Справа № 185/5284/23
Провадження № 2/185/145/24
01 липня 2024 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Вакули В.С., за участю представника позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/5284/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
18 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив стягнути солідарно з відповідачів відшкодування матеріальної шкоди в сумі 90904,70 грн, стягнути з відповідачів відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн, стягнути солідарно з відповідачів відшкодування витрат, пов'язаних з оцінкою шкоди, в розмірі 4000 грн, відшкодування витрат, пов'язаних з юридичними послугами, в розмірі 10000 грн, судовий збір в сумі 1909,05 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
01 лютого 2022 року за участю автомобіля марки «ГАЗ 2705-14», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «BMW 523І», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача, водія ОСОБА_2 , відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП), внаслідок якої зазначені автотранспортні засоби були пошкоджені.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено штраф.
Цивільна відповідальність власника автомобіля марки «ГАЗ 2705-14», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВАН КЛІК»». Позивачу страховою компанією було відшкодовано 41723,05 грн.
Згідно з висновком від 01 лютого 2022 року № 329/08-22, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого автомобіля «BMW 523І», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, становить 132627,75 грн.
Таким чином, власнику пошкодженого автомобіля не було відшкодовано збитки в повному обсязі.
В результаті ДТП позивачу була завдана моральна шкода, залишився без засобу пересування, перебував в стресовому стані, отримав тілесні ушкодження, вимушений був лікуватись, відчував біль.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду позов залишено без руху.
Ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду замінено одного з відповідачів, ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік", у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ван Клік" про стягнення матеріальної та моральної шкоди на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Прем'єр Альянс".
Ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою суду залишено без розгляду позовні вимоги, заявлені до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Прем'єр Альянс", за клопотанням представника позивача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та проти заочного розгляду справи не заперечував. Додатково вказав, що автомобіль позивача на даний час відремонтований, позивач був змушений самостійно його ремонтувати, оскільки не отримав відшкодування від відповідачів, розмір шкоди відповідачами не спростований. Моральні страждання позивача були пов'язані з тим, що позивач був позбавлений засобу пересування, проживає в сільській місцевості, має трьох неповнолітніх дітей, відчував потребу в автомобілі, при ДТП отримав тілесні ушкодження.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причину неявки суду не повідомили.
Суд, враховуючи думку позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
01.02.2022 року о 12:20 годині на автошляху М-30 Стрий - Ізварине, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «ГАЗ 2705-14», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу марки «BMW 523І», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися водій ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби зіткнулися. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а гр. ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження легкого ступеню.
Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження вказаному транспортному засобу.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вказаній ДТП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки «BMW 523І», державний номерний знак НОМЕР_2 , є позивач, ОСОБА_2 .
Згідно полісу № 203800989, строк дії з 29.04.2021 року до 28.04.2022 року, страхова відповідальність власника транспортного засобу марки «ГАЗ 2705-14», державний номерний знак НОМЕР_1 , страхувальник - ОСОБА_4 , застрахована ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік", сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, 130 000 грн, розмір франшизи - 2500 грн.
08 серпня 2022 року позивач, ОСОБА_2 , звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік" із повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку.
24 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік" про страхове відшкодування.
Згідно з звітом №224/09-22 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу, складеного 22 вересня 2022 року, ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу BMW 523 і, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 88406,38 грн.
Відповідно до страхового акту № 0039366.02.22/1, затвердженого 05 жовтня 2022 року, розмір страхового відшкодування за згодою сторін становить 41721,37 грн.
Згідно платіжної інструкції № ЗНО0086406 від 25 жовтня 2022 року ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік" було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 41721,37 грн.
Відповідно до висновку №329/08-22 щодо визначення вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу, складеного 28 серпня 2022 року, вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей автомобіля марки «BMW 523І», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент проведення дослідження становить 331777,47 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «BMW 523І», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 132627,75 грн з урахуванням ПДВ, ринкова вартість автомобіля на дату ДТП 01 лютого 2022 року становить 132627,75 грн.
Норми права, які застосував суд, та висновки суду за результатами розгляду справи.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17 зазначено, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страхової компанії) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, відшкодування шкоди винуватцем ДТП, відповідальність якого застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
При цьому відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
У страховика виникає обов'язок з відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Вищенаведеною статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено відшкодування страховиком шкоди у розмірі вартості транспортного засобу до ДТП в разі його фізичного знищення.
У даній справі вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля перевищує його ринкову вартість, яка визначена станом на дату ДТП.
Однак, позивачем не надано суду висновку експерта, яким була б визначена вартість пошкодженого автомобіля до та після ДТП, висновком №329/08-22 визначена ринкова вартість автомобіля на дату ДТП 01 лютого 2022 року. Клопотань про проведення експертизи в ході розгляду справи заявлено не було.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження вартості транспортного засобу до та після ДТП, що виключає можливість розрахунку суми відшкодування, яка дорівнює різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Крім того, вимог до страховика позивачем не заявлено.
Відповідно до п.12.1 ст.12, п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Відповідач, ОСОБА_3 , який на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом та є винуватцем ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачу 2 500 грн франшизи, як частину завданої, але не відшкодованої позивачу шкоди на підставі статей 1166, 1187 ЦК України.
Отже, позовні вимоги про виплату матеріального збитку внаслідок ДТП підлягають задоволенню в частині стягнення зі ОСОБА_3 суми франшизи, в іншій частині позовні вимоги про виплату матеріального збитку внаслідок ДТП та витрат, пов'язаних з оцінкою шкоди, задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення моральної шкоди.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).
Відповідальність за заподіяну позивачу моральну шкоду, яка полягає в його моральних стражданнях та інших немайнових втратах через спричинене з вини відповідача ДТП, має бути співмірно компенсована останнім.
При визначенні суми відшкодування моральної шкоди, суд враховує те, що позивач був змушений відремонтувати автомобіль, тимчасово був позбавлений можливості користуватись своїм автомобілем, що викликало суттєві незручності у пересуванні, через що позивач почав нервувати, також суд враховує термін вказаних незручностей та тяжкість ДТП, відсутність в матеріалах справи доказів звернення позивача до лікаря з приводу стресу, тілесних ушкоджень внаслідок ДТП.
Заявлений позивачем до відшкодування розмір моральної шкоди 100 000 грн суд вважає надмірним та, з урахуванням того, що на цей час не існує якогось сталого алгоритму визначення розміру моральної шкоди, але виходячи з характеру правопорушення і його наслідків для ОСОБА_2 , тривалість його страждань і переживань, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності суд приходить до висновку, що з відповідача, ОСОБА_3 , на користь позивача слід стягнути 5000 грн у якості відшкодування моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Розподіл судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Позивачем додано до справи квитанцію до прибуткового касового ордеру №08/01/2023, у якій не вказано суму грошових коштів, яку прийнято від ОСОБА_2 в рахунок оплати витрат на професійну правничу допомогу, на що судом було звернуто увагу представника позивача в судовому засіданні 13.03.2024 року.
Також не надано суду підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом при наданні професійної правничої допомоги.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу стягненню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273,280-284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданого майнового збитку в результаті дорожньо-транспортної пригоди 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 75 (сімдесят п'ять) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення в повному обсязі складено 09 липня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя А. О. Врона