Справа № 758/4215/24
03 липня 2024 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів
08 квітня 2024 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їхнього спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що 14.07.2015 між нею та відповідачем було укладено шлюб, , про що складено актовий запис № 578. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки дитина проживає із нею та знаходяться повністю на її утриманні, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2024 року головуючим суддею у справі визначено Гребенюка В.В.
Ухвалою від 09 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу відповіді на відзив.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 14 липня 2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 3).
Від шлюбу у сторін є неповнолітній син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13 травня 2016 року, виданим Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (а.с. 2).
В обґрунтування позову позивач стверджує, що після того як вони з відповідачем припинили подружні стосунки, дитина проживає разом із нею та повністю перебуває на її утриманні, відповідач участі в утриманні та вихованні сина не приймає.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
З огляду на наведене, проаналізувавши встановлені вище обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача аліментів на користь позивача на утримання їх спільного неповнолітнього сина.
Вирішуючи питання розміру аліментів, суд у відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, судом приймаються до уваги також положення ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, згідно з якими розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Зважаючи на встановлений ст. 180 Сімейного кодексу України спільний обов'язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору за вимоги про стягнення аліментів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08 квітня 2024 року та до дня досягнення повноліття дитиною;
Рішення в частині стягнення аліментів межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання;
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок в дохід держави;
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя В.В. Гребенюк