08 липня 2024 року
м. Київ
справа № 380/3623/20
адміністративне провадження № К/9901/10497/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 (головуючий суддя: Кузан Р.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 (головуючий суддя: Шевчук С.М., судді: Кухтей Р.В., Шинкар Т.І.) у справі № 380/3623/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаторгсвіт» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаторгсвіт» (далі - ТОВ «Мегаторгсвіт» або позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК у м. Львові або відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:
визнати протиправними дії відповідача щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ1431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові»;
визнати протиправним і скасувати наказ Інспекції ДАБК у м. Львові від 16.03.2020 №14/20 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ1431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові».
зобов'язати відповідача відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ1431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м.Львові».
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 16.11.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021, позов задовольнив частково:
визнав протиправним і скасував наказ Інспекції ДАБК у м. Львові від 16.03.2020 №14/20 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ1431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові»;
зобов'язав Інспекцію ДАБК у м. Львові відновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ1431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові».
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Інспекція ДАБК у м. Львові на підставі наказу від 16.03.2020 №14/20 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 №ЛВ 143143230779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на просп. В.Чорновола, 57 у м. Львові» безпідставно скасувала вказану декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки відповідачем не дотримано вимог законодавства щодо процедури та підстав скасування такої декларації. Зокрема, позивач зазначає, що встановити недостовірність даних у декларації можна лише за наявності її копії та за результатами проведення відповідної перевірки. Проте, копія такої декларації у відповідача відсутня, а перевірок ні у встановлений законом тримісячний строк, ні загалом не проводилось.
Також із покликанням на абзац 10 пункту 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, позивач наголосив, що орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.
Водночас з листа відповідача № 0006-вих-23552 від 19.03.2020 вбачається, що Інспекція ДАБК у м. Львові скасувала реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ 143143230779 на підставі пункту 6 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про демонтаж самочинно спорудженого об'єкта (споруди) на проспект В. Чорновола, 57» та службової записки начальника відділу інспекційної роботи ОСОБА_1 .
Окремо позивач звернув увагу на те, що на будівлю під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19.11.2014 № ЛВ 11431432330779 оформлено право власності.
Своєю чергою, за твердженнями позивача, наявність зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомого майна позбавляє орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати щодо такого об'єкт заходи контролю.
З огляду на наведені вище обставини, позивач просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав. Зазначив, що на момент винесення оскаржуваного наказу від 16.03.2020 Інспекцією було встановлено наявність недостовірних даних в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19.11.2014 №ЛВ 114314323307793, а саме: на просп. В. Чорновола, 57 фізично був відсутній об'єкт нерухомого майна площею 122,8 кв.м., а право власності на земельну ділянку належить Львівській міській раді.
Також на переконання відповідача, законодавець не зобов'язує орган державного архітектурно - будівельного контролю проводити окрему перевірку для встановлення недостовірності даних у декларації для її скасування.
Водночас Інспекцією були неодноразово проведені заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкта будівництва у м. Львові на проспекті В. Чорновола, 57. Відповідач зауважив, що спільним для всіх цих перевірок є постійне невиконання суб'єктом містобудування вимог приписів, виданих Інспекцією, а також здійснення будівництва капітальної споруди на земельній ділянці, що перебуває в комунальній власності Львівської міської ради, без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, без проектної документації та дозвільного документа на право проведення будівельних робіт.
Відповідач також зазначив, що однією з підстав для прийняття оскаржуваного наказу слугував пункт 6 Рішення Львівської міської ради від 10.03.2020 № 207 «Про демонтаж самочинно спорудженого об'єкта (споруди) на просп. В. Чорновола, 57», яким було рекомендовано Інспекції скасувати декларацію № ЛВ1431432330779 про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові».
За таких обставин, оскільки оскаржуваний наказ є законними, відсутні підстави для відновлення реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ1431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові».
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що 19.11.2014 Департаментом ДАБІ у Львівській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 11431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові», подану ТОВ «Мегаторгсвіт».
Суди констатували, що зазначена обставина визнається сторонами у справі.
На підставі вказаної декларації за позивачем на будівлю магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57, площею 122,8 кв.м., зареєстровано право власності, що підтверджується інформацією, зазначеною у свідоцтві про право власності, виданим реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції від 23.02.2015 індексний номер 34000967 та витязі з реєстру речових прав від 23.03.2015, індексний номер 34001138.
Водночас 16.03.2020 Інспекцією ДАБК у м. Львові видано наказ № 14/20 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 №ЛВ 143143230779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові» (замовник будівництва: ТзОВ «Мегаторгсвіт», ТзОВ «Західуніверсал плюс», ОСОБА_2 )».
19.03.2020 Інспекція ДАБК у м. Львові листом № 0006-вих-23552 повідомила ТОВ «Мегаторгсвіт», що відповідно до вимог частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу 9 пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23.05.2011 № 553, пункту 6 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про демонтаж самочинно спорудженого об'єкта (споруди) на проспекті В. Чорновола, 57» та службової записки начальника відділу інспекційної роботи ОСОБА_1 , скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ 143143230779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на просп. В.Чорновола, 57 у м. Львові» (замовник будівництва: ТОВ «Мегаторгсвіт»).
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем наказом № 14/20 від 16.03.2020, позивач звернувся з позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що для встановлення факту недостовірності даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19.11.2014 №ЛВ 11431432330779 відповідач повинен був провести планову або позапланову перевірку щодо об'єкта будівництва на проспекті Чорновола, 57, предметом якої повинна бути саме перевірка відомостей, зазначених у вказаній декларації на їх достовірність.
Проте, судами встановлено, що перевірки з питань достовірності даних декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 №ЛВ 143143230779 відповідачем проведено не було.
На переконання судів попередніх інстанцій, відсутність перевірки за наявності суперечностей є порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
З урахуванням наведеного, суди констатували, що для встановлення факту очевидної недостовірності зазначених у декларації даних Інспекція ДАБК у м. Львові безумовно повинна була б мати хоча б копію вказаної декларації. Наявність такої копії необхідна щонайменше для того, щоб ознайомитися з відомостями, які вказані в декларації, і вже після цього здійснити перевірку цих відомостей на достовірність. Та лише за результатами вчинення наведених дій може йти мова про очевидність факту недостовірності зазначених у декларації даних, і подальше її скасування.
Проте відповідач підтвердив відсутність у нього як оригіналу так і копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 11431432330779 від 19.11.2014. На вимогу суду така декларація також не була надана.
На вимогу суду, відповідачем також не було надано жодних доказів, з яких би вбачалось хто є замовником будівництва зазначеного об'єкта.
З урахуванням наведеного суди критично оцінили посилання відповідача, в якості підстави для прийняття спірного наказу, на пункт 6 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про демонтаж самочинно спорудженого об'єкта (споруди) на проспекті В. Чорновола, 57» та службову записку.
Також суди визнали такими, що не мають значення для вирішення цієї справи обставини, встановлені за наслідками проведеного заходу контролю, оформленого актом від 30.01.2020 № 34-пп, щодо перевірки виконання ОСОБА_2 приписів про зупинення підготовчих робіт та будівельних робіт від 06.12.2019 та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.11.2019. Суди констатували, що акті не міститься жодної згадки про декларацію позивача і про недостовірність зазначених у ній даних.
Окремо суди також звернули увагу на те, що скасування реєстрації декларації відбулось після реєстрації за ТОВ «Мегаторгсвіт» права власності на об'єкт будівництва (23.02.2015).
VI. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Також скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16.
Скаржник наполягає, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Разом з цим, жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту і його обов'язку проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у деклараціях даних є очевидною.
Відповідач наголосив, що замовниками будівництва згідно із інформацією, зазначеною в декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ 143143230779 на об'єкт: «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на просп. В.Чорновола, 57 у м. Львові», крім позивача, також значиться ТОВ «Західуніверсал плюс» та ОСОБА_2 . Своєю чергою, ОСОБА_2 є директором ТОВ «Західунівесал плюс».
Скаржник наголосив, що на об'єкті будівництва, що знаходиться за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, 57 , неодноразово проводилися перевірки.
Так, у період з 21.01.2020 по 30.01.2020 Інспекцією вчергове було здійснено перевірку об'єкта будівництва, що знаходиться за спірною адресою. Результати перевірки зафіксовані у акті від 30.01.2020 № 34-пп, а також у службовій записці. Під час проведення перевірки встановлено, що фізичною особою ОСОБА_2 виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, проспекті В. Чорновола, 57 » з будівництва капітальної споруди, виданого Інспекцією 06.12.2019.
Проте документа, що посвідчує право власності чи користування цією земельною ділянкою, проектну документацію та дозвільного документа на право проведення будівельних робіт з будівництва капітальної споруди за адресою: м. Львів, проспекті В. Чорновола, 57 , фізичною особою ОСОБА_2 , при проведенні цієї позапланової перевірки, не надано.
Водночас земельна ділянка, на якій проводиться будівництво капітальної споруди, знаходиться в комунальній власності Львівської міської ради. В Єдиному реєстрі ДАБІ України документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація про реєстрацію дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: м. Львів, проспекті В. Чорновола, 57 ,
За результатами проведеної перевірки відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також постановою № 13-а ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, у зв'язку із чим накладено штраф.
Своєю чергою, відсутність документа, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, проектної документації, а також дозвільного документа на право проведення будівельних робіт з будівництва капітальної споруди за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, 57 , за позицією відповідача, очевидно свідчить про те, що у декларації від 19.11.2014 № ЛВ1431432330779 зазначено недостовірні дані.
За таких обставин, скаржник наполягає на законності наказу від 16.03.2020 №14/20 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 19.11.2014 № ЛВ1431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові».
Щодо відсутності оригіналу чи копії декларації про готовність до експлуатації скаржник пояснив, що на момент проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 та прийняття оскаржуваного наказу в Інспекції був доступ до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Проте, з огляду на запровадження з 06.07.2020 Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, посадові особи державного архітектурно-будівельного контролю були позбавлені доступу до Єдиного реєстру, зокрема і щодо спірної вище декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
Разом з тим, на переконання скаржника, ненадання на вимогу суду декларації від 19.11.2014 № ЛВ1431432330779 не спростовує очевидність зазначення в ній позивачем недостовірних даних.
Позивач скористався правом на подачу відзиву на касаційну скаргу. Вважає помилковими твердження Інспекції про те, що замовником будівництва згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 11431432330779 від 19.11.2014 були ТОВ «Мегаторсвіт», ТОВ «Західуніверсал плюс» та ОСОБА_2 , оскільки єдиним замовником будівництва за спірною декларацією було ТОВ «Мегаторсвіт». Своєю чергою, ОСОБА_2 , як орендар, була лише замовником робіт по реконструкції будівлі, які проводились в 2019 - 2020 роках.
Також позивач стверджує, що не свідчить про очевидність зазначення ТОВ «Мегаторсвіт» недостовірних даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 11431432330779 від 19.11.2014 порушення, виявлені відповідачем у ході проведених заходів контролю щодо будівельних робіт, які проводилися орендарем ( ОСОБА_3 ) в 2019 - 2020 роках. У акті перевірки відсутні будь-які посилання на декларацію № ЛВ 11431432330779 від 19.11.2014. Тож результати перевірки дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зафіксовані у акті перевірки від 30.01.2020, не можуть бути підставою для скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 11431432330779 від 19.11.2014.
Натомість неможливо перевірити достовірність даних, наведених позивачем у декларації № ЛВ 11431432330779 від 19.11.2014, за відсутності у відповідача цієї декларації та власне проведення окремої перевірки.
Позивач також наголосив, що рішення виконкому Львівської міської ради «Про демонтаж самочинно спорудженого об'єкта (споруди) на просп. В.Чорновола, 57», на яке міститься посилання в оскаржуваному наказі, як на підставу для його прийняття, скасовано в судовому порядку (справа № 1.380.2019.006976).
VІI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).
Стаття 39 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації), визначала, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до статті 39 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 13.04.2011 № 461 затвердив Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок № 461), який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти).
Згідно із пунктом 2 цього Порядку (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації; тут та надалі), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).
Відповідно до пунктів 11, 12 Порядку № 461 датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Пунктами 17-21 Порядку № 461 визначено, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.
Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.
Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1, у разі, коли будівельні роботи виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання, - за формою згідно з додатком 7.
У разі подання декларації до дозвільного центру він передає її Інспекції не пізніше наступного робочого дня.
Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.
Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
Судами попередніх інстанцій установлено, та визнається сторонами у справі, що 19.11.2014 Департаментом ДАБІ у Львівській області була зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 11431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові», подана ТОВ «Мегаторгсвіт».
Водночас із посиланням на очевидність наведення позивачем у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19.11.2014 № ЛВ 11431432330779 недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, Інспекція прийняла оскаржуваний наказ.
Законом № 1817-VІІІ, який набрав чинності 10.06.2017, внесені зміни до Закону №3038-VI, у тому числі, до статті 39-1 цього Закону, яким визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Відповідно до приписів пункту 22 Порядку № 461 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації декларації вносить до реєстру відповідний запис.
Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.
Отже, відповідно до наведених вище норм, підставою для скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації є виявлення органом ДАБІ факту наведення у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема: а) якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; б) якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; в) якщо він збудований або будується без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта; г) у разі скасування містобудівних умов та обмежень.
У справі, що розглядається, суди встановили, що фактичною підставою для скасування декларації визначено пункт 6 рішення виконкому Львівської міської ради «Про демонтаж самочинно спорудженого об'єкта (споруди) на проспекті В. Чорновола, 57» та службову записку начальника відділу інспекційної роботи ОСОБА_1 , складену за результатами проведеної позапланової перевірки у період з 21.01.2020 по 30.01.2020 щодо об'єкта будівництва на проспекті Чорновола, 57.
Зі змісту службової записки судами попередніх інстанцій установлено, що така складена за результатами проведення Інспекцією позапланової перевірки об'єкта будівництва «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 57», а саме: перевірки виконання ОСОБА_2 припису про зупинення підготовчих робіт та будівельних робіт від 06.12.2019 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.11.2019.
Водночас, у службовій записці не вказано коли саме проводилась перевірка та не здійснено посилання на жодні документи, складені за наслідками такої.
Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи долучений акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №34-пп від 30.01.2020.
З цього акту вбачається, що перевірка проводилась у період з 21.01.2020 по 30.01.2020 на предмет виконання припису про усунення порушень вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.11.2019 та припису про зупинення виконання підготовчих робіт та будівельних робіт від 06.12.2019, які виконувались за адресою: м. Львів, проспекті Чорновола, 57 у 2019 році.
Отже суди встановили, що проведений захід контролю не був спрямований на перевірку достовірності відомостей, зазначених у декларації № ЛВ 11431432330779 від 19.11.2014.
Також в акті від 30.01.2020 не міститься інформації про декларацію позивача та достовірність зазначених в ній даних.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій констатували, що відповідач був обізнаний, що власником обумовленого об'єкта нерухомого майна є позивач, проте перевірки стосовно такого об'єкта контролю у період 2020 року були здійснені органом контролю за участю фізичної особи ОСОБА_2 , яку відповідач вважає замовником будівництва та якій відповідно внесені приписи щодо усунення порушень.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до приписів статей 73, 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, при прийнятті оскаржуваного наказу про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, відомостей відображених замовником у вказаній декларації відповідач не досліджував, позаяк не володів ні оригіналом, ні копією такої декларації.
На вимогу суду щодо її подання, відповідач такої декларації або належним чином засвідченої копії не надав, покликаючись на те, що декларація була подана до Департаменту ДАБІ у Львівській області, та Інспекції ДАБК у м. Львові не передавалась.
Згідно із пунктом 1.5 Положення про інспекцію державно архітектурно - будівельного контролю у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому № 1027 від 11.11.2016, відповідач є правонаступником прав та обов'язків Держарбудінспекції щодо здійснення повноважень, передбачених Законом України № 3038-VI, як наслідок така деклараціє є об'єктом зберігання відповідного територіального органу Держарбудінспекції у м. Львові та відповідача, як її правонаступника.
Проте, відповідач не звертався до суду із клопотанням про витребування цієї декларації у органу, де така знаходиться на зберіганні.
Також на вимогу суду відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що фізична особа ОСОБА_2 є замовником будівництва названого об'єкта контролю або особою уповноваженою позивачем, як власником такого об'єкта.
У контексті обставин цієї справи, суди також наголосили, що для встановлення факту очевидної недостовірності зазначеної у декларації інформації, Інспекція ДАБК у м. Львові безумовно повинна була мати декларацію або її копію.
Наявність такої декларації, або її копії, обумовлена необхідністю ознайомитися з відомостями, які вказані в декларації, та лише за наявності такої інформації здійснювати перевірку цих відомостей на достовірність.
Лише за результатами порівняння інформації, зазначеної в декларації, та інформації отриманої під час перевірки можливі висновки щодо достовірності зазначених у декларації даних, і подальше її скасування.
Отже, за наведених вище обставин, враховуючи інформацію, яка була використана відповідачем для прийняття оскаржуваного наказу, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідача не було підстав для висновку про очевидну недостовірність вказаних у декларації № ЛВ 11431432330779 від 19.11.2014 даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
За таких обставин та їх правового регулювання, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що обставини недостовірності даних, наведених у декларації № ЛВ 11431432330779 від 19.11.2014, можуть бути встановлені лише за наслідками проведеної перевірки, в ході якої також необхідно отримати та дослідити оригінал/копію такої декларації.
Водночас, зазначене спростовує доводи скаржника про необхідність застосування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16 про те, що закон не зобов'язує контролюючий орган проводити перевірку, якщо недостовірність даних у документах декларативного характеру є очевидною, оскільки у цій справі недостовірність даних у поданій позивачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації не є очевидною.
Відповідно до приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Проте касаційна скарга відповідача не містить жодних спростувань по висновкам судів попередніх інстанцій.
Отже, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, та відсутність спростувань цих обставин відповідачем, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що у спірному випадку Інспекцією ДАБК у м. Львові протиправно скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 19.11.2014 № ЛВ 11431432330779 на об'єкт «Реконструкція нежитлової будівлі магазину під літерою «Д-1» на проспекті В. Чорновола, 57 у м. Львові».
Фактично скаржник у касаційній скарзі зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №380/3623/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
В. М. Кравчук
С. Г. Стеценко