05 липня 2024 року Справа № 280/4710/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0055620-2409-0827-UA23060070000082704 від 16.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним податковим-повідомленням рішенням зазначено, що позивач є власником нежитлового приміщення площею 99,65 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , але таке твердження відповідача не відповідає дійсності. Зазначає, що згідно з інформацією, розміщеною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач є власником тільки нежитлового приміщення площею 100,20 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , інші об'єкти нерухомого майна за цією адресою в нього відсутні. Таким чином, відповідач намагається стягнути з позивача не передбачену суму податку.
Ухвалою суду від 27.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 10.06.2024 через систему «Електронний суд» надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. №26941), у якому вказує, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (витяг станом на 03.06.2024), позивач є власником об'єкту нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення цокольного поверху літ. А-5, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 168.9 кв. м (59/100 часток від загальної площі об'єкта оподаткування, що складає 99.65 кв. м). ГУ ДПС у Запорізькій області для отримання інформації щодо об'єктів нерухомого майна використовує виключно дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Посилається на приписи пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України та зауважує, що позивач не звертався до ГУ ДПС у Запорізькій області з питання проведення звірки по об'єктам оподаткування, на які було нарахований податок. На день формування податкового повідомлення-рішення №0055620-2409-0827-UA23060070000082704 від 16.02.2024, частка власності на об'єкт нерухомого майна, нежиле приміщення цокольного поверху літ.А-5, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , складала 59/100 часток від загальної площі об'єкта оподаткування, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
13.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №27844), в якій додатково наголошує, що згідно з договором купівлі-продажу від 14.10.2008 (реєстраційний номер №5265, нотаріальне посвідчення приватний нотаріус ЗМНО ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3 частину нежитлового приміщення площею 53,5 кв.м. Інформація про правочин була внесена до Державного реєстру правочинів. Таким чином, у позивача крім нежитлового приміщення площею 100,20 кв. м відсутні інші об'єкти оподаткування за адресою: АДРЕСА_4 .
У свою чергу, представником відповідача через систему «Електронний суд» до матеріалів справи долучено заперечення на відповідь на відзив (вх. №28482), у яких стверджує, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачу належало на праві власності 91/100 нежилого приміщення цокольного поверху літ. А-5, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з договору купівлі-продажу № 5265 від 14.10.2028 позивачем було відчужено громадянину ОСОБА_3 частину даного приміщення, а саме 8/25 або 32/100 від загальної площі. Даний факт також зазначено в Державному реєстрі, а отже позивач продав лише частину свого нерухомого майна. отже, вважає, що на день формування спірного податкового повідомлення-рішення частка власності позивача на об'єкт нерухомого майна, нежиле приміщення цокольного поверху літ.А-5, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , складала 59/100 часток від загальної площі об'єкта оподаткування, а тому податкове повідомлення- рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік від 16.02.2024 № 0055620-2409-0827- НОМЕР_1 на суму 1669,15 грн сформовано ГУ ДПС у Запорізькій області, винесено з дотриманням вимог ст. 266 Податкового кодексу України.
18.06.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано та подано додаткові пояснення, у яких додатково зазначає, що на підставі розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 21.12.2015 №618р нежитловому приміщенню №71, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення 74. Пояснює, що загальна площа цього приміщення визначена в розмірі 100,2 кв. м, власником вказаного приміщення є ОСОБА_1 . Інших приміщень за цією адресою у власності ОСОБА_1 немає. Зазначене спростовує твердження відповідача, які ним викладені в запереченнях на відповідь на відзив.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
16.02.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф» за 2023 рік:
№ 0055620-2409-0827-UA23060070000082704 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» на суму 1669,15 грн, як власнику нежитлового приміщення за адресою:
АДРЕСА_5 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» на суму 1678,35 грн, як власнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ,
які разом із розрахунком податку були надіслані платнику за місцем його податкової адреси: АДРЕСА_6 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, як вбачається із наданої відповідачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0055620-2409-0827-UA23060070000082704, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками зазначеного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
За приписами пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Приписами пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Пунктом 266.7 ст. 266 ПК України передбачений порядок обчислення суми податку. Так, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пп. "а" або "б" пп. 266.4.1 п. 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до пп. "а" або "б" пп. 266.4.1 п. 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до пп. "в" пп. 266.4.1 п. 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням пп. "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України).
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
З правового аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки податковий орган зобов'язаний враховувати тип власності, тобто чи знаходиться нерухомість у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб та яка частка належить кожному співвласнику, чи є нерухомість об'єктом оподаткування, розміри ставки податку, встановлені рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад.
Порядок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не оспорюється, водночас у позовній заяві вказує, що згідно з інформацією, розміщеною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, він є власником тільки нежитлового приміщення площею 100,20 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Інші об'єкти нерухомого майна за цією адресою в нього відсутні.
Оцінюючи наведені доводи сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.06.2024 загальна площа об'єкту нерухомого майна «нежитлове приміщення цокольного поверху літ. А.-5, нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості: ні, об'єкт знаходиться в процесі виділу частки» становить 168,9 кв. м. Зазначений об'єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про права власності: 20.03.2008 зареєстровано право комунальної власності на 9/100 об'єкту за Територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Згідно з договором купівлі-продажу від 14.10.2008 (реєстраційний номер №5265), який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3 частину нежитлового приміщення цокольного поверху літ.-А №71, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , площею 53,5 кв.м.
Право власності на 8/25 частини вказаного нежитлового приміщення було зареєстровано Орендним підприємством ЗМБТІ за ОСОБА_3 21.10.2008.
Відповідач наполягає, що на день формування податкового повідомлення-рішення №0055620-2409-0827-UA23060070000082704 від 16.02.2024, частка власності на об'єкт нерухомого майна, нежиле приміщення цокольного поверху літ.А-5, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , складала 59/100 часток від загальної площі об'єкта оподаткування.
Разом із цим, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району із заявою щодо присвоєння поштової адреси відокремленій частині нежитлового приміщення АДРЕСА_7 . На підставі договору купівлі-продажу, який посвідчено ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 08.01.2008 №27, 59/100 частин нежитлового приміщення АДРЕСА_7 , зареєстровано за ОСОБА_1 . Листом від 10.12.2015 №10967 ТОВ ЗМБТІ рекомендує нежитловому приміщенню, яке складається із: основного приміщення №1 площею 21,5 кв.м, допоміжного приміщення №2 площею 2,4 кв.м, допоміжного приміщення №3 площею 6,7 кв.м, допоміжного приміщення №4 площею 5,6 кв.м, допоміжного приміщення №5 площею 37,3 кв.м, допоміжного приміщення №6 площею 10,1 кв.м, допоміжного приміщення №7 площею 8,6 кв.м, основного приміщення №8 площею 8,0 кв.м, загальною площею 100,2 кв.м, поштову адресу: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення 74.
Так, на підставі розпорядження голови районної адміністрації від 21.12.2015 №618р нежитловому приміщенню №71, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення 74.
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 27.02.2016 за позивачем зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення, цокольного поверху літ.А-5, загальною площею 100,20 кв, за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, судом встановлено, що на дату прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення об'єкт, тобто нежитлове приміщення цокольного поверху літ.А-5, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 59/100 часток від загальної площі об'єкта оподаткування, у власності позивача вже не перебував, оскільки йому присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_2 .
Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 16.02.2024 №0055621-2409-0827-UA23060070000082704 про визначення податкового зобов'язання за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік» на суму 1678,35 грн, як власнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем не оскаржується.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судовий збір у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 16.02.2024 №0055620-2409-0827-UA23060070000082704, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак