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, а 08.11.2023 здійснено офіційне оприлюднення відповідного повідомлення про відкриття зазначеного провадження. Інформація про звернення певних кредиторів з грошовими вимогами до Боржника відсутня.
73. Водночас перевіривши наявні у справі докази, місцевий господарський суд дійшов висновку про недобросовісність Боржника у цій справі про неплатоспроможність, оскільки він зазначив неповну та недостовірну інформацію про свої доходи за 2021 рік у декларації про майновий стан, не вказавши у декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021 рік доходу за цивільно-правовими договорами в сумі 6125 грн та доходу від виграшу (призу) в сумі 35819 грн, зокрема, після отримання результатів її перевірки керуючим реструктуризацією.
74. З огляду на таке господарський суд першої інстанції закрив провадження у справі про неплатоспроможність з підстави, передбаченої частиною 7 статті 123 КУзПБ, без призначення дати підсумкового судового засідання для розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 4 статті 122 КУзПБ.
75. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведене процесуальне порушення, допущене місцевим господарським судом при розгляді справи, не призвело до неправильного вирішення справи, та визнав обґрунтованим закриття провадження у справі з наведеної підстави.
76. Однак господарський суд апеляційної інстанції всупереч вимогам частини 3 статті 282 Господарського процесуального кодексу України не навів у мотивувальній частині своєї постанови мотивів прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником у апеляційній скарзі.
77. Так, апеляційний господарський суд не надав належної правової оцінки доводам скаржника про те, що господарський суд першої інстанції проявив надмірний формалізм та не оцінив дії Боржника через призму аналізу можливих наслідків стосовно інших учасників провадження (кредиторів), тоді як допущені у декларації Боржника за 2021 рік помилки, хоча і підлягають виправленню ним, але є несуттєвими та не спрямовані на навмисне приховування доходів.
78. Також господарський суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи скаржника про те, що Боржник станом на день закриття провадження у справі був військовослужбовцем Збройних Сил України та перебував на лінії фронту в районі Куп'янська Харківської області, у зв'язку з чим має обмежену можливість доступу до мережі "Інтернет" і мобільного зв'язку, проте, попри такі труднощі, вчасно вчинив дії з виправлення своїх декларацій і надіслання їх в електронному вигляді на адресу суду.
79. Господарський суд не перевірив наведені аргументи скаржника на підставі дослідження наявних у справі доказів, а отже, не надав належної правової оцінки обставинам, які стали підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, з точки зору того, чи є вони проявом дійсної недобросовісності Боржника, намагання його приховати свої доходи тощо або зумовлені певними об'єктивними труднощами у реалізації необхідних дій Боржником з урахуванням того, що провадження закрито до призначення та проведення судового засідання для розгляду такого питання відповідно до порядку, передбаченого пунктом 2 частини 4 статті 122 КУзПБ.
80. Натомість апеляційний господарський суд зауважив, що Боржник у своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначив заборгованість перед кредиторами у розмірі 2197819,00 грн, тоді як у розділі "Загальна сума заборгованості" навів заборгованість перед кредиторами в сумі 347262,03 грн. Однак суд не навів мотивів, з яких він вважає, що вказана помилка щодо суми заборгованості перед кредиторами має саме умисний і недобросовісний характер, вчинена на шкоду кредиторам тощо.
81. Верховний Суд також вважає передчасним висновок господарського суду попередньої інстанції про те, що зазначення Боржником у вказаній заяві про неперебування його ніколи в шлюбі свідчить саме про недобросовісність Боржника по відношенню до кредиторів попри те, що він водночас надав до матеріалів справи докази розірвання шлюбу (зокрема копію відповідного свідоцтва від 25.12.2000).
82. У контексті питання добросовісності Боржника необґрунтованим є посилання апеляційного господарського суду на нез'явлення Боржника в судові засідання. Зокрема, твердження суду про те, що особиста явка боржника у підготовчому засіданні є обов'язковою, не ґрунтується на певних нормах господарського процесуального законодавства та / або законодавства про банкрутство (неплатоспроможність) з урахуванням конкретних обставин цієї справи.
