08 липня 2024 року
м. Київ
справа №816/3418/15
адміністративне провадження №К/990/24573/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про скасування рішення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Полтавської області, Генеральної прокуратури України, у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Полтавської області від 09 липня 2015 року № 337к про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області;
- стягнути з Прокуратури Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10 липня 2015 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
26 травня 2020 року протокольною ухвалою судом першої інстанції змінено назву відповідача з Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У квітні 2023 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, у якій просив:
- визнати протиправним наказ прокурора Полтавської області від 09 липня 2015 року № 337к про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області;
- стягнути з Полтавської обласної прокуратури на його користь різницю недоплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення в розмірі 454730,06 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".
11 квітня 2023 року заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду, а також змінено найменування відповідача-2 з прокуратури Полтавської області на Полтавська обласна прокуратура.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 липня 2015 року по 16 червня 2020 року в розмірі 451825,44 грн, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства;
- зобов'язано Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади»;
- у задоволенні інших позовних вимов відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 06 лютого 2024 року, від 11 березня 2024 року, від 12 квітня 2024 року та 14 травня 2024 року, 14 червня 2024 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15 повернуто особі, яка їх подала.
26 червня 2024 року до Суду вчергове надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови Другого апеляційного адміністративного суду встановлено, що її прийнято у відкритому судовому засіданні 19 грудня 2023 року та повний текст виготовлено 27 грудня 2023 року.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 26 січня 2024 року.
Касаційну скаргу направлено до Суду засобами поштового зв'язку 24 червня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що вперше касаційну скаргу подано до суду 15 січня 2024 року, тобто в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України. Проте вказана касаційна скарга та повторно подані були повернуті Верховним Судом скаржнику. З огляду на те, що первинну скаргу було подано у межах встановленого законодавством строку, а наступні касаційні скарги направлялись до суду без зайвих зволікань, скаржник просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Водночас як встановлено Судом представник відповідача вже п'ять разів звертався з касаційною скаргою у цій справі, проте через відсутність належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження Верховним Судом було повернуто відповідні касаційні скарги.
Разом з цим, Суд зауважує, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення).
Отож, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про його поновлення з наведених підстав не можна вважати обґрунтованим, оскільки неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску такого строку, адже є такою, що залежить виключно від волі особи, яка подає касаційну скаргу, а тому не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
За таких обставин зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
З урахуванням наведеного Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
Керуючись статтями 44, 169, 248, 332 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15.
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко