26 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 813/5456/14 пров. № А/857/11468/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року з питань відстрочення виконання рішення суду (суддя - Сидор Н.Т., час ухвалення - 13:47 год., місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 26.04.2024),
в адміністративній справі №813/5456/14 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства "Угерський спиртовий завод",
про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків для погашення податкового боргу,
встановив:
У серпні 2014 року позивач Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник Головне управління ДПС у Львівській області) звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача ДП "Угерський спиртовий завод", в якому просив винести рішення про стягнення коштів з банківських рахунків з відповідача податкового боргу в сумі 217535290,00 грн..
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з банківських рахунків Державного підприємства “Угерський спиртовий завод”, відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника податку на користь Державного бюджету України кошти для погашення податкової заборгованості в сумі 217535290,00 грн..
Відповідач ДП “Угерський спиртовий завод” звернувся в суд із заявою від 15.04.2024 про відстрочення виконання постанови суду від 19.09.2014 року по справі №813/5456/14 строком на один рік з 26.04.2024.
ГУ ДПС у Львівській області подав суду відзив на заяву про відстрочення виконання судового рішення від 19.09.2014 по справі №813/5456/14, в якому заперечив проти її задоволення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі №813/5456/14 заяву ДП “Угерський спиртовий завод” про відстрочення виконання постанови суду від 19.09.2014 року по справі №813/5456/14 задоволено повністю. Відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 у справі №813/5456/14 за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів для погашення податкового боргу строком на один рік з 27.04.2024.
З цією ухвалою суду першої інстанції від 25.04.2024 не погодилося ГУ ДПС у Львівській області та оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду прийнята з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі та неправильним застосуванням норм права (як матеріального так і процесуального), є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що платник податків у період із 2014 по 2024 рік неодноразово звертався до суду із заявою про відстрочення виконання постанови суду від 19.09.2014 у справі №813/5456/14. Як свідчать фактичні обставини справи, заявник не виконав свого обов'язку щодо погашення податкового боргу станом і на сьогоднішній день. З огляду на це ГУ ДПС у Львівській області вважає, що ДП «Угерський спиртовий завод» ухиляється від виконання рішення суду та уникає його виконання, не шукає жодних способів для погашення заборгованості, що в свою чергу несе втрати до бюджету. На переконання апелянта, ДП «Угерський спиртовий завод» є платоспроможним підприємством, яке умисно ухиляється від виконання рішення суду, що в свою чергу збільшує нарахування пені (процентів) на відстрочений податковий борг. Скаржник вважає вимоги, викладені в заяві про відстрочення виконання судового рішення безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 25.04.2024 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовити повністю.
ДП «Угерський спиртовий завод» подало відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області, в якому висловлює свою правову позицію щодо її необґрунтованості та безпідставності, яка не підлягає задоволенню, в свою чергу оскаржена ухвала суду від 25.04.2024 є законною та обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частини 3, 4 статті 378 КАС України).
Таким чином, підставами для відстрочення/розстрочення виконання рішення є причини, які обумовлюють неможливість виконати судове рішення у встановлений законом строк, за доведеності обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим.
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
При розгляді питання щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно враховувати доцільність та об'єктивну необхідність надання відтермінування виконання судового рішення.
При цьому, наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником, а строки відтермінування залежать від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду, проте не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, звільняти відповідача від обов'язку сплати податкового боргу та від настання наслідків у разі невиконання (несвоєчасного виконання) такого обов'язку; повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
У розглядуваній справі суд встановив, що в процесі виконання судового рішення від 19.09.2014 року в адміністративній справі №813/5456/14 про стягнення коштів для погашення податкового боргу відповідач неодноразово звертався до суду із заявами про відстрочення виконання постанови суду від 19.09.2014 по справі №813/5456/14.
Впродовж 2015 - 2023 років ухвалами Львівського окружного адміністративного суду було надано відстрочку щодо виконання постанови суду від 19.09.2014 по справі №813/5456/14 термінами на 1 рік або на 6 місяців.
У розглядуваній справі щодо відстрочення виконання постанови суду від 19.09.2014 року по справі №813/5456/14 строком на один рік з 26.04.2024, суд враховує, що на підтвердження вимог заяви про відстрочення виконання судового рішення ДП «Угерський спиртовий завод» вказує, що впродовж 2023 року підприємство працювало деякий період часу з перебоями, за своїми фінансовими показниками не мало необхідних коштів, щоб одночасно підтримувати виробничий процес, виконувати обов'язкові поточні зобов'язання та виконувати в цей період рішення суду про стягнення податкового боргу у такому великому розмірі. З метою збереження трудового колективу підприємства, забезпечення працівникам в період воєнного часу виплати заробітної плати та сплати поточних податків до бюджету та досягнення відповідних фінансових показників для реалізації послідовного погашення податкового боргу, заявник просить про відстрочення виконання судового рішення.
Колегія суддів враховує, що державне підприємство «Угерський спиртовий завод» є державним підприємством. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
Тобто, суб'єкт господарювання є державним підприємством, яке має у віданні майно державної власності та який в даному випадку має сплатити на користь держави податковий борг.
Підприємство майже сім років не здійснювало господарську діяльність за наслідками заходів реорганізації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості». Фактично, з листопада 2016 року відновлено господарську діяльність підприємства на підставі наказу №16 від 10.11.2016 «Про відновлення виробництва».
При цьому, на даний час підприємство здійснює виробництво лише технічних рідин, а саме: переважно засіб проти обмерзання «Зима У» згідно з ТУ У 24.1-003374733:002-2004, а також розріджувач органічний для лаків, фарб і розчинників «РОЛФ» за ТУ У 24.6-00374733.003-2004, які є сезонною продукцією.
Впродовж 2020 р., 2021 р., на початку 2022 року на виробництво та реалізацію продукції суттєво вплинуло запровадження карантинних заходів згідно постанов Кабінету Міністрів України. Зазначені обставини суттєво вплинули на економічну ситуацію в країні та на фінансову спроможність постійних покупців продукції Заявника.
На переконання суду, встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, а також введення в України воєнного стану є обставинами, які підпадають під ознаки пункту 3 частини 4 статті 378 КАС України.
Незважаючи на відновлення господарської діяльності, підприємство і надалі працює з перебоями, у зв'язку із тимчасовою зупинкою заводу через обмеження реалізації продукції внаслідок чого приймалось рішення у формі наказу № 87 від 07.04.2023 про переведення працівників виробництва на п'ятиденний робочий тиждень, також впродовж 2024 року мала місце зупинка виробництва через обмеження реалізації продукції, у зв'язку з чим працівники основного виробництва переводились на п'ятиденний робочий тиждень, що підтверджується наказом від 05.02.2024 №42 «Про переведення на п'ятиденний робочий тиждень» та наказом від 16.02.2024 №42 «Про переведення на п'ятиденний робочий тиждень».
Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік вбачається, що за результатом діяльності підприємства за цей період фінансовий результат до оподаткування (код рядка 2290) становив 2395 тис. грн, чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код рядка 2350) становив 2395 тис. грн..
При цьому, не зважаючи на отримання прибутку на підприємстві діють норми Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, з 01.01.2020 встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об'єднаннями у розмірі 80%.
З копії розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2023 рік чистий прибуток, що підлягає сплаті державі становить 1 916 000,00 грн..
Підприємством сплачено частину чистого прибутку до державного бюджету згідно платіжної інструкції № 7176 від 02.03.2023 в сумі 71 200,00 грн, згідно платіжної інструкції № 7651 від 12.05.2023 в сумі 60 000,00 грн, згідно платіжної інструкції № 8242 від 10.08.2023 у сумі 244 000,00 грн., згідно платіжної інструкції №8852 від 09.11.2023 у сумі 680 000,00 грн, згідно платіжної інструкції № 9499 від 28.02.2024 у сумі 66 000,00 грн згідно платіжної інструкції №9547 від 07.03.2024 у сумі 826 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №9548 від 08.03.2024 у сумі 40 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №9702 від 03.04.2024 у сумі 50000,00 грн..
Як вбачається із звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023, основними елементами операційних витрат були матеріальні витрати (код 2500), витрати на оплату праці (код 2505), відрахування на соціальні заходи (код 2510), інші оперативні витрати (код 2520).
Матеріали заяви також містять копії оборотно-сальдових відомостей по рахунках 66, 6411, 65, 6424 відповідно за 2023 рік та І квартал 2024 року, згідно яких бачимо, що у зазначений період підприємство сплачувало грошові кошти для забезпечення першочергових платежів, а саме: на заробітку плату 19 884,34 тис. грн (2023) та 5063,34 тис. грн (І квартал 2024 року), на військовий збір 281,08 тис. грн (2023) та 75,68 тис. грн (І квартал 2024 року), на ЄСВ 4 531,85 тис. грн (2023) та 1 173,84 тис. грн (І квартал 2024 року), на ПДФО 3 526,6 тис. грн (2023) та 1 398,82 тис. грн (І квартал 2024 року).
Відповідно із розрахунку чистого прибутку (доходу) дивідендів на державну частку, чистий прибуток, що підлягає сплаті державі за 2023 року становить 1 916 000,00 грн. (2 395 000 (чистий прибуток) х80/100, яку підприємство сплатило, окрім цього, решта залишку суми від фінансового результату підлягає оподатковуванню та сплаті в бюджет (18% від суми), яку також сплачено, що підтверджується долученими платіжними інструкціями, які долучені до матеріалів справи.
Такі показники свідчать про фінансовий стан підприємства, яким унеможливлюється одним платежем (чи декількома платіжками) виконати дане судове рішення за період попередньої відстрочки виконання судового рішення. Незважаючи на це підприємство в межах своєї фінансової спроможності здійснює виконання поточних зобов'язань перед державою і часткове погашення податкового боргу за минулі періоди.
З наведеного вище вбачається, що на сьогодні підприємство не набуло відповідного фінансового показника прибутковості для можливості підтримувати виробничий процес, сплачувати поточні обов'язкові платежі і одночасно погашати суми податкового боргу за минулі періоди у великих розмірах.
Вказане свідчить про складний фінансовий стан підприємства, що унеможливлює виконання одним чи декількома платежами виконати судове рішення за період попередньої відстрочки виконання судового рішення.
Незважаючи на це підприємство в межах своєї фінансової спроможності здійснює в повному обсязі виконання поточних зобов'язань перед державою, зокрема, згідно платіжних інструкцій, що містяться у матеріалах справи, заявником впродовж 2023 року та 2024 року здійснено погашення податкового боргу на виконання судових рішень на загальну суму 3 607 828,00 грн, в тому числі і на виконання рішення суду у цій справі №813/5456/14 у розмірі 500 000,00 грн..
Окрім цього, впродовж травня - червня 2024 року, що не було включено до поданої заяви про відстрочення судового рішення, Заявником здійснено оплату по 140 коду виду оплати, в якості погашення податкового боргу в загальній сумі за цей період 1498451,51 грн..
Впродовж року Заявником одночасно із сплатою поточних податкових зобов'язань по судових справах здійснено платежі на загальну суму 5379791,79 грн..
Наведене вказує на реальний намір Заявника виконувати рішення суду, що фактично реалізовує щомісячно по всіх судових справах про стягнення податкового боргу, а відтак вказує на наявність обставин для вирішення питання щодо відстрочення виконання судового рішення.
Суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги те, що сума у загальному розмірі 217535290,00 грн, яка підлягає стягненню на виконання рішення суду у цій справі, з урахуванням показників діяльності підприємства є значною для нього та може призвести до тяжких фінансових наслідків, в тому числі негативно відобразитися на роботі всього підприємства. Відстрочення виконання не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального майнового стану.
В сукупності вищенаведеного заявник обґрунтовує свою заяву, посилаючись як на складний фінансовий стан, так і на намір та бажання погашати податковий борг по даній справі, чим спростовуються доводи апелянта про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення і не шукає жодного способу для погашення заборгованості.
Відтак, дослідивши долучені заявником докази, з метою дотримання розумного балансу між інтересами стягувача та реальними можливостями боржника погасити борг, з огляду на критичне фінансове становище підприємства, при цьому відсутність підстав ставити під сумнів намір заявника виконувати судове рішення в майбутньому, окружний суд дійшов вірного висновку, що є підстави для задоволення вказаної заяви та відстрочення виконання рішення суду.
При цьому колегія суддів враховує, що законодавство не обмежує кількість разів відстрочення виконання судового рішення, і таке залежить від конкретних обставин, які мають значення для вирішення цих питань, а також те, що завдяки попереднім відстроченням виконання судового рішення відповідач набув мінімальний рівень прибутковості, що надавало можливість впродовж 2023 - 2024 років здійснювати часткове погашення податкового боргу на виконання цього судового рішення, що вказує на реальний намір заявника виконувати рішення суду. Не надання ж відстрочки виконання судового рішення може призвести до зупинення господарської діяльності підприємства, надходження поточних зобов'язань до бюджету, вивільнення працівників.
Беручи до уваги встановлене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення від 19.09.2014 у справі №813/5456/14.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду від 25.04.2024 винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року з питань відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №813/5456/14 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства "Угерський спиртовий завод" про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків для погашення податкового боргу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль
Повний текст постанови суду складено 04.07.2024 року