83. Господарський процесуальний кодекс України передбачає участь сторін та інших осіб у судовому процесі як особисто (самопредставництво), так і через представника, яким може бути адвокат, повноваження якого підтверджуються, зокрема, довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (статті 56, 58, 60 зазначеного Кодексу).
84. За змістом статті 1312 Конституції України та статей 1, 4, 19, 34 Закону України "Про адвокатуру", адвокатура в Україні діє для надання професійної правничої допомоги, зокрема, представництва, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві тощо. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
85. З огляду на таке Верховний Суд не погоджується з висновком господарського суду попередньої інстанції про недостатність участі у попередньому засіданні представника (адвоката), наділеного відповідними правами щодо представництва Боржника, у зв'язку з тим, що провадження у справі про неплатоспроможність відкривається (у разі наявності підстав) не щодо представника, а щодо самої фізичної особи. Такий висновок суперечить змісту інституту представництва в господарському процесі та адвокатської діяльності як професійної діяльності, що таке представництво забезпечує.
86. Водночас апеляційний господарський суд не обґрунтував посиланням на конкретні обставини цієї справи свій висновок про необхідність з'ясування особи Боржника та його наміру на застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності задля уникнення зловживання іншими особами (зокрема колекторними організаціями) щодо обмеження правосуб'єктності боржника. Так, у оскаржуваній постанові не наведено конкретних обставин, що викликають сумнів у поданні Заяви саме від імені Боржника, добросовісності здійснення адвокатом своїх повноважень із представництва Боржника для реалізації ним своїх прав і обов'язків у справі про неплатоспроможність та / або вказують на наявність ознак зловживання з боку певних осіб шляхом неправомірного вчинення дій від імені Боржника тощо.
87. При цьому Верховний Суд з наявних у справі ухвал не вбачає, що господарський суд першої інстанції визнавав обов'язковою особисту явку Боржника до судового засідання (зокрема через наявність відповідних сумнівів щодо його особи чи дійсного наміру тощо), а Боржник без поважних причин не з'явився за викликом суду.
88. Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає передчасним висновок апеляційного господарського суду про обґрунтованість закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника саме на підставі частини 7 статті 123 КУзПБ, тобто припинення реабілітації Боржника як очевидно недобросовісного.
89. Крім того, господарський суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не надав правової оцінки доводам скаржника про те, що провадження у справі про неплатоспроможність Боржника слід закрити на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ з огляду на незаявлення кредиторами вимог до нього.
90. Слід зауважити, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі зазначеної норми КУзПБ можна визнати обґрунтованим лише в разі виконання місцевим господарським судом у відповідній справі усієї послідовності дій, які згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.10.2022 у справі №921/39/21, мають бути вчинені в разі, якщо конкурсні кредитори в установлений строк не заявили свої вимоги до боржника, однак заборгованість перед ними підтверджена відповідними доказами та стала підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
91. Однак апеляційний господарський суд не дослідив обставини щодо забезпечення обізнаності кредиторів, зазначених у конкретизованому списку кредиторів і боржників згідно з пунктом 3 частини 2 статті 116 КУзПБ, про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника шляхом належного виконання вимог частини 3 статті 117, частини 6 статті 119 КУзПБ, повідомлення їх про дату проведення підготовчого засідання та правові наслідки неподання ними заяв із грошовими вимогами до боржника тощо. Без дослідження наведених обставин немає достатніх правових підстав для прийняття до уваги чи відхилення доводів Скаржника щодо помилкового незастосування місцевим господарським судом положень пункту 7 частини 1 статті 90 КУзПБ.
92. Отже, висновки апеляційного господарського суду не ґрунтуються на належному виконанні вимог статей 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доводів учасників справи, наявних у справі та додатково поданих доказів, всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, через неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Такі порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
93. Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до положень статей 300, 310 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
94. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
95. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розподіл судових витрат
96. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №920/1128/23 скасувати. Справу №920/1128/23 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді В. Білоус
В. Пєсков