08 липня 2024 рокуСправа № 280/5830/24 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Бердянським МВ ГУМВС України в Запорізькій області 01.04.2009) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 90, код ЄДРПОУ 37834773)
до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69106, м. Запоріжжя, вул. Посадочна, буд. 3-а, код ЄДРПОУ 37834773)
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною відмову відповідача 1 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, у зв'язку із досягненням ним 14-річного віку;
визнати протиправною відмову відповідача 2 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта у формі книжечки зразка 1994 року;
зобов'язати відповідача 2 оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, у зв'язку із досягненням ним 14-річного віку.
Ухвалою суду від 26.06.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем: позовної заяви (уточненої позовної заяви), оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, із зазначенням вірного найменування відповідачів; відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів учасників справи (їх представників); із позовними вимогами, сформульованими (уточненими) відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, а також її копій для надіслання іншим учасникам справи; документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн, оформленого відповідно до вимог законодавства.
02 липня 2024 року на адресу суду надійшла заява (вх. №30747) про усунення недоліків разом із 3 екземплярами уточненої позовної заяви.
Отже, оглядом документів наданих на усунення недоліків, суддя встановив, що позивачем частково усунуто недоліки позовної заяви, однак позивачем не сплачено судовий збір та не додано документ про сплату судового збору.
Натомість позивач в поданій заяві зазначає, що відповідно до п. 14 ч. 2 ст. З Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання: заяви, (до яких згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України відноситься, зокрема - позовна заява) апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Крім того, така позиція підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 22.04.2019 у справі №9901/108/19, провадження №11- 394заі19.
Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно зі ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації міністрів Ради Європи державам - членам щодо заході, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зі змісту наведеної ст. 3 вищевказаного Закону вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об'єктом сплати судового збору.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Пунктом 14 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
При цьому, за наведеними нормами судовий збір не справляється саме за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, а не позовної заяви.
Частина 2 ст. 3 Закону № 3674-VI чітко розмежовує поняття "заява" та "позовна заява".
Доказом цього, на думку суду, виступає зміст п. 13, 17, 18, 19, 20 ч. 2 ст. 3 Закону №3674-VI, якими випадки не сплати судового збору саме за подання позовної заяви.
Натомість, пункт 14 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.
Зазначені норми слід враховувати в системному зв'язку зі ст. 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Натомість, в силу ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої дитини, її батьки діють як законні представники неповнолітнього в розумінні ч. 1 ст. 56 КАС, а не як фізичні особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено пільги щодо сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5).
Таким чином, чинне законодавство України не звільняє позивачку від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в інтересах її дитини.
Правова позиція щодо подібного питання викладена в ухвалах Верхового Суду від 15.01.2018 у справі № 607/1046/17, від 22.11.2018 у справі № 754/16008/17, від 23.05.2019 у справі № 640/109/19, від 18 серпня 2021 року у справі №620/1060/21 а також узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 640/109/19.
Щодо посилання позивача на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №9901/108/19.
Судом проаналізовано зміст ухвали Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №9901/108/19 та зі змісту вищезазначеної ухвали вбачається, що, всупереч зазначеному позивачем в заяві щодо усунення недоліка позовної заяви, ухвала Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №9901/108/19 взагалі не містить посилання на ч.2 ст. 159 КАС України.
Посилання позивача щодо звільнення від сплати судового збору на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №9901/108/19 судом не враховано, оскільки вони стосуються інших правовідносин та учасників, не мають преюдиційного значення відповідно до ст.78 КАС України.
Інших правових підстав для звільнення від сплати судового збору суду позивачем не наведено.
Разом із цим, суд звертає увагу позивача, що за змістом ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 цього Закону).
Таким чином, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо звільнення сторони від сплати судового збору. Крім того, законодавець ставить у залежність право суду звільнити (відстрочити/розстрочити) від сплати судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 26.06.2024 в повному обсязі не виконані позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі вищевикладеного, суд визнав за доцільне розглянути питання про продовження пропущеного строку в порядку письмового провадження та вважає за необхідне продовжити процесуальний строк наданий позивачеві для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 121, 160, 243, 248 КАС України, суддя
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 280/5830/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання позивачем суду документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн, оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: «Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак