Справа № 500/3439/24
03 липня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ПФУ в Тернопільській області із заявою №359 про перерахунок пенсії, у зв'язку з наданими додатковими документами, а саме: архівною довідкою про стаж та заробітну плату за період з 25.07.1985 по 14.05.1990, з 24.05.1992 по 26.07.1992 від 16.12.2011 №695 видану Томпонським муніципальним архівом Республіки Саха ( Якутія); довідки про пільговий стаж від 25.10.1993 р. №287 за період з 15.05.1990 по 25.05.1992 р. видану кооперативом «Бур» рудник «Нежданінський» об'єднання «Якутзолото», а також довідка про заробітну плату за період роботи в кооперативі «Бур» концерна «Золото Якутії» з 15.05.1990 по 25.05.1992 р..
Проте, Рішенням ГУ ПФУ в Київській області від 04.12.2023 року №50165/03-16 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, з огляду на те, що російська федерація призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), а також що додана до його заяви довідка про заробітну плату за період роботи в кооперативі «Бур» концерна «Золото Якутії» з 15.05.1990 по 25.05.1992 без кутового штампу, номера реєстрації і дати видачі та підстави видачі, індивідуальні відомості про застраховану особу, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.
02.04.2024 року позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про зарахування до стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії, період роботи з 25.07.1985р. по 25.09.1993р. в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні один рік як один рік і шість місяців, застосувавши коефіцієнт 1.5 згідно записів трудової книжки.
ГУ ПФУ в Тернопільській області зазначило, що позивачу не було зараховано до стажу в пільговому обчисленні періоду роботи в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі в півторакратному розмірі, у зв'язку з тим, що ним не були долучені зазначені документи.
Позивач вважає протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист рішення ГУ ПФУ в Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної пенсії та у не зарахуванні до страхового стажу роботи в районі Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 25.07.1985 р. по 01.01.1991 р. в пільговому обчисленні з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців, а також не зарахуванні до стажу періодів роботи з 16.01.1992 по 23.05.1992р.; з 27.07.1992 по 25.09.1993р. в районі Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних них відповідно до записів у трудовій книжці від 21.09.1973 року.
Ухвалою суду від 04.06.2024 року року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 19.06.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішенням від 04 грудня 2023 року №50165/03-16 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-IV).
Одночасно зазначаємо, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року, а саме з 01.08.1945 до 01.03.1960 у подвійному розмірі, а з 01.03.1960 до 01.01.1991 - у півторакратному розмірі, період роботи з 01.01.1992 по 31.07.1992 не було представлено в управління жодного з вищеперелічених документів, в якому було б зазначено про те, що на позивача поширюються пільги передбачені для осіб які працювали в зазначеній місцевості, тому йому правомірно було обчислено стаж роботи.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.12.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, та користування пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі», постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960р. №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Звертає увагу суду, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", прийнято рішення про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.
Пенсії громадянам, які працювали на території російської федерація призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” при цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.
Крім того, 23.12.2022 набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією, дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифіковано Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифіковано Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР.
Документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року.
З огляду на вищевикладене, згідно документів, долучених до заяви на призначення пенсії та документів наявних у пенсійній справі підстав для перерахунку пенсії немає.
Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення при відмовлені у перерахунку пенсії відповідно до Закону України №1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 24.06.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
На підставі статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 26.04.2012 перебуваю на обліку в ТУ ПФУ в Тернопільській області та отримую пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.09.2023 року отримавши від Відповідача - ГУ ПФУ в Тернопільській області розрахунок стажу (форма PC-право - копія додається) та розрахунок заробітку для обчислення пенсії позивач дізнався що при розрахунку пенсії до його стажу:
- не враховано спеціального трудового стажу за період роботи:
• з 16.01.1992 по 23.05.1992р. у кооперативі «Бур» при руднику «Нежданінський» об'єднання «Золото Якутії»;
• з 27.07.1992 по 25.09.1993 у кооперативі «ТОМ» рудника «Нежданінський» об'єднання «Якутзолото»;
29.11.2023р. через підсистему Веб-портал електронних послуг позивач звернувся до ПФУ в Тернопільській області із заявою №359 про перерахунок пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами, а саме: архівною довідкою про стаж та заробітну плату за період з 25.07.1985 по 14.05.1990, з 24.05.1992 по 26.07.1992 від 16.12.2011 №695 видану Томпонським муніципальним архівом Республіки Саха ( Якутія); довідки про пільговий стаж від 25.10.1993 р. №287 за період з 15.05.1990 по 25.05.1992 р. видану кооперативом «Бур» рудник «Нежданінський» об'єднання «Якутзолото», а також довідка про заробітну плату за період роботи в кооперативі «Бур» концерна «Золото Якутії» з 15.05.1990 по 25.05.1992 р.
Проте, Рішенням ГУ ПФУ в Київській області від 04.12.2023 року №50165/03-16 позивачу було відмовлено у перерахунку його пенсії, з огляду на те, що російська федерація призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 (далі - Угода), а також, що додана до його заяви довідка про заробітну плату за період роботи в кооперативі «Бур» концерна «Золото Якутії» з 15.05.1990 по 25.05.1992 без кутового штампу, номера реєстрації і дати видачі та підстави видачі, індивідуальні відомості про застраховану особу, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.
У вказаному рішенні відповідач зазначив, що за матеріалами пенсійної справи до страхового стажу набутого до 01.01.2004 року за наданими довідками враховано всі періоди, та враховано заробітну плату за період з 25.07.1985 по 14.05.1990р. Крім того, ГУ ПФУ в Київській області у рішенні зазначило, що немає підстав для проведення перерахунку за довідкою про період заробітної плати з 15.05.1990 р. по 25.05.1992 р. виданої кооперативом «Бур» концерна «Золото Якутії» з огляду на її недоліки.
Листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 19.12.2023 р. позивача було повідомлено про прийняте рішення.
02.04.2024 р. він повторно звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про зарахування до стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії, період роботи з 25.07.1985р. по 25.09.1993р. в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні один рік як один рік і шість місяців, застосувавши коефіцієнт 1.5 згідно записів трудової книжки.
16.04.2024 року ГУ ПФУ в Тернопільській області листом №4148-3763/В-02/8-1900/24 повідомило позивача, що стаж роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них до 01.01.1991 р. зараховується до страхового стажу у пільговому обчисленні на підставі таких документів:
- трудова книжка, в якій є існуючий штамп підприємства про поширення пільг щодо обчислення стажу роботи (тільки запис в трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої Півночі не достатньо для обчислення стажу з урахуванням кратності);
- письмовий трудовий договір, або довідки підприємства, установи, організації, де працювала особа, в яких зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період на який його було укладено і розповсюдження на особу пільг щодо обчислення стажу за цей період, укладеного не менше ніж на 3 роки;
- свідоцтва про бронювання житла у зв'язку з роботою на Крайній Півночі на підставі строкового договору;
- інших документів, які підтверджують роботу в зазначених місцевостях, на підставі строкового договору, укладеного на 3 роки.
Крім того, ГУ ПФУ в Тернопільській області зазначило, що позивачу не було зараховано до стажу в пільговому обчисленні періоду роботи в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі в півторакратному розмірі, у зв'язку з тим, що позивачем не було долучено зазначені документи.
Враховуючи вищенаведене, з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не зарахування до його страхового стажу роботи в районі Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 25.07.1985 р. по 01.01.1991 р. в пільговому обчисленні з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців, а також не зарахуванні до стажу періодів роботи з 16.01.1992 по 23.05.1992р., з 27.07.1992 по 25.09.1993р. в районі Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних них відповідно до записів у трудовій книжці від 21.09.1973р., позивач не згідний, вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправними, а тому звернувся до суду для захисту прав та законних інтересів.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок, підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 1058 період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового, стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради "Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і. в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
Як видно з матеріалів справи, відповідно до трудової книжки позивача від 21.09.1973 р. він працював на території району Крайньої Півночі, а саме :
- з 25.07.1985р. по 14.05.1990 р. учнем кретильщика, учнем проходчика, машиністом ПОМ, машиністом КПВ на підземній гірничій ділянці №1 рудника «Нежданінський» К-т «Джугджурзолото» об'єднання «Якутзолото» з повним підземним робочим днем;
- з 15.05.1990 р. по 25.05.1992 р. проходчиком п'ятого розряду у кооперативі «Бур» при руднику «Нежданінський» об'єднання «Золото Якутії» з повним підземним робочим днем;
- з 24.05.1992 р. по 26.07.1992 р. проходчиком п'ятого розряду у руднику «Нежданінський» концерна «Золото Якутії» ;
- з 27.07.1992 р. по 25.09.1993 р. проходчиком п'ятого розряду у кооперативі «ГОМ» рудника «Нежданінський» об'єднання «Якутзолото».
Крім, вказаної трудової книжки, періоди роботи: з 25.07.1985 р. по 14.05.1990 р. та з 24.05.1992 - 26.07.1992 підтверджуються ще й архівною довідкою про стаж та заробітну плату №695 від 16.12.2011р. виданою Томпонським муніципальним архівом Республіки Саха (Якутія) та довідкою №917/5 від 01.10.1998 р. ОАО «Нежданське золото».
Період роботи з 15.05.1990 р. по 25.05.1992 р. підтверджується довідкою про заробітну плату в кооперативі «Бур» концерна «Золото Якутії», довідкою про пільговий стаж від 25.10.1993 р. №287 видану кооперативом «Бур» рудник «Нежданінський» об'єднання «Якутзолото».
Як вбачається із вказаних довідок рудник «Нежданинський» був засновником виробничого кооперативу «Бур». Кооператив «Бур» при ОАО «Нежданенське золото» знаходився на території Томпонського району Республіки Саха (Якутія) в с.Нежданінське, Томпонський район відноситься до районів Крайньої Півночі, де до та після 01.10.1991 р. до заробітної плати робітників виробничих галузь виплачувався коофіцієнт - 70% .
Отже, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 03.07.2018 у справі № 302/662/17-а, від 18.06.2020 у справі №537/1415/17, від-18.06.2020 у справі №140/1319/16-а, від 15.01.2021 у справі № 348/2319/16-а; від 27.07.2022 р. у справі №560/755/19; від 17.10.2022 р. у справі №592/5589/17.
Таким чином, стаж позивача роботи в районі Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці від 21.09.1973 р., а також вищезазначеними довідками.
Суд наголошує на тому, що у пункті 2 Розділу Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 №530/П-28, зазначено, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. Про це також зазначав Верховний Суд у постанові від 22,02.2021 у справі №266/258/16.
Отже, у разі коли факт роботи в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються з записами у відповідних довідках, то спірний період роботи в районах Крайньої Півночі підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.
Щодо підстав відмови відповідача у перерахунку пенсії у зв'язку із тим, що довідка про заробітну плату за період з 15.05.1990 р. по 25.05.1992 р. без кутового штампу, номера реєстрації і дати видачі та підстав видачі.
Власне, у наданій довідці про заробітну плату у кооперативі «Бур» при руднику «Нежданінський» об'єднання «Золото Якутії» за період з 15.05.1990 р. по 25.05.1992 р. помісячно вказано його заробітну плату у вказаному кооперативі «Бур» у зазначений період. Дана довідка містить інформацію про сплату страхових внесків та підписана головою та головним бухгалтером та скріплена печаткою підприємстві.
При цьому, відсутність у довідці кутового штампу з датою видачі та вихідним номером не може слугувати підставою для її не врахування, оскільки вказана обставина є формальною підставою, що не спростовує зміст зазначеної довідки.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі №345/1164/17.
Отже, позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Тому, з огляду на вказане, суд вважає, що рішення відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови врахувати заробітну плату позивача у кооперативі «Бур» при руднику «Нежданінський» об'єднання «Золото Якутії» в районі Крайньої Півночі за період роботи з 15.05.1990 р. по 25.05.1992 р. при обчисленні пенсії за віком є протиправним та порушує його права.
Щодо протиправності врахування відповідачем періоду його роботи з 01.01.1991 р. по 25.09.1993 року в районі Крайньої Півночі, то суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода від 13.03.1992).
Відповідно до статті 1 Угоди від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав- учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Отже, дія цієї угоди розповсюджувалася на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
В силу положень статті 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Відповідно до статті 11 зазначеної Угоди від 13.03.1992, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії.
Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховуються при встановленні права на пенсію. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Отже, відповідач противно не зарахував позивачу до загального трудового стажу у кооперативі «Бур» при руднику «Нежданінський» об'єднання «Золото Якутії» період роботи з 16.01.1992 р. по 23.05.1992 р. та період роботи у кооперативі «ГОМ» рудника «Нежданінський» об'єднання «Якутзолото». з 27.07.1992 р. по 25.09.1993 р., посилаючись на припинення з 19.06.2023 року для України дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, укладеної 13.03.1992 р., оскільки припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.
Крім того, у силу пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
А тому, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію повинен був бути врахований трудовий стаж, набутий ним на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території російської федерації.
Положення цієї Угоди були чинними на момент його роботи у спірних періодах, а дія цієї Угоди припинена згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 639 від 24.06.2023.
Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в росії. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.
Відтак, при прийнятті рішення щодо зарахування чи відмови в зарахуванні страхового стажу певних періодів роботи, орган пенсійного фонду повинен враховувати норми законодавства України, в сукупності з нормами законів тієї країни, на території якої працювала в спірний період роботи особа, яка звернулась за призначенням пенсії або ж перерахунком пенсії.
Власне, на час набуття трудового стажу у спірних періодах, вказані вище Угоди були чинними для України, відтак, суд вважає, що вони підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Окрім того, аналіз наведеного вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України за № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі Закон №2783-ІХ), який набрав чинності 23.12.2022 і яким постановила зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР.
Проте, відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, положення Закону № 2783-ІХ підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022р., а положення Постанови №1328 з 02.12.2022р.
Отже, враховуючи вказані законодавчі положення, зазначені обставини, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до його загального страхового стажу період роботи у кооперативі «Бур» при руднику «Нежданінський» об'єднання «Золото Якутії» з 16.01.1992 р. по 23.05.1992 р. та період роботи у кооперативі «ГОМ» рудника «Нежданінський» об'єднання «Якутзолото». з 27.07.1992 р. по 25.09.1993 р., що були розташовані на території району Крайньої Півночі.
За наведених обставин, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1211.20 грн. згідно квитанції від 30.05.2024 року.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 04.12.2023р. №50165/03-16 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не врахування довідки про заробітну плату у кооперативі «Бур» при руднику «Нежданінський» об'єднання «Золото Якутії» в районі Крайньої Півночі за період роботи з 15.05.1990 р. по 25.05.1992 р. при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії періоди роботи з 16.01.1992 р. по 23.05.1992 р. у кооперативі «Бур» при руднику «Нежданінський» об'єднання «Золото Якутії»; з 27.07.1992 р. по 25.09.1993 р. у кооперативі «ГОМ» рудника «Нежданінський» об'єднання «Якутзолото» в районі Крайньої Півночі відповідно до записів у трудовій книжці від 21.09.1973р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії період роботи з 25.07.1985 по 01.01.1991 р. в районі Крайньої Півночі відповідно до записів у трудовій книжці від 21.09.1973р. в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.11.2023 р. №359 про перерахунок пенсії із всіма наданими документами та прийняти обґрунтоване рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) 20 копійок, відповідно до квитанції від 30 травня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 липня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).
- Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження/місце проживання: пров. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Фастівський р-н, Київська обл.,08500 код ЄДРПОУ 22933548).
Головуючий суддя Подлісна І.М.