08 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2173/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Казанчук Г.П.,
при секретарі судового засідання - Бакшеєвої М.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 та представника позивача - адвоката Єльнікової Н.О.
розглянувши у порядку спрощеному позовному провадженні з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Єльнікову Наталю Олександрівну, звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у переведенні позивачки на пенсію згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу XI ''Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII'';
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 01.04.2024 року на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу XI ''Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII'' та здійснити перерахунок і виплату- пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки, вгаданої ГУ ДКСУ у Кіровоградській області від 29.02.2024 року №01-17/213.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Кіровоградській із заявою про переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' на пенсію державного службовця відповідно статті 37 Закону №3723-ХІІ та п.п.10, 12 ''Прикінцевих та перехідних положень'' Закону України №889-VІІІ ''Про державну службу'', вказуючи, що вона має право на призначення пенсії за віком згідно із статтею 37 Закону №3723-ХІІ. Проте, ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом повідомлено ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із проведенням умовного розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України ''Про державну службу'' розмір її з 01.03.2024 складає 2361 грн, а розмір пенсії за Законом України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' складає 4126,16 гривень, а тому переведення є недоцільним.
Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області (надалі відповідач) поданий відзив на позов (а.с.27-31), яким заперечує проти позову, оскільки діючими нормативно-правовими актами, зокрема, Законом № 889 та постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 ''Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб'', перерахунок пенсій особам, яким було раніше призначено пенсію відповідно до Закону № 3723 законодавством не передбачено. Позивач перебуває на обліку в головному управлінні з 07.07.2010 та отримувала пенсію за віком, призначену за нормами Закону № 3723, а у зв'язку із збільшенням розміру пенсії з 01.03.2019 року позивач переведена на пенсію за віком за нормами до Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування''. Відповідач зазначає, що поняття призначення пенсії та перерахунку пенсії є різними за своєю суттю та не можуть ототожнюватися. Оскільки, позивачці вже була призначена пенсія, як державному службовцю, а тому, повторне призначення пенсії не передбачено.
29.04.2024 року представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, якою просила:
- визнати протиправними дії ГУ ФПУ в Кіровоградській області щодо відмови в переведенні позивачки на пенсію державного службовця за нормами ЗУ №889 VІІІ;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 01.04.2024 року на пенсію державного службовцями за нормами ЗУ №889 VІІІ;
- стягнути з ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рух справи:
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 року подальший розгляд цієї справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 05 червня 2024 року об 10 год 00 хв.
В судове засіданні 05.06.2024 року, 13.06.2024 року сторони не з'явились, за заявою представника позивача розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 08.07.2024 року представник позивача подала письмову заяву про уточнення позовних вимог, у якій просила (а.с.110-111):
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у переведенні позивачки на пенсію згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу XI ''Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII'';
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 01.04.2024 року на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу XI ''Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII'' та здійснити перерахунок і виплату- пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки, виданої ГУ ДКСУ у Кіровоградській області від 29.02.2024 року №01-17/213.
Позивач та представник позивача зазначили про необхідність переведення позивача на пенсію державного службовці із проведення перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої ГУ ДКСУ у Кіровоградській області від 29.02.2024 року №01-17/213, так як у цій довідці вказані складові заробітної плати за посадою, яка відповідає посаді, на якій позивач проходила державну службу.
Заслухавши позивача та її представника, дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.07.2010 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримувала пенсію за віком, призначену за нормами Закону України ''Про державну службу'', розмір якої станом на 01.02.2019 становив 2013,75 грн.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а тому додатковому доказуванню не підлягають.
З 01.03.2019 року позивача автоматично було переведено на пенсію за віком на умовах, передбачених України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' за матеріалами пенсійної справи, розмір якої становив 2302,64 грн.
07.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Кіровоградській області в якій просила перевести переведення її з пенсії за Законом України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' на пенсію державного службовця відповідно статті 37 Закону №3723-ХІІ та п.п.10, 12 ''Прикінцевих та перехідних положень'' Закону України №889-VІІІ ''Про державну службу'', вказуючи, що вона має право на призначення пенсії за віком згідно із статтею 37 Закону №3723-ХІІ (а.с.10). До вказаної заяви додана копія довідка ''Про надання інформації'' про складові заробітної плати за останнім місцем роботи.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 22.03.2024 року №3370-292/П/-02/8-100/24 повідомлено ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із проведенням умовного розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України ''Про державну службу'' розмір її з 01.03.2024 складає 2361 грн, а розмір пенсії за Законом України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' складає 4126,16 гривень, а тому переведення є недоцільним (надалі - спірні дії, а.с.11).
Отже, наявність протиправної бездіяльності є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Питання пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 врегульовувалося Законом України Про державну службу від 16.12.1993 за №3723-XII (надалі - Закон №3723-ХІІ).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України ''Про державну службу'' від 10.12.2015 за №889-VIII (надалі - Закон №889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пункт 12 розділу XI ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону №889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України ''Про державну службу'' та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України ''Про державну службу'' у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 37 Закону №3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Відтак, як вже зазначалось, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а, від 19.03.2019 року у справі № 466/5138/17, від 10.04.2019 року у справі №607/2474/17.
Виходячи з системного аналізу положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону № 3723-ХІІ, із набранням чинності Законом №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування''.
Разом із цим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш, як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби.
Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).
У свою чергу, вимоги щодо віку для призначення пенсій визначає стаття 26 Закону №1058-ІV. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років (абзац 1 частини 1 статті 26 Закону №1058-ІV). Як обумовлено абзацом 2 частини 1 цієї статті, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
При цьому, у позивача наявний необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців станом, що не заперечується відповідачами.
Абзацом 1 пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Водночас, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Так, зі змісту листа відповідача від 22.03.2024 року про відмову позивачу у переведенні на пенсію згідно Закону України ''Про державну службу'' вбачається, що з 01.03.2022 позивача автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону Україну ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' та відмовлено у переведенні на пенсію згідно Закону України ''Про державну службу" за заявою від 07.03.2024 через недоцільність такого переведення.
Як вказано у заяві позивача від 07.03.2024 року, остання просить призначити їй пенсію державного службовця в розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади. Позивачу вже була призначена пенсія на підставі ЗУ ''Про державну службу'', з якою її було переведено на пенсію за віком згідно ЗУ ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', яку вона продовжує отримувати. А тому, заява позивача за своєю суттю є заявою про переведення на пенсію за іншим законом, а не із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір заробітної плати станом на день звернення із заявою (довідка про складові заробітної плати на посаді державного службовця що відповідає посаді з якої позивач вийшла на пенсію).
Відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, позивач має право на переведення на пенсію державного службовця, а доводи відповідача, викладені у спірному листі від 22.03.2024 року, є недоречними.
Отримання відповідачем заяви позивача про перехід на пенсію за іншим законом зобов'язувало відповідача провести дії щодо переведення позивача на інший вид пенсії, за наявності умов для отримання позивачем такого виду пенсії.
Як встановлено судом, позивач досягла необхідного віку, має необхідний страховий стаж, в тому числі понад 20 років на посадах державних службовців. Отже, з урахуванням положень пункту 12 розділу XI ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону №889-VIII позивач має право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону №3723-XII.
Сторона позивача наполягала в судовому засіданні на тому, що позивач має право на переведення на пенсію державного службовця.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність протиправних дій щодо відмови у переведенні на інший вид пенсії на підставі заяви позивача від 07.03.2024.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області перевести обрахунок і виплату пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати за від 29.02.2024 року №01-7/213, слід зазначити наступне.
В судовому засіданні представник позивача наголошувала на тому, що при переведенні позивача з пенсію згідно норм ЗУ №1058 на пенсію згідно ЗУ №2723-ХІІ слід застосувати норми пенсійного законодавства, яка застосовуються саме при первісному призначенні пенсії. Натомість, жодної норми закону, який би передбачав при переведенні у межах одного виду пенсії (пенсія за віком), застосовувати нормативні процедури, які застосовуються при призначенні вперше пенсії за віком, представник позивача суду не вказав.
При цьому, суд зазначає, що судове рішення має відповісти на усі поставлені перед судом питання (позовні вимоги), для того, щоб в подальшому правова невизначеність чи інші обставини не спонукали позивача повторному зверненню до суду.
З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії та обрахунок її розміру на підставі нової довідки.
Наведеними вище правовим нормами передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача у межах одного виду пенсії - пенсії за віком, але на підставі різних законів.
Позивачу вже призначалася пенсія по віку відповідно до Закону №3723-XII, яку вона отримувала до 01.03.2019, а з 01.03.2019 позивач отримувала пенсію за віком за нормами Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування''.
У подальшому, позивач 07.03.2024 звернулась із заявою в якій просила перевести на пенсію за віком згідно Закону України ''Про державну службу'' № 889-VІІІ.
Як вже зазначалось вище, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України ''Про державну службу'', із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до ЗУ ''Про державну службу'', її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається.
За встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що правові підстави для нарахування пенсії у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної у довідці про складові заробітної плати за №01-17/213, виданої 29.02.2024, відсутні, оскільки законодавство не регламентує ані права особи на такий перерахунок, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку пенсії.
Отже, за бажанням позивачки їй може бути лише поновлена виплата пенсії державного службовця, проте, в розмірі, який було встановлено до 01.03.2022, тобто до моменту переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Оскільки позивач уже скористалась своїм правом на призначення пенсії державного службовця за віком, а тому їй не може бути здійснено перерахунок пенсії на підставі нової довідки та перехід на пенсію за віком відповідно до п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, так як цей пункт застосовується до осіб, які реалізовують своє право на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 вперше.
Крім того, суд звертає увагу, на те, що форма та зміст довідки ГУ ДКСУ від 29.02.2024 року не відповідає Постанові ПФУ №1-3 від 17.01.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 р. за N 180/30048. Усі затверджені форми довідок стосуються саме ''призначення'' пенсії, натомість форми довідки при ''переведенні'' вказана постанова ПФУ не містить.
Стосовно покликання представника позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 27.0.2023 у справі №340/4184/21 та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.02.2019 №822/524/18 суд зазначає, що в даних постановах висловлено позицію, що якщо особа отримувала пенсію на підставі одного Закону та виявила бажання перейти на пенсію за іншим Законом, зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії.
Наведені висновки не є релевантними в розглядуваному випадку, оскільки як було встановлено судом, позивачу вже призначалась пенсія державного службовця, а відтак така не може бути призначена вдруге, оскільки законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії державного службовця яким є її первинне призначення.
У зазначених справах спір стосувався права позивачів на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України ''Про державну службу'' замість пенсії по інвалідності відповідно до Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' (призначення іншого виду пенсії), натомість в даній справі не йде мова про перехід на інший вид пенсії.
За наведеного правового регулювання, позивач може бути переведений на пенсію державного службовця у розмірі, який отримував до переведення на пенсію за Законом №1058-IV.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону України ''Про державну службу'' від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ ''Прикінцеві та перехідні положення» Закону України ''Про державну службу'' від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України ''Про державну службу'' від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону України ''Про державну службу'' від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України ''Про введення воєнного стану в Україні'' від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін. Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні із даним позовом до суд сплачено судовий збір у розмірі 1211,60 грн. (а.с.19-20), а тому, з урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у переведенні позивачки на пенсію згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 01.04.2024 року на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII".
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Повний текст рішення суду виготовлено 08.07.2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК