Справа № 500/1433/24
08 липня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юкка П.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", в якому просила визнати протиправною та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження №74307358 від 29.02.2024, винесеної на підставі постанови №64683657 від 02.03.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 3674,46 дол.США.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 грудня 2011 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області видано два виконавчі листи на виконання рішення суду від 16 грудня 2011 року у справі № 2-301/11 де боржником виступає ОСОБА_2 , та ОСОБА_1
02.03.2021 державним виконавцем Теребовлянського районного відділу ДВС у Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження №64682938 на підставі зазначеного виконавчого листа де боржником виступає ОСОБА_2 та виконавче провадження №64683657 де боржником виступає ОСОБА_1 .
За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державного виконавця за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.
Тобто підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
Так, 05.01.2024 позичальник ОСОБА_2 звернувся із заявою до банку, що має намір сплатити у добровільному порядку заборгованість, поза межами виконавчого провадження в сумі 30566,26 дол. США та у зв'язку із складним фінансовим становищем просив Банк списати шляхом прощення позивачу боргу пені в сумі 1700,00 дол. США, а також 3% річних в сумі 3458,88 дол.США.
22.01.2024 банк листом повідомив позичальника, що його заява розглянута та за результатами розгляду заяви вирішено не застосовувати до позичальника та майнового поручителя ОСОБА_1 нарахованих 3% річних, інфляційних втрат передбачених ст. 625 ЦК України, та пеню за порушення грошового зобов'язання за кредитним договором №44 від 17.03.2008, та стягнутих відповідно до рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.12.2011 у справі №2-301/11 (пеня - 1700,00 дол.США), та рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.06.2022 у справі №606/1285/21 (3% річних -3 458,88 дол. США), всього на суму 5158,88 дол. США, за умови сплати до 29.02.2024 року всієї суми заборгованості основного боргу за кредитним договором №44 від 17.03.2008 у розмірі 30566,26 дол.США.
На виконання вимог зазначеного листа заборгованість було сплачено.
21.02.2024 року банк видав на ім'я позичальника довідку, що заборгованість по кредитному договору №44 від 17 березня 2008 року сплачена в повному обсязі.
29.02.2024 позивач отримала постанову про закінчення виконавчого провадження №64683657 від 28.02.2024 на підставі п.9 ст. 39, ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження".
Також 29.02.2024 позивач отримала постанову про відкриття виконавчого провадження №74307358 винесеної на підставі постанови про стягнення виконавчого збору №64683657 від 02.03.2021.
Проте, на думку позивача, державний виконавець допустив стягнення виконавчого збору, на суму 3674,46 дол. США від суми, яка підлягала стягненню, що суперечить положенням ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки останнім не відбулось фактичного стягнення боргу, та не відбулось реалізації майна в рахунок погашення боргу згідно виконавчого документу, а борг погашено у добровільному порядку на підставі заяви від 05.01.2024, що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Ухвалою суду від 27.03.2024, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України.
02.04.2024 від представника третьої особи до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що 21.02.2024 року банк видав на ім'я позичальника довідку, що заборгованість по кредитному договору №44 від 17 березня 2008 року сплачена в повному обсязі.
Заборгованість по кредитному договору сплачувалась в касу банку поза межами виконавчого провадження, а також у зв'язку із домовленістю з банком про прощення - списання боргу.
Листом від 21.02.2024 банк повідомив ДВС що заборгованість по виконавчому документу у ВП 64683657 сплачена в повному обсязі.
Зазначено, що у відповідача відсутні належні докази щодо примусового стягнення заборгованості.
02.04.2024 до суду від Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшов відзив на скаргу на дії державного виконавця, який суд в силу статті 162 КАС України, розцінює як відзив на позовну заяву. Так у відзиві на позовну заяву представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що на примусовому виконанні у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №64683657 з примусового виконання виконавчого листа № 2-301/11 виданий Теребовлянським районним судом 30.12.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління AT "Ощадбанк" борг за кредитним договором № 44 від 17.03.2008 у сумі 60014,63 доларів США, з них заборгованість за кредитом - 51000 доларів США; проценти за кредитом - 7314,63 доларів США; пеню за несвоєчасну сплату кредиту - 1500 доларів США; пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 200 доларів США; шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_1 та передане останньою, згідно іпотечного договору від 19.03.2008 в іпотеку банку нерухоме майно: домоволодіння загальною площею 118,4 кв. м., житлова площа 55,4 кв. м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер за РПНВ: 22478368; земельна ділянка площею 0,1000 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер: 6125010100030030392; земельна ділянка площею 0,0057 га, для ведення особистого селянського господарства, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125010100030030393.
02.03.2021 до Відділу на примусове виконання поступила заява стягувача разом з оригіналом виконавчого листа № 2-301/11 від 30.12.2011 року що видав Теребовлянський районний суд про залишок боргу що підлягає примусовому стягненню в сумі 36744,64 доларів США.
Частиною другою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Тому, 02.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3674,46 дол. США.
21.02.2024 року на адресу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло повідомлення № 55/5.8-04/19483/2024 від 21.02.2024 Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління AT "Ощадбанк", що заборгованість ОСОБА_1 згідно виконавчого листа № 2-301/11 виданого 30.12.2011 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області сплачена в повному обсязі.
Однак виконавчий збір, мінімальні витрати виконавчого провадження та додаткові витрати виконавчого провадження боржником не сплачено.
Ухвалою суду від 08.04.2024 клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження в адміністративній справі №500/1433/24 задоволено.
Зупинено провадження в адміністративній справі №500/1433/24 до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-301/11.
Ухвалою суду від 20.06.2024 поновлено провадження в адміністративній справі №500/1433/24.
Також ухвалою суду від 20.06.2024 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову (збільшення позовних вимог) від 17.06.2024 залишено без руху. Встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою суду від 01.07.2024 визнано неповажними підстави пропуску строку для звернення до адміністративного суду, вказані у заяві від 24.06.2024.
Повернуто без розгляду заяву про збільшення позовних вимог (зміну предмету позову) від 17.06.2024, а саме, щодо скасування постанови державного виконавця від 02.03.2021 №64683657 про стягнення виконавчого збору.
Продовжено розгляд справи №500/1433/24 за первісними позовними вимогами: про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №74307358 від 29.02.2024.
Інших заяв по суті до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.12.2011 у справі №2-301/11 стягнуто із ОСОБА_2 в користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/020 філії Тернопільське обласне правління ПАТ "Державний ощадний банк України" борг за кредитним договором № 44 від 17 березня 2008 року у сумі: 60014,63 доларів США (що в гривневому еквіваленті складає 479510,89 грн) з них: заборгованість за кредитом - 51000 доларів США (407484,9 грн); проценти за кредитом - 7314, 63 доларів США (58443,16 грн); пеню за несвоєчасну сплату кредиту 1500 доларів США(11984,85 грн); пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 200 доларів США(1597,98 грн) шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_1 та передане останньою, згідно іпотечного договору від 19 березня 2008 року в іпотеку банку нерухоме майно:
- домоволодіння загальною площею 118,4 кв. м., житлова площа 55,4 кв.м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер за РПНВ: 22478368;
- земельна ділянка площею 0,1000 га., надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030392;
- земельна ділянка площею 0,0057 га., для ведення особистого селянського господарства, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030393 шляхом його реалізації на прилюдних торгах.
На виконання вказаного рішення 30.12.2011 Теребовлянським районним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист, щодо боржника ОСОБА_1 .
За заявою стягувача, на підставі вказаного виконавчого листа, 02.03.2021 головним державним виконавцем Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64683657 щодо стягнення із ОСОБА_2 в користь AT "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління AT "Державний ощадний банк України" залишок боргу за кредитним договором № 44 від 17.03.2008 року в сумі 36744,64 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день пред'явлення виконавчого документа до виконання становить 1028875,64 грн шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_1 та передане останньою, згідно іпотечного договору від 19.03.2008 року в іпотеку банку нерухоме майно:
домоволодіння загальною площею 118,4 кв. м., житлова площа 55,4 кв. м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер за РПНВ: 22478368;
земельна ділянка площею 0,1000 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер: 6125010100030030392;
земельна ділянка площею 0,0057 га, для ведення особистого селянського господарства, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125010100030030393.
У вказаній постанові зазначено також про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 102887,56 грн.
Також, 02.03.2021 головним державним виконавцем Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №64683657 винесено окремим документом постанову від 02.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 102887,56 грн (3674,46 доларів США по курсу на момент відкриття виконавчого провадження ).
05.01.2024 ОСОБА_2 звернувся із заявою до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", у якій висловив бажання сплатити у добровільному порядку заборгованість, у сумі 30566,26 доларів США та у зв'язку із складним фінансовим становищем просив списати шляхом прощення йому боргу пені та 3% річних, як штрафні санкції.
Згідно листа Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 22.01.2024 за вих.№ЕЛ-4797/55/5.8-05/2024, після розгляду заяви ОСОБА_2 , банк повідомив останнього, що заява розглянута та за результатами розгляду заяви вирішено: не застосовувати до ОСОБА_2 як позичальника та майнового поручителя нарахованих 3% річних, інфляційних втрат передбачених статтею 625 ЦК України, та пеню за порушення грошового зобов'язання за кредитним договором №44 від 17.03.2008, та стягнутих відповідно до рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.12.2011 у справі №2-301/11 (пеня - 1700,00 дол. США), та рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.06.2022 у справі №606/1285/21 (3% річних -3458,88 дол. США), всього на суму 5158,88 дол. США, за умови сплати останнім до 29.02.2024 всієї суми заборгованості основного боргу за кредитним договором №44 від 17.03.2008 у розмірі 30566,26 дол. США.
З матеріалів справи слідує, що для погашення боргу за кредитним договором №44 від 17.03.2008 здійснено ряд платежів, а саме: 15.02.2024 згідно квитанції №1508434360420 сплачено в касу банку 10566,30 дол. США; 16.02.2024 згідно квитанції №1509246143320 сплачено в касу банку 1000,00 дол. США; 16.02.2024 згідно квитанції №1509132253620 сплачено в касу банку 10000,00 дол. США.
Згідно листа АТ "Державний ощадний банк" від 21.02.2024 станом на 21.02.2024 заборгованість за кредитним договором № 44 від 17.03.2008 погашена в повному обсязі.
28.02.2024 головним державним виконавцем Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), керуючись вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
29.02.2024 головним державним виконавцем Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74307358 про примусове виконання постанови №64683657 від 02.03.2021 про стягнення із ОСОБА_1 в користь держави виконавчого збору у розмірі 3674,46 доларів США.
Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12.03.2024 у справі №2-301/11 у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - постанову про закінчення виконавчого провадження №64683657 від 28.02.2024 відмовлено.
Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14.05.2024 у справі №2-301/11 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Вважаючи постанову головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районні Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №74307358 від 29.02.2024, винесеної на підставі постанови №64683657 від 02.03.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 3674,46 дол. США з боржника ОСОБА_1 , протиправною, позивач звернулася із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до абзацу другого частини п'ятої статті 26 Закону України №1404-VIII, у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Аналіз положення статей 26, 27 Закону України №1404-VIII дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.
Згідно ч.2 та ч.4 ст.27 Закону України №1404-VIII (в редакції чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №64683657 від 02.03.2021) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
У відповідності до пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
При цьому, частиною третьою статті 40 Закону України №1404-VІІІ (в редакції чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №74307358 від 29.02.2024) передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що питання про стягнення виконавчого збору вирішується або на стадії прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, з одночасним винесенням постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, або, якщо виконавчий збір не стягнуто шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору, - не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону.
Тобто, Законом України "Про виконавче провадження" визначений правовий порядок винесення відповідних постанов, а саме: постанова про стягнення виконавчого збору, якщо така не винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, повинна передувати постанова про повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження).
При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від інших здійснених дій та є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що, в свою чергу, гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно, до відкриття виконавчого провадження з підстав ймовірності подальшого стягнення відповідної суми, зокрема, виконавчого збору у випадку примусового виконання.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13.02.2019 у справі №295/13991/16-а, від 20.02.2019 у справі №712/5014/17, від 20.11.2019 у справі №480/1558/19, від 31.05.2021 у справі №160/7321/19, від 11.03.2023 у справі №140/1126/23.
Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Частинами п'ятою та дев'ятою статті 27 Закону України №1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.
Відповідності до частини п'ятої статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Згідно з частиною дев'ятою статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.
Як слідує з матеріалів справи, жоден з визначених частинами п'ятою та дев'ятою статті 27 Закону України №1404-VIII випадків не мав місця у спірних відносинах.
Суд критично оцінює покликання позивача про те, що станом на 16.02.2024 рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.12.2011 у справі №2-301/11 виконано добровільно, оскільки така сплата заборгованості та прощення її частини відбулося у період, коли виконавче провадження №64683657 на підставі виконавчого листа у справі №2-301/11 було відкрито та перебувало на виконанні у відділі ДВС, яким у свою чергу здійснювались заходи щодо примусового виконання рішення (виклик боржнику на 09.03.2021 про надання пояснень щодо виконання або не виконання виконавчого документу, надання декларації та майновий стан; 02.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та внесено відповідний запис про обтяження нерухомого майна в реєстр обтяжень нерухомого майна; 07.10.2021 винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника № 64683657, якою проведено опис нерухомого майна домоволодіння загальною площею ї ї8,4 кв. м., житлова площа 55,4 кв. м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер за РПНВ: 22478368; земельна ділянка площею 0,1000 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер: 6125010100030030392; земельна ділянка площею 0,0057 га, для ведення особистого селянського господарства, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125010100030030393; 12.10.2021 винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, в якій зобов'язано суб'єкта оціночної діяльності провести оцінку описаного та арештованого майна, та надати звіт та висновок про оцінку; 10.02.2022 повідомлено сторони виконавчого провадження про оцінку вартості описаного та арештованого майна; 22.02.2022 зареєстровано електронну заявку для подальшої реалізації арештованого майна до Тернопільської філії ДП "СЕТАМ"), а тому сплата заборгованості та часткове прощення боргу, що відбулося у відкритому виконавчому провадженні, свідчить про те, що боржник борг погасив не добровільно, в той час як стягувач (банк) почав вчиняти заходи щодо повідомлення про виконання позивачем рішення суду лише після сплати позивачем вказаних сум.
Слід зазначити, що підстави для відкриття виконавчого провадження передбачені статтею 26 Закону України №1404-VIII, у відповідності до якої виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. При цьому постанова про стягнення виконавчого збору є окремим виконавчим документом в силу пункту 5 частини першої статті 3 Закону України №1404-VIII, відмінним від виконавчого листа, примусове виконання якого згідно матеріалів справи закінчено.
Надалі, на підставі постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору відповідачем відкрито окреме виконавче провадження №74307358 від 29.02.2024, оскільки вказана постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору не була скасована чи визнана такою, що не підлягає виконанню.
Посилання позивача (представника позивача) на те, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, суд не приймає до уваги, оскільки таке правове регулювання вказаних правовідносин існувало до 28.08.2018, тобто до змін в частину другу статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", внесених згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018.
Натомість, спірні правовідносини з примусового виконання рішення суду розпочались 02.03.2021 (відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору), у зв'язку з чим, до вказаних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції після 28.08.2018, згідно якої, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Щодо посилання позивача на те, що стягнення виконавчого збору у повному розмірі з обох боржників (10% від суми з кожного) призведе до подвійного стягнення, суд зазначає наступне.
За виконавчими листами, виданими Теребовлянським районним судом, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є солідарними боржниками. За вказаними виконавчими листами державним виконавцем відкрито два виконавчі провадження та, відповідно, винесено дві постанови про стягнення виконавчого збору.
Таким чином, обов'язок по виконанню як основного зобов'язання по виконавчих листах, так і по сплаті виконавчого збору для ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є солідарним. Це означає, що державним виконавцем можуть і повинні вживатись примусові заходи по стягненню виконавчого збору одночасно до обох боржників.
Наразі будь-яких доказів фактичного стягнення виконавчого збору у подвійному розмірі позивачем не надано, а судом в процесі розгляду справи не здобуто. У зв'язку з чим, такі висновки позивача є безпідставними та передчасними.
На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи на те, що суд відмовив у задоволенні позовних вимог підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 08 липня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Теребовлянський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Князя Василька, 150, м. Теребовля, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 48101, код ЄДРПОУ 34793436);
третя особа:
- Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" (місцезнаходження: майдан Волі, 2, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ 09338500) .
Головуючий суддя Баб'юк П.М.