Єдиний унікальний номер справи 185/3239/24
1-кп/185/735/24
09 липня 2024 року. м.Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
під час судового засідання в режимі відеоконференції кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246, ч.3 ст.246, ч. 1 ст.263 КК України; ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246, ч.3 ст.246 КК України; ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246, ч. 2 ст.246 КК України; ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023040000000764 від 02.08.2023 року,
за участі:
прокурора - ОСОБА_7 ,
представника Придніпровської залізниці - ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників, адвокатів : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246, ч.3 ст.246, ч. 1 ст.263 КК України; ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246, ч.3 ст.246 КК України; ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246, ч. 2 ст.246 КК України; ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України.
Прокурор звернувся з клопотання в якому просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб , так як на даний час є ризики предбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених в данному кримінальному провадженні, може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_11 просили суд запобіжний захід замінити з тримання під вартою ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт.
Інші учасники покладалися на розсуд суду.
Суд, розглянувши клопотання прокурора, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування,вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Так, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 25.07.2024 року.
Приймаючи рішення із зазначеного питання суд враховує наступне.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою. Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема, справа «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справа «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме те, що тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумція на користь звільнення.
Так у справі «Бойченко проти Молдови» Європейський суд з прав людини зазначив, що одне тільки посилання на відповідну норму закону без вказання підстав з яких можна вважати обґрунтованим твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Суд приймаючи рішення враховує, що ризик впливання на свідків, інших обвинувачених нічим не підтверджується. Заяв про тиск, погрози або умовляння дати інші показання, з боку обвинуваченого чи його родичів на адресу свідків, обвинувачених не надходило, Обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_12 2016 року народження, та матір похилого віку, яка у зв'язку з хворобою потребує постійного догляду. Тобто судом встановлена наявність певних соціальних зв'язків обвинуваченого.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав у повному обсязі.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченим залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Приймаючи до уваги вище викладене, суд вважає за доцільне змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки прийняття такого рішення буде відповідати вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтуватися на матеріалах кримінального провадження. Даний запобіжний захід у повній мірі забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження, та унеможливить ризики, зазначені прокурором у клопотанні про продовження дії запобіжного заходу.
За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 181 КПК України, суд
В задоволенні клопотання прокурора Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_11 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк до 60 днів, а саме до 05 вересня 2024 року з покладанням наступних обов'язків:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із АДРЕСА_1 без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого мешкання.
Звільнити ОСОБА_5 з- під варти в залі суду.
Ухвалу суду передати на виконання до РВП Павлоградського ГУНП в Дніпропетровській області, та прокурору Павлоградської окружної прокуратури для здійснення контролю.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1 .