08 липня 2024 р. № 400/5272/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
04 червня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність та дії відповідача щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит позивача про точну дату виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
зобов'язання відповідача надати позивачу інформацію про точну дату виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
визнання протиправною бездіяльність та дії відповідача щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит позивача про точну дату виплати позивачу грошової компенсації за невикористані мною у 2020-2024 роках у загальній кількості 70 календарних днів додаткових відпусток як учаснику бойових;
зобов'язання відповідача надати позивачу інформацію про точну дату виплати йому грошової компенсації за невикористані мною у 2020-2024 роках у загальній кількості 70 календарних днів додаткових відпусток як учаснику бойових;
визнання протиправною бездіяльність та дії відповідача щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит позивача про точну дату виплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження ним військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
зобов'язання відповідача надати позивачу інформацію про точну дату виплати йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження ним військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
визнання протиправною бездіяльність та дії відповідача щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит позивача про точну дату виплати позивачу грошової компенсації за невикористані позивачем за період проходження ним військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні щорічних основних відпусток;
зобов'язання відповідача надати позивачу інформацію про точну дату виплати позивачу грошової компенсації за невикористані позивачем за період проходження ним військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні щорічних основних відпусток;
визнання протиправною бездіяльність та дії відповідача щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит позивача про точну дату виплати всіх сум, що належать йому від відповідача при звільненні;
зобов'язання відповідача надати позивачу інформацію про точну дату виплати всіх сум, що належать йому від відповідача при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не надав у листі від 01.05.2024 № 1334 усю публічну інформацію, яку він просив надати йому в запиті на інформацію від 03.04.2024 щодо точних дат проведених виплат при його звільненні з військової служби.
У відзиві на позовну заяву від 18.06.2024 відповідач заперечив проти позову і просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Відзив аргументовано тим, що на запит позивача від 03.04.2024 йому було надано інформацію про те, де саме останній може отримати запитувану інформацію щодо виплат за період проходження військової служби з одночасним вказанням відповідної фінансової установи, яка володіє запитуваною інформацією.
27.06.2024 позивач подав до суду додаткові пояснення у формі заяви, в яких закцентував увагу на тому, що наявність відповідної запитуваної публічної інформації у відповідача підтверджується фактом надання відповідачем відповідних документів до Миколаївського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 400/5266/24.
06.06.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (без виклику сторін у судове засідання).
27.06.2024 позивач подав до суду клопотання про витребування у відповідача доказів, у задоволенні якої ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відмовлено.
28.06.2024 відповідач звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі, яке умотивував тим, що він надав позивачу відповідну запитувану інформацію.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 4 наказа командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) позивача виключено з 01.04.2024 із списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідача, а також виплачено, зокрема, грошову компенсацію за 147 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2020-2024 роки, грошову компенсацію за 84 доби невикористаної відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2024 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні за 5 календарних років служби та грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 58998,03 гривні.
Згідно з розрахунком при звільненні з лав ЗСУ, складеним ФЕС військової частини НОМЕР_1 , загальна сума грошового забезпечення, яке підлягає виплаті позивачу у зв'язку зі звільненням його з військової служби, становить 470754,23 гривні.
Грошове забезпечення позивачу по 01.04.2024 в розмірі 463692,92 грн було виплачено позивачу 02.04.2024, а грошова компенсація вартості за неотримане речове майно у розмірі58998,03 грн - 17.05.2024, що підтверджується відомостями АТ «УКРСИББАНК» нарахування коштів відповідно за № 1304 і за № 1346.
10.04.2024 на адресу відповідача надійшов інформаційний запит позивача від 03.04.2024, в якому він просив надати йому інформацію, у тому числі, про точні дати виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані ним у 2020-2024 роках у загальній кількості 70 календарних днів додаткових відпусток як учаснику бойових дій, грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження ним військової служби, компенсації за невикористані позивачем за період проходження ним військової служби щорічних основних відпусток та всіх сум, що належать позивачу від військової частини НОМЕР_1 при звільненні.
У листі від 01.05.2024 № 1334 відповідач щодо вищезапитуваних відомостей зазначив, що військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником цієї інформації, оскільки належним розпорядником є банківська установа, до якої відповідач надає електронні реєстри на зарахування коштів. За інформацією щодо точної дати та часу зарахування коштів на картковий рахунок уповноваженою установою банку запропоновано позивачу звернутись до відповідної банківської установи, в якій обслуговується його рахунок. До цього листа відповідач додав, зокрема, відомість нарахування коштів № 1304 та копію розрахунку при звільненні з лав ЗСУ.
Вважаючи, що відповідач не надав усю запитувану публічну інформацію, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 34 Основного Закону України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини та свобод 1950 року, ратифіковану Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
Пунктом 1 статті 2 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, вчинену 18.06.2009 у м. Тромсе, ратифіковану Законом України від 20.05.2020 № 631-ІХ (далі - Конвенція про доступ до офіційних документів), передбачено, що кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів.
Відповідно до статті 1 Конвенції про доступ до офіційних документів під поняттям «державні органи» розуміється, зокрема, урядові та адміністративні органи на національному, регіональному та місцевих рівнях, а під «офіційні документи» - будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Конвенції про доступ до офіційних документів заявник щодо офіційних документів не зобов'язаний вказувати підстави для отримання доступу до офіційних документів.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитом на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Таким чином, суб'єкти владних повноважень зобов'язані надавати достовірну, точну та повну публічну інформацію, розпорядниками якої вони є, за запитами на інформацію.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина третя статті 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Частиною першою статті 11 Закону України «Про інформацію» встановлено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно з абзацом десятим статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом (абзац другий частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію»).
Згідно з пунктами 3 і 4 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб'єкти персональних даних має право:
на доступ до своїх персональних даних;
отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних.
З вищевикладеного слідує, що персональні дані не є публічною інформацією, а заяви громадянина про надання відомостей про його персональні дані підлягають розгляду в порядку, встановленому законами України «Про звернення громадян» і «Про захист персональних даних».
Суд встановив, що 03.04.2024 позивач подав відповідачу звернення, в якому він просив надати йому інформацію, у тому числі, про точні дати виплати позивачу деяких видів грошового забезпечення та грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження ним військової служби.
Тобто позивач звернувся до відповідача із заявою про надання його персональних даних, а не із запитом на отримання публічної інформації.
Відтак відповідач не допустив протиправної бездіяльності та дій щодо ненадання публічної інформації, оскільки відповідне звернення позивача за своїм змістом є заявою, яка підлягає розгляду в порядку, встановленому законами України «Про звернення громадян» і «Про захист персональних даних».
Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Крім цього, суд встановив, що до листа від 01.05.2024 № 1334 відповідач додав, зокрема:
копію розрахунку при звільненні з лав ЗСУ, складений ФЕС військової частини НОМЕР_1 , який містить дані про нараховані загальну суму грошового забезпечення (470754,23 грн, після утримання 1,5 % військового збору ця сума становить 463692,92 грн), яка підлягає виплаті позивачу при звільненні з військової служби, із зазначенням розмірів всіх видів грошового забезпечення.
відомість нарахування коштів № 1304, в якій зазначено дату проведення АТ «УКРСИББАНК» платежу відповідача на користь позивача в розмірі 463692,92 грн, а саме: 02.04.2024.
Таким чином, 01.05.2024 відповідач надав позивачу інформацію про точну дату виплату йому усіх видів грошового забезпечення, які підлягали виплаті позивачу при його звільненні з військової служби.
Отже, і в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Що стосується надання даних про дату виплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження ним військової служби, суд зазначає таке.
28.06.2024 відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, до якого додав, зокрема, копію відомості нарахування коштів № 1346 та квитанцію про надсилання стороні ОСОБА_1 № НОМЕР_2 .
Згідно з пунктом 4 наказа командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) позивачу виплачено, зокрема, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 58998,03 гривні.
Відповідно до відомості нарахування коштів № 1346 АТ «УКРСИББАНК» здійснив 17.05.2024 платіж відповідача на користь позивача в розмірі 58113,06 гривні.
З наведеного слідує, що після відкриття провадження в адміністративній справі № 400/5272/24 відповідач надав 28.06.2024 позивачу інформацію про точу дату виплати йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Оскільки відповідач надав позивачу інформацію про точну дату виплати йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження ним військової служби, і в суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, тому клопотання відповідача від 28.06.2024 про закриття провадження в цій частині підлягає задоволенню, а провадження закриттю.
Натомість позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, тому відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 263, 295, 297 КАС України, суд
1. Клопотання військової частини НОМЕР_1 від 28.06.2024 про закриття провадження в адміністративній справі № 400/5272/24 задовольнити частково.
2. Закрити провадження в адміністративні справі № 400/5272/24 в частині позовних вимог щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 інформацію про точну дату виплати йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження ним військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
3. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) в іншій частині - відмовити.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 08 липня 2024 року