08 липня 2024 року (09:20)Справа № 280/4244/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,
09.05.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000077/2 від 11.03.2024.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 14.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
24.05.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №24816), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
05.12.2022 між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Дніпро, Покупець) та компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай, Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №HX/17 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту (а.с.19-22).
В подальшому, компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, специфікації №2023-10 від 14.09.2023, рахунку-фактури № HX2023-10/12/13A від 17.11.2023 та пакувального листа від 17.11.2023 здійснено поставку товарів.
Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».
05.03.2024, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за №24UA403070002157U3 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 12шт., марка KENTAVR, модель - 244SXC, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_1 (двигун № НОМЕР_2 ); М230980130 (двигун № НОМЕР_3 ); М230980133(двигун № НОМЕР_4 ); М230980137 (двигун № НОМЕР_5 ); М230980136(двигун № НОМЕР_6 ); М230980135 (двигун № НОМЕР_7 ); М230980141 (двигун № НОМЕР_8 ); М230980140 (двигун № НОМЕР_9 ); М230980134(двигун № НОМЕР_10 ); М230980139 (двигун № НОМЕР_11 ); М230980132(двигун № НОМЕР_12 ); М230980131 (двигун № НОМЕР_13 ). Календарний рік виготовлення - 2023. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, CHINA (а.с.17).
Митну вартість товару позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №24UA403070002157U3 від 05.03.2024, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №HX/17 від 05.12.2022; інвойс №HX2023-10/12/13A від 17.11.2023, пакувальний лист від 17.11.2023, сертифікат країни походження №С24МА3СFU1540004 від 07.02.2024; додаток до інвойсу №1 від 17.11.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №338 від 20.09.2023; заява №370 від 19.09.2023; специфікація №2023-10 від 14.09.2023; список номерів шасі та технічні характеристики від 17.11.2023.
Для підтвердження транспортних витрат до кордону України ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано митному органу: договір №84 від 04.01.2023; коносамент №SZSE23112001 від 01.12.2023; залізничну накладну №051953 від 11.02.2024; рахунок №2024/PF/024 від 22.02.2024; акт виконаних послуг №10 від 22.02.2024; довідка про транспортні витрати від 22.02.2024; заявка на перевезення №51 від 24.11.2023; розрахунок транспортних витрат від 23.02.2024.
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) відповідно до рахунку від 22.02.2024 № 2024/PF/024 про надання транспортно-експедиційних послуг оплата за надані послуги мала бути здійснена в лютому 2024 року. Проте, до митного оформлення декларантом не надано платіжних документів щодо здійсненої оплати за надані послуги по транспортуванню товарів;
2) згідно специфікації від 14.09.2023 №2023-10 до контракту від 05.12.2022 №HX/17 поставка товару мала бути здійснена в грудні 2023 р. - січні 2024 р. Однак, фактично поставка товару була здійснена в лютому 2024 року;
3) згідно із умовами п. 8.3 контракту від 05.12.2022 №HX/17 «У разі порушення термінів поставки партії товару Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості недопоставленого в строк Товару за перший тиждень затримки поставки; 5% від вартості недопоставленого в строк Товару за кожний наступний тиждень, але не більше 50% від вартості недопоставленого Товару;
4) наданий декларантом до митного оформлення коносамент від 01.12.2023 №SZSE23112001 жодним чином не завірений - відсутні будь-які підписи, штампи, печатки;
5) в накладній УМВС від 11.02.2024 №051953 зазначено класифікаційний код товару 87019210. Проте, в поданій до митного оформлення митній декларації від 05.03.2024 №24UA403070002157U3 товар задекларовано за кодом 8701911010 УКТЗЕД;
6) із відомостей, що містяться у накладній УМВС від 11.02.2024 №051953 та коносаменті від 01.12.2023 № SZSE23112001 вбачається, що до виконання перевезення вантажу залізничним та морським видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу. Однак, декларантом до митного оформлення не надано жодних документів, які б засвідчували договірні засади надання вказаних послуг, а також документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу;
7) надані декларантом до митного оформлення комерційна пропозиція від 05.09.2023 № б/н та прайс-лист від 05.09.2023 № б/н містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідь, 06.03.2024 декларантом надіслані додаткові документи: комерційну пропозицію від 05.09.2023, прайс-лист від 05.09.2023, виписки з банківського рахунку за серпень2023 року, банківську платіжну інструкцію №338 від 20.09.2023 з відмітками банку, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
11.03.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000077/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.
У рішенні зазначено, що за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно з ЕМД від 28.02.2024 №UA408020/2024/11143 на рівні 2,92 дол. США/кг., (4511,40 дол. США/шт.). (Товар: Колісний трактор для сільськогосподарських робіт, з потужністю двигуна не більш як 18 кВт, в комплекті з ЗІП, побутового призначення: Трактор ФАЙТЕР XT-244 - 22шт, в розібраному стані, двигун-дизельний (потужністю17,6кВт), робочий об'єм циліндрів-1500см3. Нові (у розібраному стані для зручності транспортування), рік виготовлення-2023. Виробник: XINGTAI TRACTOR TRADING CO., LTD. Торгівельна марка: ФАЙТЕР. Країна виробництва: CN., умови поставки - CPT Івано-Франківськ). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось (а.с.11).
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №24UA403070002157U3 від 05.03.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000128 (а.с.12).
12.03.2024 позивачем з урахуванням рішення №UA403070/2024/000077/2 від 11.03.2024 до митного органу подано митну декларацію №24UA403070002409U0, загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 121 110,61 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000077/2 від 11.03.2024 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Так, щодо покликань відповідача на ненадання позивачем платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, суд зазначає наступне.
Під час митного оформлення товару за ЕМД №24UA403070002157U3 від 05.03.2024, до митного органу надано специфікації №2023-10 від 14.09.2023.
Умовами оплати специфікації №2023-6 від 31.05.2023 є 100% передоплата в розмірі 36000 дол.США., позивачем разом з вищезазначеною ЕМД до митного органу було надано належним чином завірену банком платіжну інструкцію в іноземній валюті №338 від 20.09.2023, також було надано заяву на купівлю іноземної валюти №370 від 19.09.2023 (а.с.23, 24 зворот).
Разом з цим, у ході консультацій із митницею, позивачем, разом із листом №06034 від 06.03.2024 надано виписки із банківських рахунків за серпень 2023 року, банківську платіжну інструкцію №338 від 20.09.2023 завірену банком (а.с.24).
Таким чином, усі надані позивачем документи підтверджують оплату специфікації №2023-10 від 20.09.2023 у повному обсязі.
Щодо покликань відповідача на те, що згідно специфікації від 14.09.2023 №2023-10 до контракту від 05.12.2022 №HX/17 поставка товару мала бути здійснена в грудні 2023 року - січні 2024 року. Однак, фактично поставка товару була здійснена в лютому 2024 року та згідно із умовами п. 8.3 контракту від 05.12.2022 №HX/17, у разі порушення термінів поставки партії товару Продавець сплачує Покупцю пеню у відповідних розмірах від вартості недопоставленого в строк Товару, суд зазначає наступне.
Як вбачається з додаткової угоди №10 від 29.01.2024, укладеної між позивачем та Weifang Huabo Agricultural Equipment CO., LTD, змінено строки поставки товару відповідно до Специфікації №2023-10 від 14.09.2023, а саме: визначено нові строки поставки лютий-березень 2024 року (а.с.23).
Отже, вищезазначені документи не містять розбіжностей.
Також, слід зауважити, що товариством окрім специфікацій, надано інвойс №HX2023-10/12/13A від 17.11.2023, пакувальний лист від 17.11.2023, прайс-лист та комерційну пропозицію від 05.09.2023, сертифікат країни походження №C24MA3CFU1540004 від 07.02.2024, технічні характеристики та список номерів шасі від 17.11.2023, за допомогою яких митний орган мав змогу ідентифікувати ввезений товар та додаток до інвойсу №1 від 17.11.2023.
Щодо покликань відповідача стосовно ненадання платіжних документів, що підтверджують оплату рахунку №2024/РF/024 від 22.02.2024, суд зазначає наступне.
Пунктом 4.2 договору ТЕО №84 від 04.01.2023 передбачено, що оплата послуг за даним договором здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку.
Таким чином, на момент здійснення митного оформлення товару термін сплати рахунку №2024/РF/024 від 22.02.2024 не сплинув.
Окрім того, відповідно до додаткової угоди №24-1 від 11.03.2024, оплату рахунку №2024/РЕ/024 буде виконано протягом 180 днів від дати рахунку (а.с.38).
Так, надана позивачем платіжна інструкція в іноземній валюті №738 від 12.04.2024, підтверджує факт повної оплати рахунку №2024/PF/024 від 22.02.2024.
Щодо покликань відповідача на те, що наданий позивачем до митного оформлення коносамент №SZSE23112001 від 01.12.2023 жодним чином не завірений, відсутні підписи, штампи чи печатки, суд зазначає наступне.
Так, наданий митному органу коносамент №SZSE23112001 від 01.12.2023 з відміткою «TELEX RELEASE». При перевезенні вантажів морським транспортом задля запобіганню ризику втрати оригіналів коносаментів сторони міжнародного ділового товарообороту використовують повідомлення «TELEX RELEASE», яка підтверджує можливість для покупця отримання вантажу без надання оригіналу коносаменту («BILL OF LADING»), оскільки даний оригінал переданий перевізнику в порту відправки. Наявність «TELEX RELEASE» дозволяє отримувачу забрати з порту прибутий контейнер без пред'явлення оригіналів коносамента.
Отже, відмітка «TELEX RELEASE» - це повідомлення, передане з пункту відправки до пункту призначення про те, що відправник здав оригінали коносамента. Оригінал коносаменту №SZSE23112001 від 01.12.2023 з відмітками перебуває у представництві океанської лінії, тому з об'єктивних причин позивач позбавлений можливості надати його митному органу. Більш того, митним органом не обґрунтовано, яким чином відмітки перевізника та зазначення товару на коносаменті впливають саме на числові показники заявленої митної вартості товарів, та аргументовано не доведено, що їх відсутність унеможливлює здійснення митним органом перевірки таких числових показників митної вартості.
Щодо посилань відповідача на те, що в накладній УМВС від 11.02.2024 №051953 зазначено класифікаційний код товару 87019210. Проте, в поданій до митного оформлення митній декларації від 05.03.2024 №24UA403070002157U3 товар задекларовано за кодом 8701911010 УКТЗЕД, суд зазначає що відповідач вказуючи на вищенаведену розбіжність жодним чином не зазначає, яким чином зазначені обставини перешкоджали перевірці обґрунтованості визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.
Щодо посилань відповідача на те, що декларантом до митного оформлення не надано жодних документів, які б засвідчували договірні засади надання послуг із перевезення вантажу, а також документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 14 Конвенції ООН «Про морське перевезення вантажів 1978 року» від 31.03.1978, перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу; коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов'язаний видати вантажовідправнику коносамент.
Згідно з положеннями ст. 1 Міжнародної конвенції «Про уніфікацію деяких правил про коносамент» від 25.08.1924, перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником.
Перевезення вантажу здійснювалось відповідно до укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Замовник) та компанією «IMOGATE SOLUTION Sp. Z o.o» (Перевізник) договору №84 від 04.01.2023, предметом якого є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому , числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надання інших узгоджених Сторонами послуг.
Перевізником «IMOGATE SOLUTION Sp. Z o.o» для підтвердження факту здійснення морського перевезення видано позивачу морський коносамент №SZSE23112001 від 01.12.2023, який є єдиним та достатнім документом на підтвердження здійснення морського перевезення вантажу.
Світова практика міжнародного морського перевезення вантажів свідчить про те, що власники морських суден, перевізники та морські лінії мають у різних портах світу своїх представників-морських агентів.
Морський агент- це уповноважена судновласником особа, призначена ним для безпосереднього обслуговування належних судновласникові судів в певному порту або портах, для надання сприяння капітанові судна у взаєминах з вантажовласниками, портовими і адміністративними владою і для скорочення часу стоянки судна в порту.
Згідно з ч.1 ст.116, 117 Кодексу про торговельного мореплавства України, у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.
Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.
У коносаменті №№SZSE23112001 від 01.12.2023 компанія «FSR LOGISTICS UKRAINE LLC» прямо визначена, як агент морської лінії (морським агентом) в порту призначення. Жодних договірних відносин з цією компанією позивач не має, у зв'язку з чим надання будь-якого документального підтвердження таких відносин не можливе.
Стосовно зазначення у залізничній накладній третьої особи, жодним чином не свідчить про договірні відносини між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» та цією третьою особою, оскільки відповідно до п.2.1.2 договору ТЕО Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов'язані з виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення ; кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.
Таким чином, можна дійти висновку, що Експедитор користуючись умовами договору ТЕО залучив третю особу для перевезення вантажу залізничним транспортом, для виконання умов цього договору.
Щодо зауважень митного органу щодо наданих позивачем до митного оформлення комерційної пропозиції б/н від 05.09.2023 та прайс-лист б/н від 05.09.2023 суд зазначає, що такі документи не визначено Митним кодексом України, як документи, які підтверджують митну вартість.
Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа та комерційної пропозиції.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Надані листом №06034 від 06.03.2024 прайс-лист та комерційна пропозиція у повній мірі містять усі необхідні відомості для ідентифікації цих товарів та знайшли своє підтвердження у первинних документах: інвойсі №НХ2023-10/12/13А від 17.11.2023, специфікації №2023-10 від 14.09.2023 та пакувальному листі від 17.11.2023, також містять інформацію стосовно продавця.
Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 28.02.2024 №UA408020/2024/11143.
Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000077/2 від 11.03.2024 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000077/2 від 11.03.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.07.2024.
Суддя Ю.В. Калашник