Справа № 420/21413/24
08 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна,
встановив:
05.07.2024 Головне управління ДПС в Одеській області (далі - заявник) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить підтвердити обґрунтованість рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.07.2024 року.
Ухвалою від 05.07.2024 заяву було залишено без руху та заявнику встановлено строк до 15:51 год 06.07.2024 для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду належним чином оформленого документа про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалу доставлено до електронного кабінету заявника 05.07.24 о 20:05 год.
Заявником у встановлений судом строк вимоги ухвали та процесуального закону не виконані, недолік заяви не усунуто, судовий збір за подання заяви не сплачено.
Особливості провадження у справах за зверненням податкових органів врегульовані статтею 283 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною першою статті 269 КАС України передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
З урахуванням наведеного, подана до суду податковим органом заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є особливою формою позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом частини першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, а, отже, і за подання заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Серед визначених у частині другій статті 3 Закону № 3674-VI заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява податкового органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
Крім того, податкові органи не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону № 3674-VI, звільнених від сплати судового збору.
Системний аналіз вищенаведених положень у сукупності дає підстави для висновку про те, що умовою реалізації права податкового органу на подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 КАС України, є долучення до такої заяви документа про сплату судового збору.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 березня 2020 року у справі №1.380.2019.004760.
Згідно з частиною третьою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Таким чином, несплата судового збору при поданні заяви, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, є підставою для постановлення судом ухвали про залишення заяви без руху.
Водночас при невиконані вимог ухвали про залишення заяви без руху вона, в силу положень процесуального законодавства, підлягає поверненню.
Такий правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 140/26236/23 за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.
Суд звертає увагу, що при зверненні податкового органу до суду з поданням, останнім не було додано до нього доказів сплати судового збору в сумі 2422,40грн., в зв'язку з чим воно було залишено без руху із наданням можливості усунути недолік до 15 год. 51 хв. 06 липня 2024 року.
При цьому, судом вжито всіх належних заходів з метою невідкладного повідомлення позивача про суть встановленого недоліку та шлях його усунення.
Утім, у встановлений судом строк заявником доказів сплати судового збору суду подано не було.
За таких обставин заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 248, 283 КАС України, суддя
ухвалив:
Заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна - повернути заявнику.
Роз'яснити заявникові, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний