печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24241/24-к
пр. 1-кс-22151/24
12 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 16.04.2024 у кримінальному провадженні № 42021000000002577 від 14.12.2021 про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим та проведення інших слідчих і процесуальних дій,
27.05.2024 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга, яка 28.05.2024 передана слідчому судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування скарги зазначається, що постанова слідчого є необґрунтованою, оскільки вона не відповідає вимогам статті 110 КПК України, винесена з порушенням вимог статті 220 КПК України та, в силу положень частини п'ятої статті 55 КПК України, ОСОБА_3 являється потерпілою особою, також зазначено, що слідчий не розглянув всіх питань, які були порушені в клопотанні, що є підставою для скасування рішення слідчого.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, у прохальній частині скарги просив провести розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримує та просить скаргу задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомлено.
За правилами, передбаченими частиною четвертою статті 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною другою статті 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною третьою статті 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Частиною першою статті 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено пунктом 7 частиною першою статті 303 КПК України.
Частиною першою статті 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (частина друга статті 223 КПК України).
Судовим розглядом встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000002577 від 14.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 382 КК України.
30.03.2024 ОСОБА_3 направив на офіційну електронну пошту Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, клопотання за вих. № 1/1-2577 від 30.03.2024 про визнання останнього потерпілим в кримінальному провадженні № 42021000000002577 та проведення інших слідчих і процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 16.04.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовлено.
Аргументуючи рішення слідчий зазначив, що за результатами вивчення вказано клопотання не встановлено наявності обґрунтованих підстав для його задоволення.
Проте слідчий суддя, з висновками слідчого у постанові від 16.04.2024 погодитися не може, виходячи з наступного.
Так, відповідно до положень статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 110, частини другої статті 220 КПК України, постанова, крім змісту обставин, які є підставами для її прийняття, має містити мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Всупереч вказаній нормі, оскаржувана постанова слідчого від 16.04.2024 не відповідає вимогам, встановленим частиною п'ятою статті 110 КПК України, є невмотивованою, а відтак підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Частиною першою статті 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Частиною другою статті 55 КПК України передбачено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку про законність та вмотивованість рішення слідчого, а відтак приходжу до висновку, що таких не має та як наслідок вважаю за необхідне скасувати постанову від 16.04.2024, як невмотивовану.
Керуючись статтями 55, 110, 220, 303-304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 16.04.2024 у кримінальному провадженні № 42021000000002577 від 14.12.2021 про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим та проведення інших слідчих і процесуальних дій.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1